Ви є тут

Ефективність лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень та анемію

Автор: 
Волошина Вікторія В\'чеславівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001574
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика обстежених хворих
Клінічні дослідження проведені на базі відділень № 1 і № 3 Луганського
міського протитуберкульозного диспансеру в 1997-2000 р.р. Нами обстежено 129
хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень на різних
етапах стаціонарного лікування.
Всі хворі при вступі на лікування розподілялися на дві групи. Єдиним критерієм
для розподілу було значення концентрації Hb у капілярній крові. У першу (I,
контрольну) групу увійшли 34 пацієнти без анемії, з концентрацією Hb вище 110
г/л. Другу (II, основну) групу склали 95 пацієнтів на анемію I ступеня. У них
концентрація Hb знаходилася в інтервалі від 90 до 110 г/л, що узгоджується із
загальноприйнятими значеннями для анемії І ступеня [5, 143]. Друга група за
чисельністю виявилася більшою, ніж перша, оскільки вона становила собою
сукупність трьох підгруп (II-A, II-Б і II-В), принцип формування яких
викладений нижче. У деяких хворих нами реєструвалися й нижча концентрація Hb,
що відповідала II ступеню анемії. Однак їхня кількість була недостатньою для
формування окремої групи, і вони виключалися з подальшого спостереження.
Серед пацієнтів І групи чоловіків було 32 (94,12 %), жінок – 2
(5,88 %), а в ІІ групі – відповідно 76 (80,00 %) і 19 (20,00 %). Анамнестичні
дані про пацієнтів одержані безпосередньо при зборі у них анамнезу, а також при
вивченні їхніх історій хвороб.
Інформація про віковий склад всіх обстежених хворих представлена в табл. 2.1 і
табл. 2.2.
Вірогідна різниця між І і ІІ групами за статевою ознакою (табл. 2.1) у всіх
вікових інтервалах була відсутньою (р>0,05). Вона не виявлена також у
Таблиця 2.1
Віковий склад обстежених хворих І і ІІ груп спостереження
(з розподілом за статевою ознакою)
Вік
хворих
Кількість хворих

І група
ІІ група
Чоловіки
Жінки
Чоловіки
Жінки
Абс.
Абс.
Абс.
Абс.
до 20 років
6,25
20-29 років
12,50
11,84
36,84
30-39 років
28,13
50,0
20
26,32
31,58
40-49 років
10
31,25
26
34,21
50-59 років
12,50
15
19,74
10,53
60-69 років
9,37
50,0
6,58
5,26
70 років і
більше
1,31
15,79
Всього
32
100,00
100,00
76
100,00
19
100,00
Примітка.
Вірогідна різниця між І і ІІ групами у всіх вікових інтервалах відсутня
(р>0,05).
Таблиця 2.2
Віковий склад обстежених хворих І і ІІ груп спостереження (сумарно)
Вік
хворих
Кількість хворих
І група
ІІ група
Всього
Абс.
Абс.
Абс.
до 20 років
5,88
1,55
20-29 років
11,76
16
16,84
20
15,50
30-39 років
10
29,42
26
27,37
36
27,91
40-49 років
10
29,42
26
27,37
36
27,91
50-59 років
11,76
17
17,89
21
16,28
60-69 років
11,76
6,32
10
7,75
70 років і
більше
4,21
3,10
Всього
34
100,00
95
100,00
129
100,00
Примітка.
Вірогідна різниця між І і ІІ групами у всіх вікових інтервалах відсутня
(р>0,05).
всіх вікових інтервалах і без урахування цієї ознаки (табл. 2.2). Вік більшості
хворих обох груп знаходився в діапазоні від 30 до 49 років – 78 (55,82 %).
Середній вік хворих в І групі ((41,26±2,07) роки) практично не відрізнявся від
такого в ІІ групі ((42,59±1,30) роки; р>0,05).
Відомості про соціальний склад пацієнтів відображені на рис. 2.1. З нього
випливає, що серед обстежених осіб найбільше було робітників як в І – 30 (88,24
%), так і в ІІ – 71 (74,74 %) групах. За цим критерієм групи також вірогідно не
відрізнялися між собою (р>0,05).
В І групі із 32 працездатних осіб на момент виникнення захворювання більшість
не мала роботи – 25 (78,13 %). Аналогічна картина була і в ІІ групі, де із 81
працездатної особи безробітними виявилися 69 (85,19 %). В І групі не мав
певного місця проживання 1 (2,94 %) хворий, а в ІІ групі таких хворих було 7
(7,34 %). Осіб з різними термінами перебування в місцях позбавлення волі в І
групі виявилося 7 (20,59 %), а в ІІ групі – 20 (21,05 %). За всіма трьома
перерахованими вище ознаками вірогідна різниця між групами знову не встановлена
(р>0,05).
В табл. 2.3 містяться відомості про шляхи виявлення туберкульозу легень в
обстежених хворих. У цьому аспекті статистично вірогідна відмінність між
групами також не визначалася (р>0,05). Серед усіх обстежених пацієнтів
привертає на себе увагу дуже високий показник діагностування туберкульозу
терапевтом і лікарями інших спеціальностей (71,32 %) за досить малої кількос­ті
осіб, у яких захворювання встановлене під час профогляду (19,38 %). До того ж
тільки 9 (6,98 %) пацієнтів були упевнені в тім, що вони до захворювання мали
контакт із хворим(и) на туберкульоз.
Кількість осіб, які відзначали наявність в анамнезі життя професійних
шкідливостей у вигляді впливу підвищеної запиленості й загазованості, в І групі
склала 8 (23,53 %), а в ІІ групі – 21 (22,11 %). Переважна більшість хворих
обох груп мала шкідливі звички. Так, в І групі виявилися 31 (91,18 %) курець,
29 (85,29 %) осіб, хто зловживає алкоголь, і 4 (11,76 %) тих, хто вживає
наркотики. В ІІ групі таких було відповідно 82 (86,32 %), 91 (95,79 %) та
3 (3,16 %) особи. За частотою наявності всіх зазначених несприятливих впливів
вірогідна різниця між І і ІІ групами не виявлена (р>0,05).
Таблиця 2.3
Шляхи виявлення у хворих туберкульозу легень
Варіанти
Кількість хворих
І група
ІІ група
Всього
Абс.
Абс.
Абс.
При профогляді
23,53
17
17,89
25
19,38
При зверненні:
- до терапевта
16
47,06
54
56,84
70
54,26
- до лікарів інших
спеціальностей
11,76
18
18,95
22
17,06
- у диспансер
11,76
2,11
4,65
Серед контакт