РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
При здійсненні особистих досліджень нами застосовувалися епідеміологічні, клінічні, імунологічні, статистичні методи.
Дослідження епідемічного процесу кору, епідемічного паротиту, краснухи проводилося шляхом епідеміологічного аналізу захворюваності на ці інфекції у Донецькій області за 1995-1998 рр. (період безпосередньо передуючий впровадженню планових щеплень комбінованою вакциною Тримовакс) та 1999-2000 рр. (початковий період її застосування). Аналіз включав: вивчення щорічної, щомісячної захворюваності в означені терміни, її розподілу серед різних вікових, соціальних, професійних груп, вогнищевості в організованих колективах, залежності захворюваності від статі, щепного анамнезу і тривалості часу після щеплення.
Для його здійснення використано дані статистичних звітів Донецької обласної санепідстанції: "Звіт про окремі інфекційні захворювання" (форма 1-місячна) за 1995-2000 рр. - 72 форми; "Звіт про окремі інфекційні захворювання" (форма 2-річна) за 1995-2000 рр. - 6 форм, а також за 1956-1994 рр. (для визначення загальної тенденції епідпроцесу та періодичності) - 38 форм; "Звіт про профілактичні щеплення" (форма 5 - річна) - 6 форм; "Звіт про контингенти дітей і підлітків, яким здійснено щеплення проти інфекційних захворювань" (форма 6 - річна) - 6 форм; галузевих звітів обласної санепідстанції: "Звіт про виконання обсягів імунізації населення" (щомісячний) за 1995-1999 рр. - 60 форм, "Зведений звіт в МОЗ про виконання профщеплень" (щомісячний) за 2000 рр. - 12 форм; "Про результати контролю за станом популяційного імунітету до кору" (річний) - 6 форм; кон'юнктурних оглядів районних, міських та обласної санепідстанцій за 1995-2000 рр. - 189 форм; додаткових інформаційних даних районних, міських санепідстанцій за 1995-2000 рр. про: щомісячну захворюваність на краснуху, розподіл захворюваності на кір, епідпаротит, краснуху серед різних соціальних, професійних груп, в залежності від статі, щепного анамнезу, вогнищевості в організованих колективах (всього 528 форм).
Для вивчення епідеміологічної ефективності комбінованої вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи Тримовакс здійснювали епідеміологічне спостереження за захворюваністю на кір, епідпаротит, краснуху щеплених цим препаратом. Спостереження проводили в установленому порядку шляхом надання "Термінових повідомлень про інфекційне захворювання..." (форма 058/о) з лікувально-профілактичних закладів до територіальних санітарно-епідеміологічних станцій на кожний такий випадок. Проводилося епідеміологічне розслідування випадків захворювання із складанням відповідного акту та карти епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання (форма 357/о). Всього розслідувано випадків захворювання на епідемічний паротит - 10, на краснуху - 36. Вивчена медична документація захворілих дітей (форми 063/о "Карта профілактичних щеплень", 0112/о "Історія розвитку дитини" - всього 92 форми).
При вивченні реактогенності застосовували метод клінічного спостереження за щепленими вакциною Тримовакс.
Комбінована вакцина проти кору, епідемічного паротиту, краснухи Тримовакс, виробництва фірми Pasteur Merieux. Serums et Vaccins (Ліон, Франція), являє собою ліофілізований препарат, кожна доза якого містить не менше: 1000 ТЦД50 живого гіператенуйованого вірусу кору (штам Schwarz), 5000 ТЦД50 живого атенуйованого вірусу паротиту (штам Urabe AM 9), 1000 ТЦД50 живого атенуйованого вірусу краснухи (штам WISTAR RA 27/3M) і консервант, до складу якого входить альбумін людини. У вакцині присутні сліди неоміцину.
Імунізація проводилася у плановому порядку в щепних кабінетах дитячих консультацій і поліклінік міст та сільських районів Донецької області з дотриманням стандартних вимог "холодового ланцюга". З березня 1999 р. по квітень 2001р. була щеплена 54771 дитина у віці 12-24 міс. та 500 - у віці 6 років, всього 55271 дитина.
До імунізації у віці 12-24 міс. залучалися здорові діти, які не хворіли на жодну з означених інфекцій та не були щеплені моновакцинами, у віці 6 років - діти, які також не хворіли на ці інфекції, не були ревакциновані коровою моновакциною, вакциновані проти кору та паротиту не менше, ніж 3 роки тому.
Вакцину розводили розчинником з розрахунку 0,5 мл на 1 дозу. Вводили підшкірно під лопатку або в ділянку плеча. Протипокази визначали у відповідності з їх переліком, затвердженим наказом МОЗ України від 25.01.96 р. № 14 та інструкцією до застосування препарату. Згідно них від імунізації відсторонялися діти з:
- онкологічними захворюваннями;
- первинним імунодефіцитним станом клітинної ланки, комбінованою імунологічною недостатністю, агамаглобулінемією;
- імунодепресією внаслідок цитостатичної терапії, вживанням кортикостероїдів більше 14 діб (їх щеплення проводили через 1 міс. після відміни лікування);
- документованою алергією на неоміцин або білок курячих яєць;
- тяжкими поствакцинальними реакціями у вигляді анафілактичного шоку, енцефаліту, агранулоцитозу;
- наявністю судом в анамнезі частіше як 1 раз у 6 місяців, епілепсією та епілептичним синдромом з приступами частіше 1 приступу за 6 місяців;
- з ранніми формами прогресуючих нервово-м'язових захворювань;
- хворобами обміну, накопичення, факоматозами, демієлінізуючими та дегенеративними захворюваннями;
- гідроцефалією в стадії декомпенсації;
- гострими захворюваннями (щеплювали після одужання);
- загостренням хронічних захворювань (щеплювали в стані клініко-лабораторної ремісії);
- анемією з рівнем гемоглобіну нижче 80 г/л;
- попереднім (менше, ніж за 3 місяці) введенням імуноглобулінів або препаратів крові, що містять імуноглобуліни (кров, плазма);
- позитивною реакцією на туберкулін (з будь-якою формою гострої туберкульозної інфекції - захворювання, "віраж", реінфекція).
Контакт з інфекційним хворим не вважали протипоказом до щеплення.
Перед щепленням діти в обов'язковому порядку ретельно оглядалися лікарем- педіатром з проведенням те