РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ СТАРШОКЛАСНИКІВ
2.1. Сутність і зміст інформаційних потреб учнів старших класів
Вивчення теоретичних розробок інформаційних потреб учнів старших класів, в основі яких потреби в навчальній інформації для набуття нових знань, проведене у першому розділі, сприятиме пошуку шляхів забезпечення цих потреб у шкільних бібліотеках.
Експериментальне дослідження інформаційних потреб старшокласників проведене нами на базі середньої загальноосвітньої школи № 274, середньої спеціалізованої загальноосвітньої школи № 277 та шкіл нового типу: гімназії № 191 ім.П.Г.Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов, Києво-Печерського ліцею № 171 "Лідер" м. Києва та середніх навчальних закладів Рівненської області: Дубенської школи-гімназії, Рівненського міського ліцею, гуманітарної гімназії м. Здолбунова, Березнівського загальноосвітнього ліцею, Рівненського ліцею-інтернату, Рівненської гуманітарної гімназії, гімназії № 1 м. Рівне. Такий характер експериментальної бази зумовлений зростанням ролі в системі сучасної освіти наукових досліджень за матеріалами регіонів, кожен з яких має культурні, демографічні, економічні та інші особливості. Для Рівненської області характерна віддаленість районів від обласного центру, невисока концентрація бібліотечних ресурсів, відсутність інформаційних технологій та галузевих бібліотек, що значно обмежує можливості і створює несприятливі умови для ефективного забезпечення інформаційних потреб учнів старших класів. В такій ситуації ще більше зростає роль шкільної бібліотеки.
Здійснення моніторингу забезпеченості інформаційних потреб старшокласників у шкільній бібліотеці включало безперервне спостереження за діяльністю шкільної бібліотеки, анкетування [Додаток А] та інтерв'ювання учнів. Всього було анкетовано 302 респонденти, з яких 150 опитуваних є учнями загальноосвітніх шкіл м. Рівне та Рівненської області.
Результати анкетування виявили, що більшість учнів (91%), тобто 274 респонденти, орієнтовані, в першу чергу, на бібліотеку свого навчального закладу. Однак значна частина респондентів звертається й до інших бібліотек: обласної та центральної міської (районної), бібліотек вищих навчальних закладів.
Вивчення питання, яке місце займає шкільна бібліотека у забезпеченні інформаційних потреб учнів показало, 91%, учнів старших класів користуються бібліотекою свого навчального закладу відповідно: декілька разів на тиждень - 23,4%, декілька разів на місяць - 19,3%, 1 раз на тиждень - 11,6%, 1 раз на місяць - 12%, рідше 1 разу на місяць - 25,3%.
Високим рейтингом у старшокласників користується обласна бібліотека для юнацтва - 55,3% опитаних, з них відвідують декілька разів на тиждень дану бібліотеку - 2,6%, декілька разів на місяць - 13,3%, 1 раз на тиждень - 2%, 1 раз на місяць - 16%, рідше 1 разу на місяць - 21,3%.
На четвертому місці серед бібліотек, які відвідують старшокласники - центральна бібліотека міської (районної) ЦБС - 44,6% учнів, з них - 4,6% відвідують її декілька разів на тиждень, 13,1% - декілька разів на місяць, 4% - 1 раз на тиждень, 10% - 1 раз на місяць, 12,6% - рідше 1 разу на місяць.
32,6% учнів старших класів вважають корисним для себе відвідування обласної універсальної наукової бібліотеки. Відповідно 4,6% - декілька разів на тиждень, 7,3% - декілька разів на місяць, 1,31% - 1 раз на тиждень, 1 раз на місяць - 6,6%, рідше 1 разу на місяць - 12,6%. 17,3% учнів шкіл нового типу користуються бібліотеками вищих навчальних закладів, з них - 1,31% - декілька разів на тиждень і декілька разів на місяць, 2% - 1 раз на тиждень, 0,6% - 1 раз на місяць, 12% - рідше 1 разу на місяць.
В той же час результати дослідження виявили в цілому невисокий рівень інформаційного забезпечення потреб учнів старших класів у шкільних бібліотеках - 59,3%, тобто 178 учнів старших класів іноді знаходять літературу за темою у шкільній бібліотеці, 29,3% (88) її зовсім не знаходять і лише 6,6% (19) старшокласників її знаходять.
Ранжування мотивів звернення до шкільної бібліотеки як центру забезпечення інформаційних потреб вміщено на рис. 2.1.
Багатоманітність форм організації інноваційних навчальних закладів, введення в обіг нових пластів літератури, навчальних дисциплін - формує інформаційні потреби учнів старших класів, які потребують детальної і оперативної інформації на допомогу учбовому процесу. Інформаційні потреби тісно пов'язані перш за все з навчальними програмами, планами. Не випадково у відповідях учнів домінуючим мотивом звернення до бібліотеки є - підготовка до уроків, - 88,6% (267), користування словниками, довідниками, енциклопедіями - 88,5% учнів, причому підготуватись до уроків - 48,6% приходять часто саме з цією метою, 24,6% приходять за цим іноді, 9,3% - ніколи не приходять за цим до бібліотеки 6% опитаних планують скористатись цим у майбутньому. Часто приходять, щоб користуватись словниками, довідниками, енциклопедіями - 24%, 39,3% - приходять за цим іноді, 20% - ніколи, 4,6% хочуть скористатись цим в майбутньому. Багато бажаючих переглянути в бібліотеці нові надходження та дізнатись про наявність потрібної книги, матеріалу (86%), з них 45,3% приходять за цим часто, 12,6% іноді, 8% - ніколи. 15,3% планують скористатись цією метою в майбутньому. Альтернативу "приходжу до бібліотеки, щоб більше знати, бути поінформованим" вибрали - 85,3% учнів. Уточнити дані про автора, назву джерела публікації зазначили - 84% учнів старших класів.
Така велика потреба в довідково-бібліографічних послугах потребує наявності у шкільних бібліотеках мобільного довідкового апарату, використання сучасних інформаційних технологій, взаємообмінів наявними базами даних з іншими інформаційними центрами.
Значну частину займають респонденти, які приходять до бібліотеки з метою підібрати літературу за темою, дізнатись як правильно скласти список літератури, користуватись каталогами, картотеками - 82,6% (249) учнів.
Як свідчать результати опитування - 82% (2