РОЗДІЛ II
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
2.1. Методологія оцінки ризику для здоров’я населення
Оцінка ризику (ОР) для здоров’я населення від дії забрудненого атмосферного
повітря проводилася згідно з стандартною процедурою, розробленою та
затвердженою Американським агентством з охорони довкілля. Ця процедура була
адаптована і зведена до препроцесінгу, інформаційно-аналітичного дослідження та
безпосередньо оцінки ризику від забруднення атмосферного повітря у мм.
Запоріжжя та Київ.
Повна (базова) схема оцінки ризику передбачає проведення чотирьох
взаємопов’язаних етапів [7, 123].
Ідентифікація небезпеки (визначення речовин, рівнів, середовищ
та шляхів надходження, які можуть викликати несприятливі наслідки для здоров’я
людини, доведеність зв’язку між фактором та захворюванням або смертністю).
Оцінка експозиції (характеристика джерел забруднення, маршрутів
руху забруднювачів від джерела до людини, шляхи та точки впливу, рівні
експозиції та інш.) На даному етапі аналізуються і визначаються:
1) джерела надходження забруднення в оточуюче середовище;
2) маршрути дії і потенційні шляхи розповсюдження, транспортні і впливаючі
середовища;
3) остаточний сценарій дії із встановленням місць потенційного контакту певних
груп населення з шкідливими чинниками (рецепторні точки) і шляхів надходження
їх в організм людини (в даному випадку при диханні);
4) кількісна характеристика експозиції, що передбачає встановлення і оцінку
величини, частоти і тривалості дії для кожного аналізованого шляху надходження
забруднювачів, ідентифікованого на попередньому етапі;
5) надходження в організм (впливаючі дози).
Оцінка залежності “доза - відповідь” (виявлення кількісних зв’язків між станом
здоров’я та рівнем експозиції).
Характеристика ризику (аналіз усіх отриманих даних, розрахунок ризиків для
популяції та її окремих підгруп, порівняння ризиків з допустимими
(прийнятними), порівняльна оцінка та ранжування різних ризиків за ступенем їх
статистичної, медико-біологічної та соціальної значущості). Даний етап інтегрує
інформацію, отриману на попередніх етапах, з метою її подальшого використання
на стадії управління ризиком [127, 145].
Управління ризиком є логічним продовженням ОР і направлено на обґрунтування
найкращих в даній ситуації рішень по його вилученню та мінімізації, а також
динамічному контролю (моніторингу) експозицій та ризиків, оцінки ефективності
та коригування оздоровчих заходів [55].
Заключним етапом є передача та поширення інформації про ризик зацікавленій
частині населення [133, 213].
2.1.1. Етап ідентифікації небезпеки. Ідентифікація небезпеки передбачає
встановлення на якісному рівні вагомості доказів здатності того чи іншого
агенту викликати певні шкідливі ефекти у людини. В науковому відношенні
ідентифікація небезпеки – це процес встановлення причинного зв'язку між дією
хімічної речовини і розвитком несприятливих ефектів для здоров’я людини.
Основною метою етапу ідентифікації небезпеки є вибір пріоритетних, індикаторних
хімічних речовин, вивчення яких дозволяє надійно охарактеризувати джерела
виникнення та рівні ризику порушень стану здоров’я населення [134, 214].
Даний етап має скринінговий характер і передбачає: виявлення джерел забруднення
навколишнього середовища і можливої дії на людину; ідентифікацію забруднюючих
речовин; характеристику потенційно шкідливих ефектів хімічних речовин і оцінку
наукової доведеності можливості розвитку цих ефектів у людини; виявлення
пріоритетних для подальшого вивчення хімічних сполук, маршрутів їх дії
(включаючи пріоритетні забруднені середовища і шляхи надходження хімічних
речовин в організм людини); встановлення тих шкідливих ефектів, які можуть бути
викликані пріоритетними речовинами при оцінюванні тривалості експозиції
(гострі, підгострі, хронічні, довічні) і шляхах їх надходження в організм
людини (інгаляційне, пероральне, нашкірне) [156, 215].
Отже, вибір пріоритетних речовин для дослідження – достатньо складний процес, в
якому хімічну речовину аналізують з врахуванням ряду вимог. У зв’язку з цим
розглядають два аспекти – теоретичний та практичний. Теоретичний аспект
заключається в обґрунтуванні вибору методів аналізу, які з високим ступенем
достовірності дозволять виявити ознаки та властивості хімічних речовин, на
підставі яких їх можна буде віднести до категорії факторів, шкідливих для
здоров’я людини [127, 156, 215, 216]. Практичний аспект заключається у розгляді
принципів вибору з багатьох хімічних забруднювачів конкретної шкідливої
речовини або групи речовин для проведення досліджень кількісної оцінки ризику
на конкретній території [145, 217].
Крім того, на етапі ідентифікації небезпеки, як правило, здійснюється оцінка
повноти і достовірності наявних даних про рівні забруднення різних об'єктів
навколишнього середовища. Визначаються завдання щодо додаткового збору
інформації про фактичні чи/або змодульовані концентрації хімічних речовин в
різних середовищах, оцінюється наявність відомостей про кількісні критерії,
необхідні для подальшого аналізу ризику для здоров’я (референтні концентрації і
дози, кути канцерогенного потенціалу і т.п.), а також встановлюються ті
невизначеності, які здатні вплинути на повноту і достовірність остаточних
висновків та рекомендацій [1, 123, 127, 145].
2.1.2. Етап оцінки залежності «доза – відповідь». Оцінка залежності
«доза-відповідь» – це процес кількісної характеристики токсикологічної
інформації та встановлення зв’язку між ймовірно впливаючою дозою
(концентрацією) забруднюючої речовини та випадками шкідливих випадків в
експонованій популяції.
Аналіз залежності «доза-ві
- Київ+380960830922