РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Моделі та об’єкти дослідження
2.1.1. Характеристика клінічного матеріалу.
У дослідження було залучено 265 хворих на гострий коронарний синдром, яких було
госпіталізовано у відділення реанімації та інтенсивної терапії Інституту
кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України (завідувач відділу – професор О.М.
Пархоменко). Діагноз гострого інфаркту міокарда та нестабільної стенокардії
встановлювали на підставі даних клінічних, електрокардіографічних та
біохімічних досліджень, згідно до рекомендацій експертів ВООЗ, а також у
відповідності до рекомендацій європейського та американського товариств
кардіологів [72, 82, 495]. Критерієм залучення до долідження была наявність
типового ангінозного больового синдрому в спокої тривалістю від 10 до 30 хв
протягом останніх 24 годин до госпіталізації із змінами ЕКГ без навантаження
(депресія сегменту «ST» 1 мм та більше або інверсія зубця «Т» 2 мм та більше
щонайменше у двох суміжних відведеннях). Заключний діагноз нестабільної
стенокардії поставлено 33.5% хворих, гострого інфаркту міокарда – 66.5% хворих.
До дослідження не залучалися хворі із хронічною серцевою недостатністю IIБ -
III ст., кардіогенним шоком, важкою формою цукрового діабету, вираженою
нирковою та печінковою недостатністю, бронхіальною астмою, порушеннями в
системі гемостазу, гострим порушенням мозкового кровообігу, травмою або великим
хірургічним втручанням, гострими або хронічними запальними процессами в стадії
загострення, онкологічними та системними захворюваннями. Материали для аналізу
тривалого спостереження за хворими отримували шляхом особистого контакту,
телефонної бесіди із хворими, листування поштою та даних медичної документації.
Реєструвалися усі негативні коронарні події (смерть, інфаркт міокарда,
госпіталізація з приводу нестабільної стеноардії, тощо) із зазначенням точної
дати розвитку, а також медикаментозного лікування, яке отримував пацієнт в
період часу від попереднього до теперішнього контакту. У таблиці 2.1. наведено
основні клінічні показники хворих на гострий коронаний синдром та 104 практично
здорових донорів (Київський міський центр крові), в яких відсутність
серцево-судинної патології підтверджували шляхом збору анамнестичних даних,
зняття електрокардіограми, вимірювання артеріального тиску та дослідження ряду
біохімічних показників крові.
Таблиця 2.1.
Основні показники хворих на гострий коронарний синдром та практично здорових
осіб (контроль), яких було включено до дослідження.
ПАРАМЕТР
Гострий коронарний синдром
(n=265)
Контроль
(n=104)
Стать, чоловіки/жінки
203/62
79/25
Вік, роки ± SE
58.5 ± 0.7
54.2 ± 0.9
Кількість осіб, що палять, %
34.5
26.5
Индекс маси тіла, кг/м2 ± SE
28.7 ± 0.42
23.6 ± 1.2 *
Систолічний тиск, мм Hg ± SE
145.9 ± 2.7
131.4 ± 8.3 *
Діастолічний, мм Hg ± SE
88.3 ± 1.2
72.6 ± 9.1 *
Загальний холестерин,
ммоль/л ± SE
6.1 ± 0.14
5.2 ± 0.23 *
Холестерин ліпопротеїдів високої щільності, ммоль/л ± SE
1.2 ± 0.05
1.3 ± 0.14
Глюкоза, ммоль/л ± SE
5.9 ± 0.2
4.6 ± 0.4 *
SE – стандартна похибка середньої арифметичної, * - P<0.05
Як видно із таблиці, контрольна група та група хворих на гострий коронарний
синдром не відрізнялися за віком і співвідношенням чоловіків та жінок (P>0.05
за c2-критерієм), що дозволило на порівнювати ці групи за розподілом різних
алельних варіантів досліджених генів. У хворих на гострий коронарний синдром
индекс маси тіла, систолічний, діастолічний тиск, вміст загального холестерину
та глюкози в крові були значно вищими, ніж у донорів.
Також до дослідження було включено 84 дитини віком від 9 до 17 років хворих на
первинну артеріальну гіпертензію (АГ), що проходили лікування в Київському
міському центрі діагностики та лікування вегетативних функцій у дітей на базі
дитячої клінічної лікарні №6 м. Київа. Обстеження, постановка діагнозу та
лікування хворих проводилося співробітниками кафедри педіатрії №4 Національного
медичного університету ім. О.О. Богомольця (завідувач – член-кор. АМН України
Майданник В.Г.). Про первинний характер артеріальної гіпертензії робили
висновок виходячи із даних клінічного дослідження, добового моніторингу
артеріального тиску та досліджень функції нирок та залоз внутрішньої секреції
згідно до рекомендацій Американської робочої групи з контролю підвищеного
артеріального тиску у дітей та підлітків (NHBPEP) [460]. Добовий мониторинг
артеріального тиску проведено 49 хворим на 5-7 день стаціонарного обстеження із
застосуванням моніторів тиску «АВРМ-02/M» («Мeditech», Угорщина) із плечевою
манжеткою. Оцінку даних добового мониторингу артеріального тиску проводили за
загальноприйнятими підходами із визначенням наступних параметрів:
середньодобовий систолічний, дістолічний, гемодинамічний, пульсовий тиск,
частота серцевих скорочень, максимальні значення вказаних показників, індекси
часу середнього систолічного та діастолічного тиску вдень та вночі, добові
індекси середнього систолічного та діастолічного тиску.
Забор крові проводився кваліфікованими спеціалістами в клінічних умовах із
використанням стерильних моновет виробництва фірми „Sarstedt” (Німеччина) із
дотриманням усіх правил медичної асептики та антисептики. Усі особи підписали
згоду на використання своєї крові для генетичних досліджень. Комітет з
біомедичної етики Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця схвалив план
дисертаційної роботи та дійшов до висновку, що робота повністю відповідає
принципам біомедичної етики.
2.1.2. Характеристика експериментального матеріалу.
Експериментальні дослідження було проведено на 35 статевозрілих кролях породи
шиншила (маса - 2580.0 ± 95.0 г) віком від 4 до 8 місяців та
- Київ+380960830922