Вы здесь

Організаційно-економічні аспекти діяльності малих форм господарювання на селі в умовах переходу до ринкової економіки

Автор: 
Малоокова Оксана Федорівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U000105
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МАЛИХ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ
2.1. Селянські (фермерські) господарства
Сутність сучасної земельної реформи полягає в створенні умов для рівноправного
розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної
сільськогосподарської економіки і раціонального використання виробничого
потенціалу на селі. Селянські (фермерські) господарства (СФГ) на даному етапі
економічного розвитку повинні отримати якомога сприятливіші і однакові стартові
умови до вільної підприємницької праці, вхід в нормальні товарно-грошові
відносини, реалізації потенціалу нарощування виробництва сільськогосподарської
продукції.
Станом на 1 січня 2001 р. у районних та міських радах Дніпропетровської області
зареєстровано 3027 СФГ, що склало 7,9% від їх кількості в цілому по Україні. За
кількістю зареєстрованих СФГ Дніпропетровщина поступається лише Одеській (4867)
та Миколаївській (4260 господарств) області. За Дніпропетровською областю –
Кіровоградська, Херсонська області – 2216 і 3013 господарств із загальним
наділом 234,0 і 139,9 тис. га. Для довідки і співставлень доповнимо, що в
цілому по Україні зареєстровано 38428 господарств, що господарюють на 2157,6
тис. га сільгоспугідь (додаток З).
Найбільшими темпами зростання чисельності СФГ в області відбувалося з 1991-го
по 1995-й рік, але протягом наступних 4-х років темпи їх відчутно уповільнилися
і становили в середньому лише 2,5% щорічно. (Додаток И). Проте в цілому по
Україні не було й такого приросту, а в 1999 р. їх кількість навіть зменшилась
(на 400 господарств) у порівнянні з 1998 р. (Додаток К).
До такого становища призвели численні несприятливі зовнішні фактори, з якими
зіткнулися ентузіасти нашої фермеризації, і вони, ці фактори, заслуговують на
детальний розгляд у подальшому. Зараз же можна лише констатувати: тенденція у
створенні нових СФГ залишається все-таки позитивною, віддзеркалюючись, зокрема,
у таких цифрах: у 1997 р. число СФГ збільшилось на 47, у 1998 р. – на 59 і в
1999-му – на 94 господарства, що у відносному відображенні зростання становить
відповідно 1,8, 2,2 і 3,4%.
Переломним для розвитку фермерського руху став 2000 рік. Після виходу Указу
Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування
аграрного сектора економіки” [155] ситуація різко змінилася. Тільки за 2000 рік
загальна кількість СФГ по Україні збільшилася на 2500 (7,1%), по області на 202
господарства (7,2%).
З цього припустимо дійти проміжного висновку, що, хоч і на невисокому
абсолютному і відносному рівні, але на Дніпропетровщині поки що спостерігається
певна стабільність у створенні нових СФГ. Найбільше фермерських господарств
станом на 01.01.2001 р. зареєстровано і функціонує у Криничанському районі -
293, Синельниківському - 269, Магдалинівському - 252, Апостолівському та
Новомосковському районах – по 205 господарств.
Відповідно збільшуються і належні СФГ земельні угіддя, які, за С.І. Ковановим
[64], розподіляються на сільськогосподарські угіддя (використовуються для
виробництва сільгосппродукції, в т.ч. рілля) і угіддя несільськогосподарського
призначення. В таблиці 2.1 стан наділення СФГ земельними угіддями відображений
динамічно.
Наявні на цей час СФГ користуються сільськогосподарськими угіддями загальною
площею 293,5 тис. га, з яких на ріллю припадає 288,7 тис. га.
Таблиця 2.1
Площі земельних угідь у користуванні СФГ Дніпропетровської області, тис. га
Роки
Кількість СФГ
Закріплено землі, тис.га
Припадає на 1 СФГ в середньому, га
Питома вага в с.-г. угіддях обл., %
Всього закріплено землі
в т. ч.
с.-г. угідь
в т.ч. ріллі

сільгоспугідь
ріллі

1992
71
2,0
2,0
1,7
28
25
0,01
1993
974
28,6
28,6
27,1
29
28
1,60
1994
1803
47,7
47,7
45,6
26
25
2,20
1995
2245
61,2
61,2
57,9
27
26
2,60
1996
2549
73,7
72,3
69,8
28
27
3,00
1997
2625
78,4
77,3
74,3
29
28
3,30
1998
2672
87,9
86,9
84,3
33
32
3,80
1999
2731
104,6
103,6
100,2
38
37
4,40
2000
2825
136,9
134,9
131,9
48
47
5,00
2001
3027
295,7
293,5
288,7
97
95
13,00
Станом на 01.01.2001 року на долю СФГ припадало 13% сільськогосподарських
угідь, ОПГ – 18%. Для порівняння – рік тому на долю СФГ припадало 5%, а ОПГ –
11% угідь.
У 1999 році із загальної земельної площі, належній СФГ, більше третини (49,3
тис. га) взято ними в оренду. (В цілому по країні орендовані фермерами землі
становлять 22%). До складу цієї третини входить 25,6 тис. га, орендованих за
рахунок земельних паїв.
Розміри СФГ за сільськогосподарськими угіддями по районах області станом на 1
січня 2001 р. перебувають в межах від 33 до 404 га (додаток Л), а в середньому
по регіону становлять 97 га. Для порівняння доречно навести такі дані: це на
9,8 га більше, ніж у 1998 р. (37,9 га), і на 41 га перевищує усереднений
показник по Україні (56 га).
Загалом же розширення землеволодінь у розрахунку на одне СФГ в цілому по країні
було стабільним, від чого фермерські наділи з плином часу збільшувалися досить
рівномірно відповідно до збільшення кількості самих СФГ (Додаток М). Але й цей
показник – землеволодіння усереднено на одне СФГ – стверджує, таким чином, що
земельний потенціал фермерського руху Дніпропетровщини зростав відносно вищими
темпами від такого по Україні.
Відмінності в обох випадках, тобто за чисельністю СФГ і їх землеволодіннями, на
користь Дніпропетровської області досить суттєві, але ж важливо знати ще й
структуру СФГ за розмірами землекористування. Аналіз показав (табл. 2.