Розділ 2
Методика навчання студентів вищих технічних закладів анотування англійських
професійно орієнтованих текстів
2.1. Принципи навчання анотування професійно орієнтованих текстів
Організація навчального процесу за КК підходом має орієнтуватися на активізацію
розумової діяльності студентів у процесі засвоєння знань, розвиток інтелекту, а
точніше, всієї сукупності вмінь, здібностей і стратегій, що уможливлюють процес
навчання і адаптації до нових ситуацій [83, с.17]. Але без визначення
теоретичних засад і принципів неможливо ні успішно навчити жодного виду
мовленнєвої діяльності, ні застосувати окремі методичні прийоми і стратегії. У
методиці навчання іноземних мов під принципом розуміється вихідне положення, на
основі якого здійснюється навчання [158, с.58].
Як вважає Дуглас Браун, “the best method is one which you have derived through
your own careful process of formulation, try-on, revision, and refinement. You
cannot teach effectively without understanding varied theoretical positions.
This understanding forms а principled basis upon which you can choose
particular methods for teaching а foreign language” («найкращий метод навчання
той, до якого викладач прийшов шляхом власних роздумів, спроб, повторів і
вдосконалень. Не можна успішно навчати, не розуміючи різних теоретичних засад
процесу. Це розуміння і складає принципову основу, на якій можна будувати
конкретні методи навчання іноземної мови») [235, с.12].
Найбільш вагомими принципами, що лежать в основі реалізації КК підходу до
розвитку навичок та вмінь анотування професійно орієнтованих текстів, ми
вважаємо: принцип цілісного сприйняття тексту, принцип функціональності
навчання анотування, принцип професійної орієнтації та циклічності навчального
процесу, принцип системності, принцип інтегрованості навчання різних видів
мовленнєвої діяльності, принцип формування стратегій навчальної діяльності.
Опишемо детально принципи навчання анотування і обґрунтуємо наш вибір.
Основним методичним принципом у навчанні анотування ми вважаємо принцип
цілісного сприйняття тексту. Власне можливість сприйняття тексту як єдиного
смислового цілого визначається властивостями головного мозку, а саме двома
стилями мислення, пов'язаними з відмінністю у функціонуванні двох півкуль:
права півкуля відповідає за цілісне сприйняття об'єктів, тоді як ліва півкуля –
за аналітико-системне і покрокове оброблення сигналів [248, с.13]. Встановлено,
що мозок не закарбовує поелементно і пасивно речовинний інвентар зовнішнього
світу і не застосовує примітивних способів розподілу цього світу на елементи,
але накладає на нього ті оператори, які моделюють світ [24, с.6].
Як форму для організації загального значення тексту як цілого за КК підходом до
анотування ми приймаємо текст як схематичну макроструктуру, яка закладається
набором характерних категорій та набором правил і стратегій, що визначають
порядок проходження цих категорій [32, с.130]. Саме макроструктура, яку
розуміють як семантичне утворення, що узагальнено відображає зміст тексту [80,
с.80], є організатором цілісності тексту.
Цілісний характер опрацювання інформації зумовлює необхідність розв’язання
питань і про нову технологію роботи з текстами, оскільки сприйняття не
відбувається поелементно, а здійснюється шляхом моделювання цілісної картини
дійсності [116, с.70], і поза цілісним сприйняттям мовні засоби не
актуалізуються, не реалізується режим мимовільного запам'ятовування, не
набувають чинності психологічні механізми осмислення, імовірнісного
прогнозування, оперативної пам'яті [159, с.11].
За цілісного сприйняття прочитаного починають діяти механізми опрацювання
інформації за принципом «згори-вниз»: пошук завжди починається з верхнього
вузла і доходить до нижніх вузлів репрезентації тексту. Експериментальні дані
когнітивної психології доводять, що засвоювати важливу інформацію легше, якщо
студент має уявлення про те, що саме він, як очікується, вивчатиме [190, с.17].
Тому, за нашого підходу до навчання анотування аналіз починається з тексту в
цілому і спрямований на виявлення його макроструктури, що матеріалізується
студентами у формі текстової матриці (ТМ) під якої ми розуміємо інваріантний
набір текстової структури, спільної для текстів однієї функціональної
спрямованості, незалежно від мови або лексичної карти (ЛК) тексту, тобто
візуальної репрезентації знань, схеми концептуальних взаємозв'язків тексту
[230, с.174].
За цілісного сприйняття тексту робота з його змістом спрямована на інформацію,
а не на мовні одиниці. Акцент робиться на тому, що знає, а не на тому, чого не
знає студент. Після того, як складена ТМ / ЛК, що наочно відображають основний
зміст тексту, починається робота з його лексико-граматичними одиницями.
Студентів спонукають до мовної здогадки на основі контексту, а словник
використовується тільки для підтвердження свого припущення. І тільки потім
викладач починає робити те, що він робить спочатку за традиційного підходу:
пояснювати складні слова і граматичні конструкції, навіть, можливо, залишивши
деякі з них на рівні загального розуміння, якщо можна досягти розуміння без
них. Таким чином, і що є найголовнішим, такий підхід формує стратегію зрілого
читача.
Дослідження К. Хозенфельд [250], Д.В. Балаганова [11], Т. Джонс [246] Ф. Сміт
[269] та ін. показали, що зрілий читач, звертає увагу на загальний зміст
тексту, намагаючись здогадатися з контексту про значення незнайомої лексики,
вдається до словника значно рідше ніж незрілий читач. Незрілий читач, навпаки,
коли зустрічає незнайоме слово, відразу ж звертається до словника, таким чином
порушуючи цілісність сприйняття
- Київ+380960830922