РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНОГО МАТЕРІАЛУ, МЕТОДІВ ОБСТЕЖЕННЯ Й ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ
Сутність цієї дослідницької роботи полягала у вивченні клініко-рентгенологічних, морфологічних і функціональних ознак бронхообструктивного синдрому (БОС) і розробці комплексної методики діагностики порушень дренажної функції легенів з метою підвищення ефективності лікування туберкульозу легенів. Для успішного досягнення мети було проведено порівняльну оцінку ефективності лікування туберкульозу (ТБ) легенів з використанням 3-х способів патогенетичної терапії БОС.
Усього в дисертації проаналізовано дані обстеження й лікування 241 хворого з вперше діагностованим туберкульозом легенів, віднесених відповідно до наказу № 385 МОЗ України від 09.06.2006 р. [35] до I-ї категорії: "Вперше діагностований туберкульоз із бактеріовиділенням, а також інші важкі й поширені форми захворювання без бактеріовиділення". Результати дослідження розміщені в базі даних відповідно до програм Excel, Access. До меню бази даних увійшов великий набір клініко-рентгенологічних, бактеріологічних, бронхологічних, функціональних, лабораторних, біохімічних, гістологічних, анамнестичних і інших даних. Особливе місце в базі даних посіли результати проведення бронходилатаційного тесту (БДТ) і даних про результати лікування ТБ із використанням 3-х досліджуваних режимів патогенетичної терапії БОС. У додатковому файлі бази даних містяться результати комплексного дослідження бронхіальної прохідності й мукоциліарного транспорту, що утворюють у функціональній єдності дренажну функцію бронхів. Наявність гнучкої системи даних дозволила відійти від традиційної методики створення "застиглих" груп хворих, що залишаються незмінними й сформованими, у ряді випадків, за формальними і нечисленними ознаками, наприклад, за клінічними формами туберкульозу або віком хворих.
Важлива методична особливість роботи полягала в тім, що в процесі аналізу даних на різних етапах НДР створювалися тематичні групи, склад яких відповідав конкретним цілям і завданням відповідних фрагментів наукового пошуку. Основний контингент обстежуваних складався з 201 хворого терапевтичного й хірургічного профілю, а також хворих на ТБ підлітків у віці від 14 до 18 років. Хворих з підліткового відділення Обласної клінічної туберкульозної лікарні (ОКТЛ) було 53, з легенево-хірургічного (ЛХВ) - 86 і з терапевтичного відділення було 62 пацієнта. Розмаїття контингенту хворих надавало унікальну можливість проводити аналіз діагностичних ознак БОС і ефективності лікувальних режимів як у цілому на підставі даних усього контингенту, так і усередині груп терапевтичного, хірургічного профілів і підлітків.
До контингенту тематичних пацієнтів не входили хворі на ТБ легенів, в анамнезі яких, а також у складі родини, були посилання на наявність бронхіальної астми, алергічного риніту, алергічних захворювань та легеневої патології у дитинстві. З контингенту тематичних хворих було виключено також пацієнтів, які палили більше 10 пачко-років, працювали в шкідливих умовах на вугільних, металургійних та хімічних підприємствах. Хворі, у яких приріст ОФВ1 в умовах бронходилатаційного тесту перевищував 15 %, також були вилучені з контингенту тематичних хворих.
Аргументація висновків підвищувалася завдяки існуванню 3-х контрольних груп, загальною чисельністю 111 осіб. Математична обробка даних проведена з використанням Microsoft Оffice XP на комп'ютері з такими характеристиками: процесор Pentium 4, ОЗУ 256 Кб, жорсткий диск 40 Гб, операційна система Windows 98 з використанням ліцензійних стандартних програм статистичного аналізу даних.
При виконанні кожного фрагменту роботи застосовувалися найбільш адекватні методики, відповідні цілям і задачам дослідження. У розділі 3, з метою підвищення точності діагностики порушень дренажної функції бронхів, надана всебічна морфологічна характеристика БОС. У процесі досягнення мети треба було вирішити такі завдання:
10. Вивчити частоту патологічних змін бронхів і структуру клінічних варіантів ендобронхіту специфічного генезу у хворих на ТБ легенів.
11. Вивчити морфологічну картину БОС при ТБ легенів шляхом гістологічного дослідження біоптатів легенів.
12. Розробити рентгенологічні критерії БОС при ТБ легенів.
13. Вивчити особливості порушення функції зовнішнього дихання (ФЗД) при ТБ легенів.
14. Вивчити стан мукоциліарної системи при ТБ легенів і удосконалити методику визначення мукоциліарного кліренсу.
15. Розробити функціональні критерії БОС при ТБ легенів.
16. Розробити методики діагностики туберкульозу легенів, ускладненого бронхообструктивним синдромом.
17. Розробити методику патогенетичної терапії туберкульозу легенів, ускладненого бронхообструктивним синдромом.
18. Вивчити ефективність лікування ТБ легенів, ускладненого БОС, на основі відомих і авторських методик патогенетичної терапії хворих на ТБ легенів.
2.1. Загальна характеристика хворих і матеріалів дослідження
У дисертації проаналізовано дані комплексного обстеження й систематичного лікування 201 хворого на вперше діагностований туберкульоз легенів, які склали основний контингент. Вивчення фізіологічних взаємозв'язків між станом бронхіальної прохідності й мукоцилірним кліренсом проведено додатково в 40 хворих на аналогічні форми туберкульозу легенів.
З метою встановлення частоти й характеру ендобронхіальної патології у хворих на туберкульоз легенів було вивчено й проаналізовано результати 16139 бронхоскопічних досліджень, виконаних у Донецькій ОКТЛ за 30 років.
Гістоморфологічну характеристику бронхолегеневої патології було зроблено за результатами ретельного вивчення гістопрепаратів ділянок легеневої тканини, вилучених у процесі радикального хірургічного лікування 131 хворого на вперше діагностований туберкульоз легенів.
Основний файл бази даних склали хворі на вперше діагностований туберкульоз легенів у кількості 201 особа.
Хворих на інфільтративний туберкульоз легенів було 134 (66,6 %), на дисемінований - 42 (20,9 %). Т