РОЗДІЛ III
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ У ФОРМУВАННІ
ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ ДО НАВЧАННЯ ФІЗИКИ
3.1. Організація та проведення експерименту
Спостереження за навчальною діяльністю учнів на уроках фізики, аналіз планів
роботи учителів фізики різних шкіл і відвіданих позакласних занять дають
підстави зробити висновок про те, що процес формування пізнавального інтересу
до вивчення предмету реалізується недостатньо. Формування розумових дій
здійснюється стихійно, епізодично, причому навіть виділені в програмі дії та
операції не стали предметом самостійного засвоєння, знання не включаються у
відповідні види навчальної діяльності і, отже, залишаються формальними. Уроки
зводяться до пояснення вчителем нового матеріалу, опитування учнів або до
різних форм бесід, перетворюються в уроки тренувальних вправ на закріплення
знань і вмінь учнів. Педагогічний ефект від таких уроків низький, оскільки учні
зовсім не цікавляться предметом. Позакласні заняття не проводяться взагалі, або
ж якщо проводяться – то досить на низькому рівні, що викликає в школярів ще
більшу байдужість до фізики.
«Педагогічний експеримент – науково поставлений дослід, при якому
педагог-дослідник активно та цілеспрямовано втручається в процес навчання та
виховання. У загальному випадку мета експерименту у педагогічному дослідженні
полягає у встановленні залежності між умовами виховання, навчання, розвитку та
його результатом. Суть експерименту полягає в тому, що він ставить виучувані
явища в певні умови, створює планомірно організовані ситуації, виявляє факти,
на основі яких встановлюється залежність між експериментальними впливами та їх
об’єктивними результатами» [9, с. 30].
Основні завдання педагогічного експерименту визначалися метою та гіпотезою
нашого дослідження.
Використання сучасних засобів з елементами цікавої фізики з метою формування та
підвищення пізнавального інтересу учнів основної школи до навчання фізики і
розроблені відповідно теми уроків та навчальні проекти під час позакласних
занять перевірялися в ході проведення пошукового і контрольного етапів
педагогічного експерименту з метою їхньої апробації, корекції,
відпрацьовування, а також визначення їхньої доступності, доцільності й
ефективності. Дослідження проводилося в три етапи, починаючи з 1995 року.
На першому етапі виконувався теоретичний і системний аналіз проблеми на основі
вивчення філолофсько-методологічної, психолого-педагогічної й
науково-методичної літератури, пов'язаної з темою дисертаційного дослідження,
визначалися вихідні методологічні й теоретичні позиції дослідження,
розроблялися і удосконалювалися розробки тем та навчальних проектів, що
забезпечували вищий ступінь формування інтересу до знань.
Було виявлено надзвичайно низький рівень сформованості в учнів інтересу до
предмету. Учням майже не пропонуються завдання з використанням елементів
цікавої фізики логічного характеру, зокрема на зацікавленість до певного кола
предметів, явищ, процесів, встановлення обсягу і змісту поняття. Не
визначається і характерний пошук глибоких причинно-наслідкових зв’язків окремих
понять, категорій, явищ, який пов'язаний з елементами дослідницької та творчої
діяльності. А саме у процесі самостійного складання і розв’язування цікавих
фізичних задач, планування і проведення фізичних дослідів, самостійного
проектування та виготовлення приладів. Не спостерігалося також використання
додаткової літератури та комп’ютерних технологій під час уроків, не говорячи
вже про позакласні заняття. Що призводило до того, що процес навчання, як прояв
пізнання, не ставав внутрішньою потребою учнів.
Другий етап містив у собі уточнення теоретичних позицій формування методичної
концепції дослідження, складання системи розробок уроків та навчальних
проектів, спрямованої на формування інтересу учнів, а відповідно і розвиток
розумових здібностей, мислення, загальний розвиток, на освоєння навчального
матеріалу програми. На цьому етапі проводився пошуковий педагогічний
експеримент, метою якого було уточнення і перевірка розроблених тем та проектів
з використанням цікавих методичних та дидактичних матеріалів.
Було намічено виріши такі питання:
вивчення впливу застосування дидактичних матеріалів на підвищення якості знань,
росту рівня самостійності і формування пізнавального інтересу учнів на
позакласних заняттях з фізики;
визначення доступності й ефективності конкретних методичних розробок по
формуванню в учнів умінь і навичок застосовувати різні методи створення
тематичних проектів;
корекція, відпрацьовування, визначення доступності й ефективності розробок, а
разом з нею і рівня формування пізнавального інтересу.
Запропоновані навчальні проекти та тематичні розробки були реалізовані як на
уроках, так і на позакласних заняттях по фізиці. Учнями виконувалися
індивідуальні, парні та групові завдання, що сприяли підвищенню рівня інтересу
до предмету, про що свідчить діаграма доцільності використання проекту
(рис.3.1.).
Рис. 3.1. Діаграма доцільності використання проекту
Пошуковий етап педагогічного експерименту був спрямований на перевірку
правильності наших припущень. Для його проведення нами були підготовлені
наступні матеріали:
розробка позакласних заходів та уроків з використанням сучасних дидактичних
матеріалів з елементами цікавої фізики, які включали вузлові питання змісту
навчального матеріалу;
розробка системи методики по навчанню, що сприяє підвищенню рівня пізнавального
інтересу;
знань учнів, відповідно ступеня формування інтересу та результативності
запропонованої мет
- Київ+380960830922