Вы здесь

Медичні фактори ризику та їх значення в розвитку туберкульозу у військовослужбовців строкової служби.

Автор: 
СУЛТАНОВ МИКОЛА ПЕТРОВИЧ
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U000680
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Матеріал дослідження

Виходячи з мети та завдань дисертаційної роботи, об'єктом дослідження є вперше виявлений туберкульозний процес легеневої та позалегеневої локалізації у військовослужбовців строкової служби, у яких вивчали вплив медичних факторів ризику в розвитку туберкульозу, що послужило предметом цього дослідження.
Для вивчення захворюваності на туберкульоз у Збройних Cилах України в роботі використані офіційні статистичні звіти Міністерства Оборони України, що ґрунтуються на карті призовника (форма № 25 ю), медичній книжці військовослужбовця та історії хвороби військово-медичних закладів.
Робота виконана на матеріалі обстеження 1589 осіб, з них 751 (47,26 %) військовослужбовців строкової служби та 838 (52,74 %) здорових студентів 2-го курсу Київського політехнічного університету призовного віку. В групі військовослужбовців були 361 (22,72 %) солдат строкової служби, хворих на вперше діагностований туберкульоз і 390 (24,54 %) здорових військовослужбовців строкової служби .
Нами проаналізовані карти амбулаторного і стаціонарного хворого, витяги з них, матеріали клініко-лабораторного, рентгенологічного та інших методів обстеження всіх згаданих 361 (22,72 %) пацієнтів, які лікувалися від туберкульозу у 1997-1999 роках у туберкульозних відділеннях Головного військового клінічного шпиталю (м. Київ), центральних військових шпиталів (мм. Львів, Одеса), базових військових шпиталів (мм. Сімферополь, Житомир, Харків), інші 1228 (77,28 %) здорових військовослужбовців і студентів призовного віку профілактично обстежені відповідно до вирішення тих чи інших задач.
Виходячи із мети та завдань дисертаційного дослідження, всі 1589 спостережуваних осіб розподілені на три клінічні групи.
До І (основної) групи віднесено 361 (22,72 %) військовослужбовців строкової служби, хворих на вперше діагностований туберкульоз легеневої та позалегеневої локалізації.
У ІІ (контрольну) групу увійшло 390 (24,54 %) здорових військовослужбовців строкової служби з наявністю чи відсутністю факторів ризику туберкульозу.
До ІІІ (контрольної) групи належать 838 (52,74 %) здорових студентів призовного віку з наявністю чи відсутністю факторів ризику розвитку туберкульозу.
У кожній із трьох груп залежно від наявності чи відсутності факторів ризику формували дві підгрупи:
Підгрупа А склала 537 (33,79 %) осіб, які мали фактори ризику.
До підгрупи Б віднесено 1052 (66,21 %) осіб, у котрих не було факторів ризику.
Окрім цього, в кожній групі та підгрупах виділяли ще різні підгрупи залежно від наявності тих чи інших конкретних факторів ризику, зокрема:
залишкові зміни в легенях, плеврі та внутрішньогрудних лімфатичних вузлах після спонтанно вилікуваного туберкульозу позначали як підгрупу З;
осіб, контрі контактували з хворими на туберкульоз, виділяли в підгрупу К;
ті, у котрих гіперчутливість до туберкуліну, склали підгрупу М;
осіб із поєднаними факторами ризику розвитку туберкульозу виділили в підгрупу П.
Кількісна характеристика військовослужбовців І та ІІ груп ідентична, оскільки різниця між 22,72 % і 24,54 % статистично невірогідна (t = 0,5870; P > 0,5). Це зумовлено тим, що спостережувані перших двох груп перебували в ідентичних військових умовах. Кількісно (52,74 %) переважають здорові студенти ІІІ групи, умови перебування яких відрізняються від військових, проте ця група ідентична з ІІ групою за статю, віком, наявністю чи відсутністю факторів ризику розвитку туберкульозу.
Для вивчення частоти залишкових змін в легенях, плеврі та внутрішньогрудних лімфатичних вузлах після спонтанно вилікуваного туберкульозу проаналізували результати флюорографічного дослідження 1090 військовослужбовців строкової служби.
Частоту контактів із хворими на туберкульоз вивчали, обстеживши 9716 призовників методом опитування й анкетування.
Для вивчення частоти туберкулінової чутливості обстежили 4941 військовослужбовців строкової служби, з них в 1977-1978 рр. обстежено 3047, в 1999-2000 р. - 1894. У них два роки підряд провели туберкулінову пробу Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л.
В процесі роботи залежно від завдань і мети дисертаційного дослідження здійснювалося просте і комбінаційне аналітичне групування хворих і статистичних матеріалів за різними факторними ознаками, себто формувалися інші групи.
Таким чином, матеріалом цього дисертаційного дослідження були військовослужбовці строкової служби, хворі на туберкульоз легеневої та позалегеневої локалізації (І група), які всебічно обстежувалися, здорові військовослужбовці (ІІ група) та студенти призовного віку (ІІІ група) з наявністю та відсутністю факторів ризику розвитку туберкульозу, а також статистичні дані щодо туберкульозу у Збройних Силах України.

2.2. Клінічна характеристика хворих

Із попереднього підрозділу видно, що всі спостережувані, що є матеріалом цього дослідження розподілені на три групи. Характеристика їх за віком і статю віддзеркалена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика спостережуваних осіб за статю і віком
ГрупиКількість спостережуванихВікСтатьабс.%18-20 років21-22 рокиЧоловічаЖі-ночаабс.%абс.%абс.%І36122,7231486,984713,02361100,00-ІІ39022,5432783,856316,15390100,00-ІІІ83852,7467079,9516820,05838100,00-Разом:1589100,00131182,5027817,501589100,00-(М ± m) %83,59 ± 2,0316,41 ± 2,03
Всі спостережувані були чоловічої статі у віці від 18 до 22 років (табл. 2.1), причому кількість їх у віці 18-20 років в 5,09 раз перевищує кількість віком 21-22 роки (83,59 ± 2,03) % проти (16,41 ± 2,03) %, t =4,0629; P 0,05), що свідчить про ідентичність і порівнянність груп за статево-віковим співвідношенням.
Сільських мешканців було 1001