Вы здесь

Облік і контроль виробничих витрат у будівництві свердловин

Автор: 
Коцкулич Тетяна Ярославівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U004695
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА СВЕРДЛОВИН
2.1. Класифікація виробничих витрат як передумова раціональної організації обліку і калькулювання собівартості будівництва свердловин
У процесі реформування вітчизняної економіки, запровадження ринкових принципів господарювання витрати стають одним із найважливіших об'єктів аналізу, оскільки кожне підприємство прагне досягти своєї глобальної мети - максимізації прибутку. Господарській діяльності, під час якої здійснюється виробництво, надання послуг або виконання робіт, притаманний двоїстий характер: по-перше, у процесі діяльності застосовуються засоби праці, предмети праці, уречевлена праця, і по-друге, вони перетворюються у новий вид продукту. Щоб одержати для аналізу повну і достовірну інформацію про величину витрат за всіма аспектами господарювання, необхідно відповідним чином організувати систему обліку виробничих витрат.
Важливою передумовою раціональної організації облікового процесу, а, значить, забезпечення фінансової стабільності, конкурентноздатності й економічного розвитку підприємства, є розуміння економічної природи витрат, в основі чого повинна лежати науково обгрунтована класифікація виробничих витрат. Особливо актуальним постає це питання з огляду на те, що одні і ті ж витрати в різних економічних процесах, в різних видах діяльності проявляють себе по-різному, а тому вимагають адекватного групування за різними ознаками з урахуванням специфіки діяльності підприємства.
Групування витрат у бухгалтерському обліку регламентується П(С)БО 16 "Витрати", відповідно до якого собівартість незавершеного виробництва, готової продукції (робіт, послуг) і реалізованої продукції (робіт, послуг) визначається за виробничою собівартістю. До складу останньої включаються:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- змінні та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати відносяться до витрат звітного періоду (собівартість реалізації). Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати також не входять до складу виробничої собівартості, а відносяться прямо на фінансовий результат від основної діяльності (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Поділ витрат на прямі і непрямі згідно із П(С)БО 16 "Витрати"
В той же час, процес формування собівартості будівництва свердловини іде за дещо іншим алгоритмом, який регламентується П(С)БО 18 "Будівельні контракти". У даному випадку усі загальновиробничі витрати відносяться до складу витрат за будівельним контрактом (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Поділ витрат на прямі і непрямі згідно із П(С)БО 18 "Будівельні контракти"

Вважаємо за потрібне також відмітити, що до витрат на виконання будівельного контракту можуть відноситись не тільки витрати, понесені після укладання контракту, але і до цієї дати. Витрати до укладання контракту - це витрати, що безпосередньо пов'язані з його виконанням і понесені для забезпечення його виконання. До таких витрат можна віднести:
- витрати на проектування;
- витрати на вивчення нових технологій, процесів, тощо;
- витрати на укладання контракту;
- інші витрати, виникнення яких очікується і які будуть відшкодовані у разі підписання контракту.
Витрати, яких зазнає підприємство-виконавець контракту (підрядник) до укладання контракту, включаються до складу витрат за будівельним контрактом тільки у тому випадку, якщо існують ймовірність його підписання та можливість достовірної оцінки зазначених витрат. Ті витрати, які було понесено до укладання контракту, а його, в свою чергу не було підписано на звітну дату, відносять до витрат звітного періоду, в якому було понесено витрати. З огляду на таку особливість визнання витрат за будівельним контрактом ми пропонуємо виділити класифікаційну ознаку "В залежності від дати підписання контракту". Така ознака надасть можливість розподілити витрати на витрати періоду та витрати за будівельним контрактом на стадії, що передує укладенню контракту.
Отже, стандартами бухгалтерського обліку виділяються наступні види витрат: прямі і непрямі; змінні і постійні; розподілювані і нерозподілювані; витрати, що включаються до виробничої собівартості і до витрат періоду.
Як вже було зазначено у попередніх параграфах дисертаційної роботи, у П(С)БО 16 "Витрати" та П(С)БО 18 "Будівельні контракти" не подано детальної, розгорнутої класифікації витрат, в чому немає потреби, адже для кожного підприємства необхідно розробляти індивідуальну класифікацію виходячи з особливостей його діяльності та великої кількості класифікаційних ознак. З цього приводу Безруких П.С. доречно зазначає, що "...витрати на виробництво різноманітні як за складом, так і за значенням у процесі виготовлення готової продукції. Саме тому вони підлягають групуванню та класифікації. В основу їх класифікації покладено ряд ознак, зокрема економічний зміст витрат, їх техніко-економічне призначення, спосіб включення у собівартість продукції, характер зв'язку з обсягом виробництва та інші" [49, с.47].
В основі класифікації витрат, як відомо, лежить поділ витрат на економічно однорідні групи за певними спільними ознаками: однорідність витрат, відношення до виробничого процесу, призначення, тощо. На практиці найбільш поширений такий підхід до класифікації витрат, згідно із яким витрати групуються за двома основними напрямками: за економічними елементами та калькуляційними статтями.
Групування витрат за економічними елементами має велике значення, оскільки надає можливість обліковувати і контролювати витрати за складом та обсягом витрачених ресурсів на утримання об'єкта обліку витрат. Об'єктом обліку витрат у даному випадку є окремі підрозділи підприємства (цехи, дільниці, служби, бригади тощо) та підприємство в