Ви є тут

Консалтингове супроводження зовнішньоекономічної діяльності машинобудівного підприємства.

Автор: 
Рибакова Тетяна Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U002177
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДХОДІВ ДО ФОРМУВАННЯ КОНСАЛТИНГОВОГО СУПРОВОДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

2.1. Консалтинговий процес в системі управління підприємством
На підставі проведеного в першому розділі дослідження складових управлінського консультування було з'ясовано, що консалтингове супроводження економічної діяльності підприємства є процесом реалізації на ньому управлінського консультування, тому необхідно докладно розглянути цей процес в системі управління підприємством.
Незважаючи на чисельні праці зарубіжних і вітчизняних вчених в галузі управлінського консультування, вони здебільшого присвячені дослідженню суб'єктів управлінської консультаційної діяльності - консультантів. До поля зору дослідників потрапили такі питання, як здійснення консалтингового процесу в консультаційних організаціях [8, 60, 73, 134, 136, 140, 145, 148, 149], організаційні структури служб управлінського консультування [13, 63, 127, 136, 145, 149], маркетинг консалтингових послуг [11, 39, 41, 65, 83, 140], технології управлінського консультування [49, 60, 140, 145, 149, 106], розвиток персоналу консультаційних організацій [31, 73, 140]. Проблемі надання консалтингових послуг для підприємств в зовнішньоекономічній діяльності з точки зору аналізу і розробки пропозицій для впровадження в практику діяльності консультаційних організацій приділено увагу в працях [14, 70, 148].
Питанням використання консалтингової допомоги клієнтами консультантів - суб'єктами підприємницької діяльності приділено значно менше уваги, але вона теж досліджувалась в таких аспектах, як передумови запрошення консультантів, технології консалтингової діяльності, підготовка технічного завдання консультанту, вибір консультанта, організація сумісної роботи клієнта і консультанта [3, 49, 98, 140, 158, 160, 161, 174]. Попри проведені дослідження, що відображають загальні положення теорії і практики використання управлінського консультування в діяльності клієнтів-суб'єктів господарської діяльності, особливостями управлінської консультаційної діяльності в різних галузях народного господарства переймалася незначна кількість вітчизняних вчених: дослідження проводилися в галузі промисловості [134] і сільського господарства [47, 63, 127]. І зовсім не вивченою є проблема використання підприємствами управлінського консультування в конкретних сферах господарської діяльності підприємств, зокрема в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Брак уваги науковців до проблем консалтингового супроводження зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств визначає необхідність розробки і обґрунтування складу консалтингового супроводження у відповідності до проблем зовнішньоекономічної діяльності, організаційних засад консалтингового процесу в системі підприємства-клієнта, принципів ефективного співробітництва з консультантами на всіх стадіях консультування.
Згідно з визначенням, консалтинговий процес являє собою логічний ланцюг процедур, що виконуються сумісним зусиллями консультанта і клієнта для вирішення проблем і здійснення змін в клієнтській організації [3, 98, 140]. В літературі описано багато підходів до формування етапів консалтингового процесу і складу процедур кожного конкретного етапу, проте різні класифікації не суперечать один одному, а відрізняються лише глибиною деталізації. Найбільш поширеною і такою, на якій ґрунтуються інші підходи, є модель, запропонована М. Кубром [140], згідно з якою консалтинговий процес розподіляється на 5 етапів: 1) підготовка до консультування і укладання договору; 2) діагноз проблеми клієнта; 3) розробка плану рішення проблеми; 4) впровадження необхідних змін; 5) завершення консультування. Цю модель використовують більшість науковців при дослідженні консалтингового процесу. Кожна з фаз відповідно розподіляється на окремі етапи, послідовність яких в системі управління підприємством, згідно з джерелами [3, 49] ,можна зобразити в такий спосіб (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Модель консалтингового процесу в системі підприємства
Консалтингові послуги частіше за все реалізуються не в формі порад, а в формі консалтингових проектів, що зумовлено значною кількістю взаємопов'язаних питань, з якими підприємство звертається до консультантів, потребою в спільних зусиллях клієнта і консультанта, підвищеним інтересом підприємств-клієнтів до комплексних послуг [49]. Як видно з рис. 2.1, консалтинговий процес є значно ширшим за консалтинговий проект, адже включає в себе передпроектну і післяпроектну стадії.
Виділення етапів в консалтинговому процесі є необхідним для підприємства-клієнта, оскільки дозволяє цілеспрямовано реалізовувати функції управління консалтинговим супроводженням в системі управління підприємством, які полягають в плануванні результатів проекту, встановленні відповідальності за виконання функцій в проекті, здійсненні контролю за його виконанням і мотивації працівників до його ефективної реалізації. Найбільша частка участі підприємства-клієнта в консалтинговому процесі відповідає передпроектній стадії, що пов'язано із усвідомленням потреби в консультуванні, формуванням проблеми, вибором консультанта.
Розглянемо стадії і окремі етапи консалтингового процесу, приймаючи до уваги їх особливості в системі управління підприємством.
На першій, передпроектній стадії, підприємством встановлюється наявність проблеми і необхідність залучення для її вирішення консультантів, здійснюється вибір консультанта і укладання з обраним консультантом контракту на надання консалтингових послуг. Мета цієї стадії - забезпечити єдність в розумінні суті консалтингового проекту підприємством і консультантом [3].
Проблеми підприємств є предметом управлінського консультування: наявність рі