РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для підвищення вірогідності діагностики і з метою систематизації анамнестичних відомостей і клінічних особливостей пацієнтів нами розроблена "Уніфікована карта клініко-анамнестичного дослідження хворого на прогресуючу деменцію", де відобржалися як загальні відомості, так і анамнестичні дані (взаємини в родині, психічна травма в минулому, черепно-мозкова травма, паління, вживання спиртних напоїв, професійні шкідливості, психічні захворювання у родичів, соматичний діагноз). Крім цього, враховувалися такі клінічні особливості хворого: стан свідомості, психічна активність, мовленнєворухова активність, орієнтування (у часі, місці, власній особистості), стан емоційної сфери, стан уваги, стан пам'яті, критика. Усі пацієнти були тестовані за програмою Mini Mental State Test Examination (MMSE) [280] для визначення ступеня деменції хворого. Кількість балів по MMSE у групи пацієнтів з ХА коливалося від 20 до 23, що відповідало початковим проявам ХА чи "м'якій деменції" [281]. Усі досліджувані в групі фізіологічного старіння набрали максимально можливу кількість (30 балів) у MMSE.
Як додатковий критерій діагностики, а також з метою виявлення атрофічних і виключення осередкових процесів у головному мозку, усі досліджувані були обстежені на комп'ютерному томографі СРТ-1010 (м. Київ) Донецької обласної клінічної лікарні ім. Калініна. При дослідженні вимірювали параметри найбільш часто використовуваних характеристик просторів головного мозку, що містять ліквор: ширину 3 шлуночка (ШТШ) і ширину тіла бічних шлуночків (ШБШ), а також щільність мозкової речовини в лобових, скроневих і тім'яних частках, де нейродегенеративні процеси при ХА найбільш виражені. Щільність мозкової речовини визначали з використанням умовних одиниць Housfield (у.о. Н.), що характеризують коефіцієнт абсорбції різних тканин. За нульовий рівень прийнята щільність води [282]. ШТШ визначали на рівні базальних ядер і таламуса, а ШБШ на рівні центральних частин бічних шлуночків. Усі дослідження були виконані без внутрішньовенного посилення.
Досліджувані параметри в контрольній групі були близькими до нормальних показників, лише в деяких пацієнтів відзначалося розширення одиничних субарахноїдальних просторів, що цілком відповідало віковим змінам. Осередкових змін головного мозку в контрольній групі виявлено не було. У пацієнтів з ХА нами виявлено значне збільшення ширини тіла бічних шлуночків, а третій шлуночок був розширений у 2 рази. Результати вимірів шлуночків мозку представлені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Лінійні розміри шлуночків мозку при хворобі Альцгеймера і
фізіологічному старінні
Параметри
Хвороба Альцгеймера
(35 осіб)
M + mНормальне старіння
(30 осіб)
M + mШирина 3 шлуночка
мм11,5 + 0.81?( р<0.05)6,1 + 0.09Ширина тіла бічних
шлуночків мм13,1 + 0.73? ( р<0.05)10,6 + 0.92
Отримані результати узгоджуються з уявленнями про те, що атрофічний процес починається в корі головного мозку й у зонах, розташованих біля краю шлуночків [283]. Щільність мозкової речовини в досліджуваних областях складає в нормі від 48,3 + 1,83 (середня величина + помилка середньої) у.о. Н. у тім'яній області праворуч до 52,74 + 1,41 у.о. Н. у скроневій області ліворуч. При ХА виявлено зниження щільності мозкової речовини максимально в лобових частках як праворуч так і ліворуч що складає 41,1 + 2,4 у.о. Н. у правих лобових частках і 42,36 + 2,08 у.о. Н. у лівих лобових частках. Незважаючи на те, що щільність мозкової речовини при ХА нижча, статистично ці зміни незначимі, і, крім того, знаходяться в межах нормальних середніх величин [284]. Комп'ютерна томографія в деяких випадках виявлялася малоефективною, тому що наявність клінічної симптоматики ХА не підтверджувалась морфологічними змінами ЦНС.
2.1. Методи дослідження електричної активності мозку
Електрична активність мозку була досліджена за допомогою двох методів: методом викликаних потенціалів мозку (ВП) і електроенцефалогафії (ЕЕГ).
Для вибору оптимальних режимів реєстрації ППП, попередньо була проведена серія експериментів. У цій серії варіювалися такі характеристики стимулу, як частота подання (0,25/с, 0,5/с, 1/с), контрастність і яскравість стимулу (для зорової стимуляції), а також інтенсивність і частота звукового стимулу (для слухової стимуляції). Крім того, були апробовані відведення ППП з різних точок реєстрації, оскільки точки відведення викликаної електричної активності мозку значною мірою визначають форму викликаних потенціалів.
Виходячи з літературних даних [26], а також на підставі власних досліджень ми прийшли до висновку, що легкість сприйняття і розрізнення в режимі слухової стимуляції може забезпечуватися висотою звукового стимулу, що знаходиться в смузі оптимального частотного сприйняття. Зручним для зорової стимуляції є реверсивний шаховий ТВ патерн. Яскравість зазначеного стимулу повинна бути не нижче 80 кд/м2, а контрастність не нижче 90 %. При більш низьких значеннях яскравості і контрасту спостерігається нестабільність деяких компонентів викликаних відповідей. Кутовий розмір стимулу не повинен бути занадто малим, що пов'язано з віковим зниженням здатності до рефракції, тому його значення були не менше 60'. Як при зоровій, так і при слуховій стимуляції для зручності порівняння результатів була обрана одна частота подання стимулів 0,5/с. При такому режимі подання реєструються всі основні компоненти ППП.
Реєстрація викликаних потенціалів мозку, часу сенсомоторної реакції, а також коректності її реалізації здійснювалася з застосуванням діагностичного комплексу "Amplaid MK15" (Італія). Час сенсомоторної реакції реєструвався автоматично і відбивав час від моменту подання досліджуваному зорового чи слухового стимулу до моменту натискання кнопки у відповідь на значимий (сигнальний) стимул. За коректність реалізації бралася величина, що відображає кількість правильних натискань на кнопку у відповідь на сигн