РОЗДІЛ 2
ЕФЕКТИВНІСТЬ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА РІЗНИХ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМ
2.1. Ресторанне господарство України: стан та основні тенденції
розвитку
Підприємства ресторанного господарства є активними учасниками ринкових відносин. Це обумовлює залежність розвитку господарюючих суб'єктів харчування як елементів споживчого ринку від загальних тенденцій динаміки ринку держави, його кон'юнктури, зміни структури попиту та пропозиції, розвитку нових форм організації бізнесу тощо. Розглянемо це питання докладніше.
Внутрішній ринок країни визначається як такий, що обслуговує потреби тільки тих суб'єктів господарювання, які знаходяться на її економічній території. Він характеризується активним розвитком економічних відносин і господарських зв'язків, що складаються в процесі реалізації продукції [89, 103, 168]. Довгий час у розвитку внутрішнього ринку України мали місце негативні процеси: деформація його структури, неплатежі та бартерні розрахунки, збитковість підприємств, падіння реальних доходів населення, тощо. Внаслідок політичних змін зв'язки між підприємствами, що складали єдиний замкнений технологічний цикл, було деформовано, а це призвело до порушення фінансових та матеріальних потоків господарюючих суб'єктів, втрати їх конкурентних позицій, зростання фінансових негараздів та підвищення вірогідності банкрутства. Відсутність активної державної позиції щодо трансформаційних процесів на внутрішньому ринку призвело до деформації каналів товароруху та обумовило порушення пропорцій розвитку у сфері виробництва товарів народного споживання. Лібералізація цін 1992 р. різко скоротила купівельну спроможність грошових доходів населення та призвела до зменшення споживчих витрат. Через низьку ємність внутрішнього ринку економіка України була орієнтована на зовнішній попит. У валовому внутрішньому продукті переважала частка експорту товарів та послуг. Недосконалість економічної політики держави призвела до того, що значна частина підприємств (за різними оцінками з 60 до 80%) знаходилась "у тіні". Причому, на відміну від західних країн, ці підприємства функціонували у традиційних галузях економіки. Від 2000 р. зміни у динаміці ВВП є позитивними (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 -
Індекси основних соціально-економічних показників [149, с. 26]
(відсотків до попереднього року)
Показники2000200120022003200420052006Валовий внутрішній
продукт105,9109,2105,2109,6112,1102,6107,1у розрахунку на одну особу106,7111,1106,3110,5113,0103,4107,8Доходи населення131,2122,7117,1116,5127,2135,1125,7Продукція промисловості113,2114,2107,0115,8112,5103,1106,2Інвестиції в основний
капітал114,4120,8108,9131,3128,0101,9119,0Роздрібний товарооборот
Підприємств108,1113,7115,0120,5121,9123,4126,4Експорт товарів і послуг118,8109,7111,1124,1139,0106,3113,7Імпорт товарів і послуг116,6112107,4134,7126,9125,8124,8Середньомісячна заробітна
плата: номінальна
129,6
135,2
121,0
122,8
127,5
136,7
129,2 реальна99,1119,3118,2115,2123,8120,3118,3
Позитивна динаміка розвитку національної економіки обумовила основні зміни внутрішнього ринку України, головною складовою якого є споживчий ринок. Стан та динаміка споживчого ринку один з основних індикаторів якості економічних перетворень, розвитку національної економіки, її соціальної спрямованості. Споживчий ринок пов'язаний із задоволенням потреб населення й охоплює діяльність підприємств торгівлі, ресторанного господарства, а також реалізацію послуг населенню. За роки економічної кризи його місткість скоротилась майже вдвічі, однак за останні роки вона почала набувати позитивної динаміки, а всі сектори споживчого ринку мають тенденцію до зростання (див. рис. 2.1.-2.2. (додаток Б, табл. Б.1).
Рис. 2.2. Характер динаміки обсягу продажу товарів і платних послуг населенню на споживчому ринку України [146-149]
Особливо швидко збільшуються обсяги наданих послуг та обороти ринків. Ресторанне господарство, хоча і поступається названим секторам, однак, теж має стійку тенденцію до зростання. Середньорічний темп зростання обороту ресторанного господарства за 2000-2006 роки становив 116,9% при середньому зростанні обсягу реалізації товарів та послуг на споживчому ринку в цілому - 120,1%.
У загальному обсязі обороту споживчого ринку значна питома вага припадає на оборот роздрібної торгівлі та реалізацію товарів на ринках (як організованих, так і неформальних). Оборот ресторанного господарства становить лише 3-4% загального обсягу продажу споживчих товарів та платних послуг населенню (див. табл. 2.2).
Таблиця 2.2-
Структура обсягу продажу товарів за усіма каналами реалізації [143-149]
відсотків
Показники200020022003200420052006Роздрібний
товарооборот торгової мережі
підприємців-юридичних осіб53,851,851,953,549,550,5Оборот підприємців
фізичних осіб та
організованих ринків
з продажу споживчих товарів35,838,940,039,543,343,3Оборот неформальних ринків6,25,44,84,13,12,8Роздрібний
товарооборот
ресторанного
господарства4,23,93,32,94,13,7
Розглянемо основні показники і визначимо загальні тенденції розвитку ресторанного господарства в Україні. Одним з базових показників, що характеризує динаміку ресторанного господарства, є роздрібний товарооборот. Це твердження обумовлено декількома позиціями та базується на загальному визначенні значущості роздрібного товарообороту у системі показників ефективності функціонування господарюючих суб'єктів. По-перше, саме роздрібний товарооборот відображає обсяг товарної маси,