Агробіологічна оцінка технічних гібридних форм винограду в умовах півдня України

<p style="font-family: 'Times New Roman', 'Times', serif; font-size: 18px; background-color: #ffffff;"><span style="background-color: #ffffff;">РОЗДІЛ 2<br />Мета, завдання, об?єкти, методики, місце і умови проведення досліджень<br />2.1. Мета і завдання досліджень<br /> Нарощування обсягів виробництва та постачання населенню винограду і винопродукції, підвищення їх якості в Україні може бути досягнуте кількома шляхами. Одним з них є поліпшення існуючого сортименту за рахунок селекції на високу продуктивність і якість винограду та комплексну стійкість його проти біотичних і абіотичних факторів зовнішньго середовища. Це можливо на основі поступового збагачення спадковості нових стійких гібридів під впливом високоякісних європейських сортів Vitis vinifera L.<br />Метою даної роботи є покращення сортименту технічних сортів винограду для умов півдня України. <br /> Для її досягнення вирішували такі завдання:<br />- вивчення агробіологічних і технологічних властивостей п'ятнадцяти нових гібридів;<br />- виділення найбільш цінних форм з конкурсної і селекційної ділянок для передачі їх відповідно на державне або конкурсне сортовипробування;<br />- виділення перспективних гібридів для використання в подальшому селекційному процесі;<br />- ампелографічний опис найбільш перспективних гібридних форм винограду;<br />- визначення економічної ефективності вирощування перспективних гібридних форм.<br /> <br /> <br /> <br /> 2.2. Об?єкти досліджень<br /> Об?єктами досліджень на селекційній і конкурсній ділянках було вегетативне потомство гібридних форм, одержаних в результаті міжвидового схрещування (табл. 2.1.). Як батьківські, так і материнські форми використали сорти Vitis vinifera L і складні міжвидові гібриди. З п'ятнадцяти гібридних форм на селекційній ділянці шість - чорноягідні, чотири - білоягідні, на конкурсній - три чорноягідні, дві білоягідні. Контрольними сортами для чорноягідних гібридів служили Каберне-Совіньйон і Рубін таїровський, а для білоягідних - Аліготе і Овідіопольський.<br /> Насадження закладені в 1988 році саджанцями, щепленими на філоксеростійкому підщепному сорті Ріпарія х Рупестріс - 101-14. Схема садіння - 3 х 1,5м, система формування кущів - двоплечий кордон з висотою штамбу 70см. Система ведення кущів - вертикальна триярусна шпалера. <br /> Форми вирощували на фоні однієї - двох профілактичних хімічних обробок проти грибних хвороб без укриття кущів на зиму. Агротехнічний догляд за насадженнями проводився у відповідності з рекомендаціями, розробленими ІВіВ ім. В.Є.Таїрова для степової зони при вирощуванні винограду без зрошення.<br /> Відповідно з вимогами методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур на селекційній ділянці відбирали по 10-12 кущів кожної форми. На конкурсній ділянці дослідні рослини розташовані в трикратній повторності по 20 кущів у кожній.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br />Таблиця 2.1.<br />Походження гібридних форм<br />Робочий номер гібридної формиВихідні батьківські формиматеринськабатьківськаселекційна ділянкачорноягідні:<br />45-36-43<br />Рубін таїровський<br />суміш пилку*, оброблена ПАБК** 45-13-40те жМускат жемчужний+ Жемчуг Саба45-13-75те жте ж45-14-21те жте ж45-37-67те жсуміш пилку*45-36-46те жсуміш пилку*, оброблена ПАБК**білоягідні:<br />45-11-121<br />Бранестраубе<br />Мускат одеський45-8-17Сухолиманський білийте ж39-35-88Гориздра - 117<br />Ляна45-11-59Бранестраубе<br />Мускат одеськийконкурсна ділянкачорноягідні:<br />31-53-37<br />Овідіопольський<br />Сейв Вилар 12-37531-50-39Горулі Мцванете ж34-6-86Рубін таїровський2- 3998білоягідні:<br />34-61-63<br />Іскра<br />Іллічівський34-4-49ОвідіопольськийМускат рожевий<br />*/ Кардинал + Геркулес + Анзоб + Гузаль кара + Джура узюм + Чауш мускатний + Кара узюм нухурський + Кзил боз + Ризамат + Катта кара.<br />**/ ПАБК - параамінобензойна кислота.<br /> 2.3. Методика проведення досліджень<br /> Фенологічні спостереження проводили згідно методики М.А.Лазаревського ( 1963 ). Досліджували проходження річного біологічного циклу і його окремих фаз, тривалість вегетаційного періоду і суму активних температур. Силу росту і ступінь визрівання однорічних пагонів визначали на трьох облікових кущах шляхом промірів. Плодоносність пагонів встановлювали на п?яти облікових кущах до проведення обломки. Визначення розміру урожаю у форм і сортів на селекційній ділянці проводили на п?яти облікових кущах, а на конкурсній - на десяти кущах кожної повторності. Облік урожаю здійснювали шляхом зважування грон з кожного куща. В кінці вегетації на трьох облікових кущах методом кубічних вимірювань С.О.Мельника ( 1953 ) визначали масу приросту. Після збору урожаю візуально оцінювали загальний стан досліджуваних рослин згідно методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур.<br /> Зимостійкість винограду виявляли за методикою О.Г.Мішуренка <br />( 1947 ). Для цього в кінці лютого - на початку березня відбирали по кожній формі і сорту середню пробу з десяти пагонів середньої довжини і візуально визначали процент загиблих бруньок у вічках. Морозостійкість кущів визначали шляхом вимірів імпедансу тканин однорічних пагонів по методу В.О.Шерера ( 1967 ). Виміри здійснювали в кінці жовтня - на початку листопаду до дії низьких мінусових температур за допомогою приладу, сконструйованого у відділі фізіології рослин ІВіВ ім. В.Є. Таїрова. По кожній формі і сорту на трьох облікових кущах відбирали по чотири пагони середньої довжини. Визначення морозостійкості проводили на п?ятому-шостому міжвузлі шляхом занурення в тканини жолобкової і спинної сторін пагону спеціальних датчиків. <br /> Ураження форм і сортів грибними хворобами визначали поділяночно загальноприйнятими методами (П.М.Недов, 1985). Сприйнятливість до хвороб визначали за максимальним ураженням органів куща в роки спостережень. Продуктивність сортів і гібридних форм визначали по методиці А.Г.Амірджанова та інших ( 1986 ). Для визначення механічного складу грон і механічних властивостей ягід згідно методики М.М.Простосердова ( 1963 ) відбирали по кожній формі і сорту по п?ять грон з середньою вагою і визначали вагу грона, число ягід в ньому, процент вмісту в ягідах шкірки, процент гребенів, щі</span></p>