РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ІНТЕГРАЦІЇ ВИДІВ МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Рівні розвиненості творчої активності молодших школярів та педагогічні умови її ефективного становлення
Експеримент, що мав констатуючий та формуючий етапи, було проведено на базі загальноосвітніх шкіл: №75 м.Києва, №16 м.Харкова, "Первоцвіт" м.Львова, №33 ім.В.Симоненка м.Черкаси із залученням 482 учнів 1-3 класів (трирічна початкова школа). Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на основі визначених критеріїв та розроблених показників розвиненості творчої активності (див. табл. 2.1). Дослідження музично-творчого становлення молодших школярів базувалося на чинній програмі з музики, створеній під керівництвом О.Ростовського ?151; 211?. Експериментальну методику було "вкраплено" до програмного матеріалу зі збереженням навчальної тематики та забезпеченням зв'язків між знаннями, вміннями і навичками. Згідно з О.Ростовським ?210, с.122?, програму з музики для 1-4 класів ми використовували у трирічній початковій школі таким чином: першокласники навчалися за програмою другого класу.
Констатуюче дослідження було проведено для учнів третіх класів (92 дитини) у рамках теми: "Між музикою мого народу і музикою інших народів немає неперехідних меж". Констатуючий експеримент передбачав вирішення таких завдань:
1. Дослідити зміст спілкування молодших школярів із музичним мистецтвом та визначити характер спрямованості на музично-творчу діяльність.
2. Виявити рівень емоційної сприйнятливості образно-емоційного змісту музики.
3. Встановити особливості творчої самореалізації у пізнавальній музично-творчій діяльності.
Таблиця 2.1Структура, критерії, показники творчої активності особистості:Показники1) потреба у творчості, самовираженні, самореалізації;
2) сформованість та стійкість інтересу до пізнавальної музично-творчої діяльності (як до процесу, так і до результату).1) інтенсивність емоційних реакцій на музику;
2) здатність до емпатії.1) ініціативний пошук нової інформації, шляхів та засобів самовираження, вихід за межі завдання в ході музично-творчої діяльності;
2) здатність мислити образами, гнучкість мислительних процесів;
3) здатність мислити нестандартно, неординарно вирішувати проблеми.1) цілеспрямованість зусиль та наполегливість у доланні труднощів, витримка та володіння собою;
2) довготривалість концентрації в процесі музичної творчості, доведення початої справи до кінця.1) особиста інтерпретація музичного матеріалу;
2) утворення продукту творчості.Критеріїспрямованість на музично-творчу діяльністьемоційна сприйнятливістьзмістовність, творче наповнення діяльностіздатність до самоорганізації, саморегуляції, плануваннярезультативністьКомпонентиМотиваційнийАфективнийПоведінковий Дослідження рівнів розвиненості кожного з компонентів творчої активності здійснювалось за трьома напрямками. В рамках першого напрямку вивчався загальний рівень музичного та творчого розвитку молодших школярів, їхні уподобання, ціннісні орієнтації, смаки, переваги. Для отримання цих характеристик було використано такі взаємодоповнюючі методи: анкетування, спостереження, бесіди-інтерв'ю, творчі завдання. Дуже широко було застосовано метод анкетування, оскільки він дає змогу одержати інформацію від великої кількості дітей, з'ясувати не тільки власне ставлення учнів до музики, різних видів музичної діяльності, а й визначити музичну ерудицію, ступінь впливу музичного середовища, рівень музичної та загальноестетичної обізнаності, основні джерела музичної інформації, форми реалізації музичних потреб.
У ході констатуючого експерименту ми виявили смакові уподобання та якісний аспект інтересу через надання дітьми переваги різним видам музичного мистецтва. Школярам в анкетах (див. додатки А та Б) було запропоновано таке запитання: "Яку музику ви любите слухати: класичну, народну, естрадну?"
В процесі вивчення анкетних відповідей з'ясувалося, що найпопулярнішою (92% відповідей) серед дітей є естрадна музика. Вона подобається майже всім і її слухають постійно, "тому що вона легка, слова запам'ятовуються самі собою і їх можна потім наспівувати, вона закликає до танцю та піднімає настрій". Для дітей не становило труднощів назвати сучасних співаків чи групи. 30% опитуваних змогли пригадати таких російських виконавців, як Ф.Кіркоров, Т.Овсієнко, Т.Буланова, В.Міладзе, Н.Корольова. Приємно, що більшість (70%) пригадали саме українських співаків, а серед них - Т.Повалій, С.Ротару, А.Лорак, І.Білик. Слід зазначити, що такий інтерес насаджується засобами масової інформації, адже по радіо та телебаченню звучить переважно естрадна музика. У дітей, практично, немає вибору - вони сприймають і запам'ятовують те, що "прокручують зранку до ночі". Прикро, що школярі взагалі не знають авторів текстів, а серед сучасних композиторів були названі лише А.Макаревич, І.Ніколаєв, І.Крутий.
Серйозна музика цікавить 65%, а 35% дітей байдужі до неї. Більшість учнів (96%) не змогли назвати жодного композитора-класика, 4% учнів згадали Бетховена, Чайковського, Лисенка, Степового, Вівальді й Сасько. Лише одна дитина дала нетипову відповідь на поставлене запитання: "Мені подобаються всі виконавці, які грають Моцарта та Баха". Школярі називали дуже мало відомих творів, переважно з репертуару, що вивчається за програмою. Але назвати правильно класичний (улюблений) твір змогли лише 2% опитаних. Це були саме ті учні, які займаються кількома видами музичної діяльності: виконавством, сприйняттям, створенням музики та набуттям теоретичних знань. Така обмеженість музичного кругозору, замкнення естетичної свідомості на вузькому колі звичних звукових комплексів послаблює творчу активність, перешкоджає формуванню особистого ставлення дітей до музики.
Простежується чималий інтерес молодших школярів до народної музики, яка викликає в дітей "і сум, і радість". Вона подобається, "бо її складає народ", "тому що народні пісні щирі". 48% дітей написали, що люблять співати ук
- Киев+380960830922