РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
Залізодефіцитна анемія вагітних за своїм змістом є хронічною патологією, тому
для валідності висновків в цьому дослідженні взяті до уваги тільки ті випадки,
коли дана хвороба мала свій повний клінічний розвиток і тривала не менше
чотирьох тижнів з діапазоном тривалості повних 4-34 тижні. В усіх випадках
залізодефіцит був зареєстрований за вмістом сироваткового заліза ще за
два-чотири тижні до розвитку характерних гематологічних змін в крові вагітної.
Хоч ЗДАВ найбільш типово розвивається з другої половини гестації, в невеликій
частині вагітностей ця патологія реєструвалася вже з 9-19 тижня. Аналіз таких
випадків є цінним з точки зору виявлення закономірностей формування синдрому
хронічної плацентарної дисфункції (ХПД), тому протягом п’яти років був набраний
цей певною мірою рідкісний матеріал. Особливостями матеріалу було те, що ЗДАВ
ІІІ ст. тяжкості період до 25 тижнів вагітності не зафіксовано.
Так само з точки зору вивчення аспектів формування синдрому ХПД вважали
необхідним вивчити випадки залізодефіцитної анемії, яка існувала у жінок ще до
вагітності. Очевидно, що дана анемія не тотожна ЗДАВ, але дослідження хоріону в
термін гестації 5-12 тижнів можливе лише за зазначених умов. Враховуючи, що в
цей період можна знайти ХВ, що трапляються і більш пізні терміни гестації,
аналіз такого матеріалу вважали цінним з точки зору отримання додаткової, а
також підтверджувальної інформації. У період 5-12 тижнів як і у відрізок 13-24
тижні реєструвалися лише випадки із І-ІІ ст. тяжкості анемії.
Діагноз ЗДАВ підтверджувався не тільки на підставі характерних змін
еритроцитів периферичної крові вагітних [21, 38, 92], але й шляхом виявлення
зниження нижче норми вмісту сироваткового заліза та з урахуванням різноманітних
вторинних змін у біохімічному складі крові вагітних, включно в системі
гемостазу.
Кількісний розподіл досліджених випадків залізодефіцитної анемії по термінам
гестації представлений у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Кількісний розподіл випадків залізодефіцитної анемії за терміном гестації (для
дослідження хоріального дерева)
Період гестації
(тижні)
Клінічна характеристика періоду гестації
Всього
Анемія
І ст.
Анемія
ІІ ст.
Анемія
ІІІ ст.
Термін виникнення залізодефіциту та залізодефіцитної анемії
5-6
Штучні аборти
11
Залізодефіцитна анемія розвинулася до вагітності
7-8
Штучні аборти
14
Залізодефіцитна анемія розвинулася до вагітності
9-10
Штучні аборти
12
Залізодефіцитна анемія розвинулася до вагітності
11-12
Штучні аборти
Залізодефіцитна анемія розвинулася до вагітності
13-16
Пізні мимовільні викидні
13
Залізодефіцит з 6-9 тижня, ЗДАВ з 8-10 тижня
17-20
Пізні мимовільні викидні
12
Залізодефіцит з 6-10 тижня, ЗДАВ з 8-10 тижня
21-24
Пізні мимовільні викидні
15
Залізодефіцит з 6-11 тижня,.ЗДАВ з 8-13 тижня
25-27
Пізні мимовільні викидні
32
11
11
10
Залізодефіцит з 6-11 тижня., ЗДАВ з 8-14 тижня
28-32
Передчасні пологи
36
13
12
11
Залізодефіцит з 6-12 тижня, ЗДАВ з 9-16 тижня
33-36
Передчасні пологи
37
14
12
11
Залізодефіцит з 6-12 тижня, ЗДАВ з 9-18 тижня
37-40
Строкові пологи
61
22
21
18
Залізодефіцит з 6-12 тижня, ЗДАВ з 9-19 тижня
41-42
Пролонгована вагітність
16
Залізодефіцит з 6-12 тижня, ЗДАВ з 9-19 тижня
Всього
268
106
105
57
Визначення відрізків термінів гестації здійснено на підставі поєднання двох
принципів: морфологічної стадійності розвитку хоріального дерева та клінічної
належності матеріалу (ранні та пізні аборти, передчасні та строкові пологи,
пролонгована вагітність). Кожен відрізок гестації представлений рівномірно з
представництвом кожного тижня гестації без жодного розриву.
Пізні аборти за медичними показаннями у термін 23-27 тижнів виконані у період,
коли це ще дозволялось законодавством України (проміжок часу – 1997-2003 рр.).
У даний час отримання такого матеріалу забороняється відповідно з наказом МОЗ
України № 4.40-760 від 16 грудня 2004 року "Про впорядкування надання медичної
допомоги населенню щодо переривання вагітності". Починаючи з першого січня 2006
року, всі випадки переривання вагітності в термін 23-36 тижнів в Україні будуть
вважатися передчасними пологами.
З метою порівняльного аналізу сформовані пропорційні групи гестаційного
контролю для кожного досліджуваного відрізка вагітності. Основною ознакою
контролю були відсутність залізодефіциту (згідно до вмісту сироваткового
заліза) та гематологічних змін. Жінки контрольних груп отримували під час
вагітності аналогічні до основних груп профілактичні дози препаратів заліза та
вітамінів. Для терміна 37-40 тижнів групою контролю служили жінки з
фізіологічним перебігом вагітності та пологів.
Хоч з метою вичленення саме впливу ЗДАВ на послід широко використовувався
дисперсійний аналіз, який дозволяє статистично відокремити вплив одного
досліджуваного фактора серед існуючих багатьох, все ж намагалися максимально
усунути різні чинники, які могли би заважати валідності висновків. Зокрема, ні
до основних ні до контрольних груп не включали випадки із запаленням у посліді
або з маніфестацією будь-якої інфекції у вагітної, випадки із цукровим діабетом
матері, ізоімунним конфліктом, аномаліями розвитку посліду (екстрахоріальні,
багаточасткові, плівчасті, вікончасті плаценти, аномалії пуповини чи оболонок),
багатоплідною вагітністю, вадами розвитку плоду. Для чистоти дослідження не
досліджували також поєднання ЗДАВ та пізнього гестозу EPH (від "Edema",
"Proteinuria", "Hypertensio"), хоч останній може бути ускладненням
залізодефіцитної анемії [97]. Вважаємо, що таке поєднання заслуговує окремого
дослідження в майбутньому. Всі названі чинни
- Київ+380960830922