РОЗДІЛ 2
НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ
ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ
2.1. Механізм формування ресурсного потенціалу в умовах
трансформації форм власності і господарювання
На сучасному етапі переходу України до ринкової економіки питання формування і використання ресурсного потенціалу залишається актуальним. Значна увага у сфері економіки формування і використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств спрямовується на вирішення проблем економічного, соціального та екологічного характеру, що суттєво впливає на розвиток економіки аграрного сектора України. Тому розробка удосконаленого організаційно-економічного механізму формування і використання ресурсного потенціалу на підприємствах АПК набуває актуальності для розвитку аграрної економічної науки і є складовою наукового напрямку в економіці сільського господарства, зокрема - у сфері раціонального його використання.
Для розробки організаційно-економічного механізму формування і використання ресурсного потенціалу принциповим є питання про цілі розвитку всієї економіки та окремих галузей народного господарства у тому числі й аграрної сфери.
Об'єктивно розвиток сільського господарства залежить від розвитку всього агропромислового комплексу. В цілому економіка не спроможна ефективно працювати, коли її сфери функціонують за різними правилами. Для цього необхідно створити економічний механізм, який дав би змогу кожному сільськогосподарському підприємству найповніше проявити свої здібності в досягненні на основі здорової конкуренції найефективнішого результату щодо формування та використання ресурсного потенціалу. Механізм формування ресурсного потенціалу в ринкових умовах зображено на рис.2.1.
Львівська область є регіоном, де організаційні перетворення у сільському господарстві розпочалися раніше і проходять динамічніше, ніж в інших областях.
За чисельністю населення область займає одне з перших місць в Україні, поступаючись лише Донецькій, Дніпропетровській і Харківській, а за чисельністю сільського населення ? перше.
Чисельність населення Львівської області становить 5,4% загальної чисельності населення України, в тому числі міське населення ? 4,8%, а сільське ? 6,7% до відповідних показників в Україні (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Середньорічна чисельність населення на початок 2001 р. [132]
РегіонВсе населенняМіськеСільськетис.чол.%тис.чол.%тис.чол.%Україна48672,810032743,367,315929,532,7Львівська обл.2638,71001570,459,51068,340,5До України, %5,4*4,8*6,7*
Львівська область малоземельна. Площа сільськогосподарських угідь у розрахунку на одного жителя в області дорівнює 0,47 га (в Україні ? 0,83 га). Отже, за цим показником Львівська область займає одне з останніх місць: менше на одного жителя припадає сільськогосподарських угідь тільки в Івано-Франківській (0,43 га), Донецькій (0,40 га) і Закарпатській (0,36 га) областях.
У 1990 році Львівська обласна рада народних депутатів прийняла концепцію розвитку села та агропромислового виробництва, яка передбачала реформування відносин власності у сільськогосподарському виробництві, а саме його низинній ланці ? колгоспах. Починаючи з 1991-1992 років цей процес почав активно реалізуватись у господарствах області.
Рис. 2.1. Механізм формування ресурсного потенціалу в ринкових умовах.
Реформування відносин власності сприяло ліквідації монополії на форми господарювання та становленню нових організаційних структур; вже у 1992 році питома вага нових агроформувань, що виникли на базі колгоспів у Львівській області, зросла до 95,6%.
Однак значна кількість господарств не здійснила організаційних заходів щодо належного законодавчого оформлення обраних форм господарювання. Перш за все це стосувалося розробки та реєстрації статутів і положень про діяльність новоствореного сільськогосподарського підприємства.
Хоча загальні підходи до перетворень відносин власності в сільському господарстві такі ж, як і в цілому в народному господарстві, проте в цій галузі є специфічні, притаманні їй особливості ретроспективного та сучасного характеру. Насамперед сільське господарство краще, ніж інші галузі, підготовлене до розвитку приватного виробництва.
Паювання майна прискорило глибокі зміни в земельних відносинах власності, які проявилися в законодавчому визнанні приватної власності на землю. Воно створило передумови для організаційних перетворень у сільськогосподарських підприємствах, реформування їх у виробничо-господарські структури підприємницького типу: спілки селян, агрофірми, агротовариства тощо (рис.2.2).
І хоч за суттю та організаційною побудовою вони мало відрізнялися (або відрізнялися лише назвою) від колгоспів, уже сам факт таких перетворень засвідчував, що це початок відмирання колгоспів, який з часом переросте у нову якість. На початковому етапі переважав не економічний, а переважно соціально-психологічний ефект.
Загалом зміст першого етапу реформування відносин власності в колгоспах Львівщини був такий же, як і в цілому в Україні ? визначення майнової частки (майнового паю) кожного працівника підприємства, еквівалентної його трудовому внескові в колективне надбання за час роботи в даному господарстві.
КолгоспиРадгоспиМіжгосподарські підприємства та організаціїКолективні сільськогосподарські підприємстваПаювання, персоніфікація
та приватизація майна і земліПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ:
форми господарюванняКолективні форми
господарюванняМалі форми
господарюванняСільськогосподарські
товариства з обмеженою відповідальністю
Фермерство