РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ В АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
2.1 Сучасний стан та проблеми функціонування акціонерних товариств в Україні
Світовий досвід ринкового господарства свідчить, що корпорації, як форма існування великих господарських структур, суттєво впливають не тільки на розвиток економіки країн вільного ринку, а й на ефективність трансформаційних перетворень у країнах з перехідною економікою.
Перехід до ринкових умов господарювання в Україні супроводжувався порівняно тривалим трансформаційним спадом. Імпульси для пожвавлення виробництва у ринковому середовищі посилає ринок, який неупереджено фіксує стан економічної кон'юнктури в регіоні, країні та у світі взагалі. Основою рушійною силою процесу розвитку є інституціональні перетворення, що охоплюють приватизацію державної і комунальної власності, формування ринкових структур і механізмів, наповнюють новим змістом існуючі інституції.
На превеликий жаль, в Україні засоби інституціональної політики виявилися неефективними з погляду впливу на подолання економічної кризи і формування передумов економічного піднесення. У процесі приватизації не вирішено два основні завдання економічного зростання: створення ефективного конкурентноспроможного власника та стратегічно сильного сучасного інвестора. Унаслідок сертифікаційної приватизації велика кількість державних підприємств перейшла у власність малих акціонерів шляхом створення акціонерних товариств, що не становить економічних підвалин для їх розвитку. Крім того, така форма підприємства ускладнює доступ до нього ефективних власників із числа вітчизняних фінансових організацій та іноземних інвесторів.
Держава повинна бути зацікавлена у розвитку акціонерної форми власності, але в умовах нестачі фінансових ресурсів використовує лише можливості економічного характеру, спрямовані на:
- підтримку великих акціонерів, які на приватній основі володіють контрольним пакетом акцій і мають змогу контролювати необхідні ресурси;
- зміцнення державних підприємств стратегічного значення шляхом створення ефективної системи корпоративного управління.
Процес глобалізації в міжнародній економіці та значний вплив транснаціональних корпорацій на економічний, фінансовий, політичний, економічний стан держави зумовили необхідність створення належних важелів для адекватного впливу на діяльність акціонерних товариств.
Фахівці відзначають, що розвинені країни вбачають у вдосконаленні методів корпоративного управління "ключ до процвітання та збільшення кількості робочих місць у результаті підвищення спроможності корпорацій змагатися за частку міжнародного капіталу". Адже країни, які ігнорують реформу корпоративного управління або відстають з її проведенням, опиняються в невигідному становищі порівняно з конкурентами в боротьбі за отримання довгострокових інвестицій для подальшого розвитку.
Закон України "Про господарські товариства" прийнятий у 1991 році, створив умови для організації та діяльності різних форм господарських товариств, у тому числі акціонерних, що було особливо важливим для проведення масової приватизації.
Етапи процесу акціонування в Україні полягали в наступному:
1 етап - сертифікаційна приватизація, сутність якої полягала в безоплатній передачі частини державної власності населенню;
2 етап - введення компенсаційних сертифікатів, які, на відміну від приватизаційних, не були іменними документами. Акціонерний капітал підприємств формувався за рахунок продажу їхніх акцій на аукціонах за приватизаційні майнові та компенсаційні сертифікати;
3 етап - створення акціонерних товариств шляхом проведення грошової приватизації та акціонування.
Процес акціонування в Україні мав головну особливість - приватизувалися прибуткові, високорентабельні підприємства, на відміну від зарубіжного досвіду, де, як правило, приватизуються збиткові підприємства.
Враховуючи велику роль акціонерних товариств в розвитку економіки країни та досвід формування корпоративного сектора економіки України, слід дослідити діяльність акціонерних товариств на сучасному етапі з метою оцінки можливих перспектив їх розвитку та досвіду фінансового управління.
У таблиці 2.1 наведено динаміку кількості та частки акціонерних товариств у загальній кількості підприємств і організацій України згідно ЄДРПОУ за 1997-2006 рр.
Таблиця 2.1
Частка акціонерних товариств у загальній кількості підприємств і організацій в Україні згідно ЄДРПОУ за 1997 - 2006 рр.*
Організаційно-правова форма1997 р.2002 р.2003 р.2004 р.2005 р.2006 р.одиницьпитома вага, %одиницьпитома вага, %одиницьпитома вага, %одиницьпитома вага, %одиницьпитома вага, %одиницьпитома вага, %Акціонерні товариства, в тому числі309225,0351344,0350163,7346623,7345713,4330842,9 - відкриті88831,5121711,4121371,3119061,3117301,2108950,9- закриті189813,5222552,6221942,4220892,4221672,2215031,9Приватні підприємства11164418,120614423,221778023,322933524,523798023,226581923,4Товариства з обмеженою відповідальністю14773824,024179927,226121227,928110528,130294229,635175031,0Інші організаційно-правові форми29751847,937182741,638723941,440195740,041400640,448254742,7Всього підприємств і організацій615686100,0889330100,0935578100,0981054100,01023396100,01133200100,0 * Складено автором за даними Державного комітету статистики України за 1997 - 2006 рр. [163, с.83]
Аналізуючи дані таблиці 2.1, слід зробити такі висновки. Загальна кількість суб'єктів господарювання зростає протягом всього періоду, що свідчить про розвиток ринкових форм господарювання та поширення нових організаційно - правових форм.
При цьому слід відмітити невелику частку акціонерних товариств в загальній кількості підприємств. Зокрема, в 1997 році питома вага акціонерних товариств складала лише 5% від загальної їх кількості в Україні,