РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ професійної готовності викладачів
загальНОвійськових дисциплін до педагогічної діяльності
На підставі розкриття філософського, соціологічного, культурологіч-ного,
психологічного і педагогічного підходів до педагогічної діяльності НПП
загальновійськових дисциплін та обґрунтування структури професійної готовності
НПП загальновійськових дисциплін до педагогічної діяльності в цьому розділі
проаналізовані, систематизовані й представлені теоретичні та методичні аспекти
проблеми розвитку професійної готовності НПП загальновійськових дисциплін до
педагогічної діяльності. Розкрито зміст і структуру їх професійної готовності
до педагогічної діяльності у ВВНЗ, а також рівні її розвитку: високий,
достатньо високий, середній, низький і дуже низький (початковий).
Також обґрунтовано цілісну неперервну методику розвитку професійної готовності
НПП загальновійськових дисциплін до педагогічної діяльності в умовах ВВНЗ, яка
складається з п'яти етапів. Показано, які заходи реалізується на рівні ВВНЗ, на
рівні факультету, на рівні кафедри і на рівні самостійної роботи НПП. Всебічно
розкрито методику оцінювання рівня їх професійної готовності до педагогічної
діяльності у ВВНЗ. Для цього з’ясовано вихідні підходи і принципи.
2.1. Зміст професійної готовності викладачів загальновійськових
дисциплін до педагогічної діяльності
Наше дослідження професійної готовності НПП загальновійськових дисциплін до
педагогічної діяльності дозволяє розглядати її як особистісне утворення, яке
містить такі складові:
– знання сучасної психологічної і педагогічної теорії, вміння оцінювати і
проектувати навчально-виховний процес, кожне навчальне заняття, виховний і
формуючий вплив, розвиток курсантів, комунікативні здібності, розвинуте
професійне мислення, мотивацію, настанови, ціннісні орієнтації, професійні
ЗНУ;
– гуманізм, колективізм, моральність, доброту, оптимізм, відкритість,
натхненність, дружність, скромність, педагогічний такт, повагу до особистості
курсанта, високий рівень загальної культури, національну свідомість і
самосвідомість, високу культуру вербального і невербального спілкування,
розуміння емоцій, почуттів і думок курсантів;
– знання військової справи, здатність передавати ті знання, які необхідні для
ведення сучасного бою, війни, а також організації і проведення
навчально-бойової, бойової і морально-психологічної підготовки у військах,
знання закономірностей ведення сучасного бою;
– вміння правильно оцінювати свої дії і вчинки, керувати своїми психічними
станами, здійснювати педагогічний вплив на курсантів, критично ставитися до
своєї діяльності й робити об’єктивні висновки, адекватну самооцінку своєї
особистості та власної підготовки до педагогічної діяльності, вміння
стимулювати пізнавальну активність курсантів, залучати їх до наукової
діяльності;
– моральні, професійні, ділові й психологічні якості;
– наявність сформованих навичок і вмінь практичної діяльності, методичну
підготовленість;
– всебічну готовність до виховання і навчання курсантів;
– здоров’я, фізичну загартованість, витривалість, фізичну здатність
розв’язувати навчально-бойові завдання в польових умовах у будь-яку погоду та
ін.
Їх можна віднести до теоретико-педагогічної, практично-педагогічної,
військово-спеціальної, фізичної, моральної і психологічної видів готовності
військового фахівця. Аналізуючи вище викладене, ми дійшли висновку, що
змістовно професійна готовність НПП загальновійськових дисциплін до
педагогічної діяльності виражається через сукупність умінь і здатностей. Саме
вміння і здатності є тими інтегрованими утвореннями, які вбирають у себе
психолого-педагогічні знання і навички, здібності, особистісні якості й
настанови.
Здатність є більш широким поняттям, ніж здібність, оскільки поєднує здібності,
як природний нахил (обдарування, талант), можливості та вміння. “Здатний”
тлумачиться як такий: “1. …Який може, уміє здійснювати, виконувати, робити
що-небудь, поводити себе певним чином. …придатний для кого-, до чого-небудь, на
щось, годящий. 2. Який має здібності; обдарований” [50, с. 360]. У підручнику
“Педагогічна майстерність” мова також йде про вміння і здатність учителя [179].
У ньому вказується на те, що здібності залежать від “особливостей перебігу
психічних процесів, що сприяють успішній педагогічній діяльності” [179, с.
35-36]. Але всі ці здібності визначаються через здатності [179, с. 35-36].
На нашу думку, можна мати здібності, проте, наприклад, через відсутність
вольових якостей, особистісну неорганізованість не змогти їх реалізувати, тому
слід говорити про здатності. Відповідно, професійна готовність НПП
загальновійськових дисциплін виявляється через педагогічні вміння і здатності,
які розкриваються через сукупність педагогічних дій та операцій, що спрямовані
на вирішення педагогічних завдань. “Педагогічне завдання треба розуміти як
систему особливого роду, що становить собою основну одиницю педагогічного
процесу. Вона має ті самі компоненти, що і сам педагогічний процес: педагоги,
вихованці, зміст і засоби. Однак педагогічне завдання як систему можна подати і
таким чином, що її обов’язковими компонентами є початковий стан предмета
завдання; модель стану, який вимагається (вимоги завдання)” [177, с. 337]. На
підставі цього вчені роблять висновок: “Під педагогічним завданням, таким
чином, слід розуміти осмислену системну педагогічну ситуацію з привнесеною у
неї метою у зв’язку з необхідністю пізнання і перетворення дійсності. Вона є
результатом усвідомлення суб’єктом мети освіти та умов її досяг
- Киев+380960830922