розділ 2.3.), студент може створити іншомовне мовленнєве середовище із налагодженим інтерактивним зв'язком між викладачем та іншими студентами.
У процесі навчання написання реферату центр уваги як студента, так і викладача буде зосереджено на предметно-змістовій частині ДК, завдяки якій буде відбуватись формування іншомовних писемномовленнєвих навичок і вмінь. Основою навчання написання реферату вторинного наукового тексту є текст-першоджерело. Власне кажучи, навчальна діяльність студента розгортається навколо тексту: на початку, у процесі і в кінці навчання.
Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що результативність та ефективність навчання ІМ, зокрема ПМ, знаходиться у прямій залежності від критеріїв відбору текстів, основу яких становить комунікативна функція [37; 134; 168; 169]. Навчання написання реферату потребує текстів відповідного жанру - це насамперед наукова стаття. Враховуючи ознаки наукового тексту, розглянуті у підрозділі 1.4., ми виокремлюємо такі критерії для відбору текстів-статей, які слугують першоджерелом для створення реферату, а саме:
* автентичність;
* тематичність;
* інформативність;
* композиційно-структурна організація;
* зв'язність та логічність;
* жанрова відповідність;
* урахування контексту навчання;
Наведемо приклад однієї із статей, запропонованої у ДК для навчання написання реферату. Так, опрацьовуючи автентичну статтю "Neologismen in der deutschen Gegenwartssprache. Probleme ihrer Erfassung und Beschreibung", (див. додаток Ж) студент знайомиться із композиційно-структурною організацією тексту, з його трьохчастинною композицією: вступом, основною та заключною частинами. Щодо інформативності, то згідно із змістом читач отримує різнобічну інформацію про використання неологізмів у німецькій мові. У статті пропонується автором матеріал, який свідчить про особливості вживання неологізмів у німецькій мові, що доводить про її насиченість фактами. Стаття відповідає науковому жанру, а також контексту опанування тематичним комплексом з практичної дисципліни, що зумовлено міжпредметною координацією.
Крім текстів-статей ми виносимо у ДК зразки-реферати з метою вивчення і усвідомлення студентом особливостей написання реферату. Відбираючи такі реферати, ми користувались тим ж критеріями, що і для відбору статей-першоджерел. Оскільки реферат є відображенням вихідного тексту, то ми виносимо окремо такий критерій як об'єктивність подачі матеріалу. Приклад зразку-реферату наводиться у додатку Ж.
Безперечно, що формування комунікативної компетенції відбувається із урахуванням соціокультурної компетенції. Аналіз письмових текстів відповідно до їх жанрів показує, що науковий текст носить нейтральний характер щодо презентації культури країни, мова якої вивчається. Проте, наукові тексти (статті) дозволяють експліцитно виокремити різницю між укладанням тексту реферату німецькою та рідною мовами.
Далі розглянемо критерії відбору навчально-інформаційних текстів, які містяться у ДК для організації ДНС. Під час відбору таких текстів ми керувались одним критерієм - це їхня необхідність у позааудиторному навчанні, оскільки студенти-заочники отримують навчальну інформацію для самоорганізації ДНС із ДК. Наприклад, текст, розміщений у першому блоці, "Умови та етапи реєстрації для участі у навчанні" є необхідний, тому що студенти повинні знати, як розпочинається навчання за допомогою ДК (див. додаток Ж).
Інформаційно-довідковий матеріал другого блоку ДК заслуговує особливої уваги у студентів. Цей матеріал частково замінює студенту-заочнику усне пояснення викладача щодо організації процесу навчання; розкриває суть самостійного навчання і вивчення іншомовного матеріалу та дає поради щодо формування на його основі мовленнєвих вмінь і навичок. З метою створення інтерактивного ДНС ми повинні урахувати вимоги до розміщення інформаційних текстів у ДК. Вимогами до пред'явлення інформаційно-довідкового матеріалу у ДК будуть слугувати:
* простота і зрозумілість тексту;
* стислість та порціювання інформації;
* зверненість до читача/студента;
* прозора структура тексту.
Згідно із лінгвістичними ознаками тексту інформаційно-довідкові тексти експліцитно представляють зміст запропонованої інформації. За формою комунікації їх можна віднести до функціонально-смислового типу мовлення - повідомлення. Такі тексти мають на меті донести інформацію до студента з метою організації навчального середовища або вказати шлях до формування певних писемномовленнєвих вмінь, тому вони повинні бути легкими для сприйняття та зрозумілі для усвідомлення.
Інформаційно-довідкові тексти за відношенням відправника мовлення нейтральні, тобто емоційно незабарвлені. Завдяки їм викладач/або розробник доносить до користувача інформацію у відповідний комунікативний спосіб: констатує (наприклад, особливості наукового тексту), інформує (коли відбудуться віртуальні заняття в on-line режимі, яким воно має бути, що повинні підготувати студенти), повідомляє (цілі навчання, переваги навчання АПМ) тощо.
Лінгвістичні дослідження [87; 149] дають підстави говорити про прагматичні цінності тексту. Так, інформативно-навчальний текст подається для навчання тій чи іншій діяльності і він повинен носити впливовий характер, що спонукає читача/студента до певної дії. Такі тексти за відношенням відправника мовлення, як правило, мають зверненість до адресата завдяки наказовому способу дієслова. У центрі уваги знаходиться той, хто читає довідкові тексти. Наприклад, такий текст як "Методичні вказівки щодо написання реферату" (див. додаток Ж) повідомляє студентові у стислій формі можливі прийоми відбору матеріалу та його організації під час написання реферату. Автор дає зразки оформлення навчальних засобів (картки, таблиці), звертає увагу студента на психологічні характеристики навчального процесу (правильний розподіл часу, відпочинок, мотивацію). У тексті автор звертається до студента, щоб повідомити про оптимальні методичні способи виконання вправ.
Слід сказати, що т
- Киев+380960830922