РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота виконувалася в Інституті ветеринарної медицини УААН протягом 1999-2002 років. Основні лабораторні дослідження проводилися в лабораторії анаеробних інфекцій інституту, дослідження щодо підтвердження діагнозу на некробактеріоз проводили в Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини України, обласних та районних державних лабораторіях ветеринарної медицини.
Об(єктом досліджень була велика рогата худоба з господарств, неблагополучних щодо некробактеріозу, зразки патматеріалу, відібраного від клінічно хворих, загиблих, вимушено забитих та забитих з діагностичною метою тварин, польові ізоляти F. necrophorum та інших мікроорганізмів, що були виділені з патологічного матеріалу та дослідні зразки асоційованої інактивованої вакцини "Некросан" проти некробактеріозу великої рогатої худоби з влюченням до її складу, виділених та відібраних нами як вакцинних, штамів F. necrophorum.
Нами, за участю працівників державної служби ветеринарної медицини обстежено 16 господарств, де зареєстрована хвороба. Загальна кількість обстеженого поголів'я великої рогатої худоби становила 7810 голів, у тому числі 5361 гол. корів, 1746 гол. нетелей та 703 гол. молодняку. Досліджено 124 проби патологічного матеріалу, 125 проб крові та сироваток. Для виділення чистої культури збудника некробактеріозу, визначення його патогенності та вірулентності (ЛД50, ЛД100), отримання моноштамових гіперімунних сироваток до F. necrophorum та в дослідах з визначення нешкідливості та імуногенності дослідних серій вакцини "Некросан" були використані лабораторні тварини: 200 білих мишей масою 16-20 г та 23 кролі живою масою 2,5-3 кг породи "Російська шиншила".
У роботі використовували комплексний метод епізоотологічного дослідження, що включав епізоотологічне обстеження господарств, епізоотологічний аналіз отриманих даних, методи бактеріологічних і серологічних досліджень, а також методи біологічного експерименту при визначенні патогенності (кролі та білі миші) та вірулентності (білі миші) польових ізолятів Fusobacterium necrophorum.
Дослідження за темою дисертації проводили за схемою, наведеною на рис.2.1
Рис. 2.1. Схема проведених досліджень за темою дисертації
2.1. Методи оцінки загальної епізоотичної ситуації щодо некробактеріозу великої рогатої худоби
Епізоотичну ситуацію щодо некробактеріозу великої рогатої худоби в Україні вивчали за результатами власних досліджень та даними щорічної ветеринарної звітності Держдепартаменту ветеринарної медицини України та Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини за період з 1992 по 2001 рік.
Для вивчення інтенсивності епізоотичного процесу визначали основні епізоотичні показники (захворюваність, смертність, летальність, індекс стаціонарності, індекс епізоотичності) за методиками І.А.Бакулова та ін. [5], С.І.Джупини та ін. [24].
Захворюваність - відношення кількості хворих тварин, до загальнї кількості сприйнятливого поголів'я і вираховували за формулою:
Захворюваність = Кількість хворих тварин
Кількість сприйнятливих тварин
Смертність - співвідношення кількості тварин, що загинули, до загального поголів'я і вираховували за формулою:
Смертність = Кількість загиблих тварин
Кількість сприйнятливих тварин
Летальність - відношення кількості загиблих до кількості тварин, що захворіли ( у розрахунку на 100 хворих тварин), визначали за формулою:
Летальність = Кількість загиблих тварин
Кількість хворих тварин
Індекс стаціонарності вираховували за співвідношенням тривалості неблагополуччя (років) до тривалості досліджуваного періоду (років).
Індекс епізоотичності вираховували за формулою:
W = n х t
N х T ,
де n - кількість виявлених неблагополучних пунктів за дослідний період;
N - загальна кількість пунктів за дослідний період;
t - час (роки), протягом яких реєстрували інфекцію;
T -час (роки), протягом якого вели дослідження.
Загальний епізоотичний стан господарств оцінювали з урахуванням встановлення сприятливих факторів (аналіз раціонів, біохімічних досліджень сироватки крові), діагностичних забоїв та лабораторних досліджень патологічного матеріалу та проб крові і сироватки крові.
Клінічний прояв та перебіг некробактеріозу серед поголів'я великої рогатої худоби вивчали безпосередньо у неблагополучних господарствах, беручи до уваги ступінь розповсюдження хвороби, характер перебігу серед вікових груп у різні пори року, а також фактори, що сприяли виникненню та поширенню захворювання.
2.2. Методи розрахунку економічних збитків, що спричинені виникненням некробактеріозу
Економічні збитки від некробактеріозу визначали згідно з методичними рекомендаціями "По визначенню економічної ефективності ветеринарних заходів" [63] та за методиками І.Н.Нікітіна [70] на прикладі 5-ти господарств, де було зареєстровано захворювання.
Збитки від загибелі, вимушеного забою і знищення дорослих тварин у результаті захворювання на некробактеріоз обчислювали за формулою:
Зб1 = Ц ? (М ? Ж) - Вф ,
де Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн;
М - кількість загиблих, вимушено забитих або знищених тварин, гол;
Ж - середня жива маса однієї тварини, кг;
Вф - фактична виручка від реалізації продуктів забою (м'ясо, шкіра) та трупної сировини, грн.
Збитки від загибелі, вимушеного забою і знищення молодняку (телят до 6-ти місяців) обчислювали за формулою:
Зб2 = М ? (Впр + С пр ? Т ? Ц ) - Вф ,
де М - кількість загиблого, вимушено забитого або знищеного молодняку, гол;
Впр - умовна вартість однієї гол