Вы здесь

Якісні прислівники на -ly в лінгвокогнітивному аспекті (на матеріалі англійської художньої прози).

Автор: 
Лопатюк Наталія Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002200
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЯКІСНІ ПРИСЛІВНИКИ НА -LY В СТРУКТУРНО-СИНТАКСИЧНОМУ ТА ЛЕКСИЧНОМУ АСПЕКТАХ
2.1. Поняття структурного опису. Базисні синтаксичні моделі з якісними
прислівниками на -ly та їх варіанти
Предметом дослідження даного підрозділу є структурна організація син­так­сичних
моделей, що фіксують положення якісного прислівника на -ly по відношенню до
дієслова-предиката в реченні. У виборі предмета дос­лідження виходимо з
визнання “існування в серці мови деякої структурної сис­теми” [118, c. 50],
встановлення та формальний аналіз якої вважаємо основою для розкриття
функціональних особливостей якісних прислівників на -ly.
Метою дослідження даного підрозділу є встановлення на основі фак­тич­ного
матеріалу побудованих за схемою “дієслово – якісний прислівник на -ly”
синтаксичних моделей та визначення їх спе­ци­фіки з позицій мови-системи й
мови-мовлення. Підкреслимо, що прове­дення такого дослідження є можливим лише
за умови використання обширного кор­­пусу даних, яким у нашій роботі виступає
Британський національний корпус англійської мови.
Структурний опис, що використовується нами при встановленні син­таксичних
моделей, і який завдяки своєму формалізуюче-узагальнюючому ха­рактеру є
предметом постійної уваги лінгвістів, передбачає такий аналіз реаль­ного
тексту, який дозволяє виділити узагальнені інваріантні одиниці (схеми речень,
морфем, фонем) і співвіднести їх з конкретними мовленнєвими сег­мен­тами на
основі суворих правил реалізації [38, с. 496]. Здійс­нюючи фор­мальний аналіз
мови, для скороченого запису членів речення, О.Єсперсен започаткував
ви­користання великих та малих літер, як то S (Subject) для під­мета, V (Verb)
для дієслова-присудка [58]. Запро­по­нована методика з незнач­ними
модифі­каціями почала використовуватись в інших роботах, пов’язаних з
структурним опи­сом, і наразі залишається зручною технікою схематичного запису
синтаксичних моделей.
В історії розвитку започаткованої Ф. де Сосюром структурної лінгвістики важливу
роль відіграли дослідження в області структурного синтаксису Л.Теньєра, ідеї
генеративної граматики Н.Хомського, праці у сфері вивчення гра­­ма­тичної
структури мови Е.Бенвеніста. Проблеми формального опису син­так­­сису знайшли
своє відображення й розвиток у працях відомих мово­знав­ців: Ю.Д.Апресяна [5],
І.Р.Буніятової [32], В.В.Виноградова [37], Л.П.Іванової [67], Т.П.Ломтєва
[109], О.І.Москальської [115], О.В.Падучевої [122], І.І.Ревзіна [132] та ін. На
продуктивності структуральних підходів до вивчення мови й мов­­­лення наголошує
О.І.Чередниченко [164].
У рамках структурної лінгвістики виникло центральне для нашого дос­лід­ження
поняття синтаксичного моделювання. Модель у мовознавстві розгля­дається, як
правило, або як штучно створена лінгвістом реальна або мисленнєва по­бу­дова,
що відтворює, імітує своєю поведінкою (зазвичай, у спрощеному вигляді)
поведінку якої-небудь іншої (“справжньої”) побудови (оригінала) з
лінг­віс­тичною метою, або як зразок, що служить стандартом, еталоном, для
ма­со­вого відтворення, те ж, що “тип”, “схема”, “структура” [30, с. 304-305].
Багато сучасних досліджень синтаксису проводяться на основі розви­нутих
принципів структурного аналізу з використанням методу лінгвіс­тичного
мо­де­лювання. До них відносяться дослідження проблем автоматичної обробки
тексту [13], структурної інтеграції речень [90], структурної організації
фразео­ло­гічних одиниць [98], синтаксичної синонімії [126], се­ман­тичної
ін­терпре­тації синтаксичних моделей [170].
Дотримуючись у нашій роботі другого із зазначених вище визначень мо­делі, на
основі аналізу фактичного матеріалу встановлюємо синтаксичні мо­делі, які
фіксують положення прислівника по відношенню до дієслова-преди­ката в структурі
речення. Проведене нами дослідження обмежується дієс­ло­вами дійсного способу
активного стану в особовій формі. Вивчення син­так­сичних мо­­де­лей,
побудованих за схемою “дієслово – якісний прислівникна -ly”, дає мож­­ливість
виділити їх певні блоки, кожний з яких є набором реалізаційних ва­ріантів
від­по­відної інваріантної моделі, для якої обираємо термін “базисна” мо­дель.
Під базисною моделлю розуміємо таку синтаксичну структуру, яка фіксує
еле­­мент­ний склад даного блоку. Базисні моделі подаються в круглих дужках (
), еле­менти відокремлюються один від одного знаком “/”. Для умовного
позна­чення еле­ментів моделі за основу взято наступні символи: Adv – якісний
прис­лів­ник на -ly; Adv. Mod. – обставина, виражена не якісним прислів­ником;
Attr. – оз­­на­­чення; d.o. – прямий додаток; conj. – спо­лучник; interj. –
вигук; modif.– мо­ди­фікатор; prp.o.– непрямий додаток з прий­мен­­ником; Subj.
– підмет; V – дієс­лово-присудок. Реалізаційні варіанти фік­сують пунктуаційне
оформлення роз­та­шу­вання елементів моделі, а також сту­пінь віддаленості від
дієслова від­по­відного прислівника по відношенню до його пов­тору або іншого
якісного прис­лів­ника. У випадку безперервної лінійної пос­лі­­довності
елементи моделі роз­ді­ляються знаком “+”, в разі відокремлення вказу­ється
відповідний пунктуаційний знак. Модифікатори прислівника типу so / much /
rather / more / very вважаються не­ре­левантними для встановлення
син­так­сичної моделі в тих випадках, де їх елі­мінування не призводить до
пору­шення морфосинтаксичної сполучуваності еле­ментів моделі. Позиція
прислів­ника після допоміжного дієслова перед смис­ло­вим в структурі складної
часової форми прирівнюється до позиції в моделі Adv+V. При виділенні
синтаксичних мо­де­лей правосто­рон­ній контекст по від­но­­­шенню до
прислівника не