РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДЖЕРЕЛОЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПАПЕРОВИХ ГРОШОВИХ ЗНАКІВ І БОН ЗА ЇХ
ОСНОВНИМИ ОЗНАКАМИ
Паперові грошові знаки становлять особливу специфічну різновидність писемних
джерел, дослідження яких вимагає залучення знань з інших спеціальних історичних
дисциплін.
Отже, при зовнішньому аналізі грошових знаків, бон який роблять за лицевим і
зворотнім боками слід досконало вивчати перш за все герб (емблему), розібратись
у тексті, орнаменті, філіграні, матеріалі, печатці (якщо вона є), наддруки та
інші елементи-ознаки, розміщені на грошовому знаку.
При дослідженні ми повинні звернути увагу також і на внутрішній аналіз за всіма
ознаками, що є на грошових знаках і бонах.
Оскільки паперові грошові знаки є специфічним різновидом письмових документів і
мають синтетичний характер походження, для їх всебічного вивчення, зовнішньої і
внутрішньої критики, автор використала методику комплексного використання ряду
спеціальних історичних дисциплін (геральдики, сфрагістики, хронології,
пелеографії, метрології, епіграфіки, іконографії та ін.), ще запропонованому
професором Тернопільської академії народного господарства, колишнім директором
Науково-Дослідного Центру історії грошей Робертом Йосиповичем Тхоржевським
[271].
У системі комплексного вивчення паперових грошових знаків та грошових
документів посідає чільне місце геральдична (емблематична) ознака. Геральдика –
одна із спеціальних історичних дисциплін, яка займається питаннями вивчення
гербів, емблем, символічних знаків [271].
Геральдика – це мистецтво герботворчості й водночас науки, що регулює закони
складання і вживання гербів.
Геральдична ознака на грошових знаках одна із основних, вирішальних ознак при
визначенні емітента, так як на грошових знаках герби, емблеми чітко
підкреслюють класову приналежність їх емітентів. Л.Лукомський писав: “Герб
является особым видом исторического источника, дает путем определения его новые
ценные данные, а гербовая экспертиза, как необходимая составная часть
комплексного исторического исследования может дать новые решения проблем
социально-экономической истории” [192], а вчений народознавесь В.Січинський
справедливо зауважив: “Національний знак чи герб витворюється протягом віків і
входить у свідомість народу як певна дорогоцінна традиція, що має зв’язок з
національним і державним життям та почуттям єдності цілого народу. Знак наочним
способом символізує походження, розвиток, ментальність, а також ціле культурне
спрямування і геополітику народу” [137, С.138.]. Отже, робота з геральдичними
ознаками потребують особливої уваги. Так як незначні зміни в гербі або ж в
іншому символічному знаку вказує на зміни емітента.
Окрім самих гербів значну роль відіграють і негеральдичні знаки, які розміщені
на паперових грошах і мають різноманітні символічні значення і емітент,
застосовуючи їх, відображає ними частково свою ідеологію.
До негеральдичних знаків відносять натуральні фігури (людина, тварина, птах,
риба, лев і т.д.; штучні предмети – зроблені людськими руками – лук і стріли,
щит, серп і молот та ін.; тератологічні – фантастичні, легендарні, зображення
таких предметів і тварин, які не існують у природі. Наприклад: двоголовий орел,
дракон та ін. [192].
Значну роль при огляді геральдичної ознаки на грошових знаках і бонах
відіграють кольори фарб, якими зображений герб або ж інші символічні фігури,
предмети.
На грошових знаках Російської імперії, що знаходились в обігу у Східній
Галичині в досліджуваний період, вміщено двоголового орла, який тримає в лапах
знаки царської влади – скіпетр і державу. До того ж цей герб знаходився у
вжитку з 1859 до 1917 року [137, С. 138; Д].
Тимчасовий уряд не скасував царський герб – двоголового орла, а лише
“демократизував” його. З його крил були забрані територіальні герби та емблеми
монархічного характеру (корони, скіпертр і держава). Автор нового герба був
відомий російський художних І.Білібін [138; Д].
На радянських грошових знаках ми бачимо герб РРФСР, який був прийнятий V-им
Всеросійським з’їздом Рад від 10 липня 1918 року. Макет цього герба був
розроблений петроградським художником друкарні А.Лео із поправками Леніна, який
викреслив з герба перетинаючий знизу вверх булатний меч [192]. Емблема союзу
робітників і селян “серп і молот” як деталь радянського герба було розроблено
художником Є.Камзоліним. Він вперше запропонував їх на першотравневі
святкування 1918 року . На перших радянських загальнообов’язкових грошових
знаках зразка 1919 року було поміщено цей герб РРФСР. Він залишався на грошових
знаках РРФСР до 1922 року [Д].
Геральдичними знаками були серп і молот, символи промисловості, сільського
господарства, які були характерними в економіці країни, де випускали бони.
Багато з паперових місцевих грошей покриті мініатюрами побуту з життя трудящих.
У зв’язку з нестачею грошей місцеві Ради часто використовували знайдені в
місцевих банках, касах заготовлені паперові гроші минулими органами влади і їх
стали використовувати для своїх потреб. Переважно такі знаки в обігу перебували
не тривалий час, потім їх змінювали на загальнообов’язкові.
На таких тимчасових місцевих бонах зустрічаються герби царського або ж
тимчасового уряду, тому в такому випадку для визначення емітента слід
проаналізувати інші ознаки (окрім герба). Переважно на такі тимчасові бони
ставили штамп, наддруки або ж спеціальний текст, де повідомлялися терміни
обігу, хто і на який термін випустив. Дуже часто зустрічаються емблеми, знаки,
печатки тих підприємств, організацій які їх випустили в обіг.
На переважній більшості паперових грошових знаків визвольних змагань вміщений
знак української державності тризуб. Вив
- Киев+380960830922