РОЗДІЛ 2. Економічні умови формування експортного потенціалу підприємства
2.1. Характеристика зарубіжних ринків збуту продукції металургійної
промисловості України
В сучасних умовах істотним чинником оздоровлення економіки України повинна
стати зовнішньоекономічна спрямованість промислового виробничого сектору, а
саме його експортна орієнтація.
Структура промислового виробництва України у 1991-2000рр. наведена у додатку
А.1.
Значну частку в структурі національного господарства України займає
гірничо-металургійний комплекс (ГМК). ГМК України являє собою комплексну галузь
з розвинутою структурою. ГМК об’єднує 321 підприємство, установу, організацію,
у тому числі 14 металургійних комбінатів і заводів, 8 спеціалізованих трубних
підприємств, 9 металовиробних підприємств, 13 коксохімічних заводів, 13 заводів
з виробництва вогнетривів, 26 гірничорудних підприємств, 3 феросплавних заводи,
25 підприємств вторинної чорної металургії. Основною товарною продукцією ГМК є
залізорудна сировина та сировина для кольорових металів, чавун, напівфабрикати,
сортовий і листовий прокат, труби сталеві і чавунні, глинозем, алюміній, титан,
магній, цинк, свинець, дорогоцінні та рідкісні метали, цирконій та вироби з
чорних й кольорових металів.
ГМК посідає чільне місце в промисловому та експортному потенціалі держави. Так,
протягом 90-х років у структурі промислового виробництва країни чорна
металургія поступово збільшувала свою частку з 9,90 % у 1991р. до 27,40 % у
2000р. Разом з цим, в загальному обсязі експорту України на товарну групу
“Неблагородні метали та вироби з них” у 2000р. припадало 44,40 % валютних
надходжень (рис. 2.1).
Наведенні дані свідчать про те, що на сьогодні економічний стан ГМК, а в першу
чергу підприємств чорної металургії, є передумовою залучення України до
світогосподарських зв’язків. Згідно цього імперативом зовнішньоекономічної
політики відносно адаптації вітчизняної системи господарювання до вимог
міжнародної економічної сфери має бути зміцнення експортного потенціалу саме
металургійних підприємств та сприяння його ефективної реалізації.
Отже, за сучасних умов проблему визначення та оцінки експортного потенціалу
суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності як економічного показника, що визначає
спроможність підприємства функціонувати у міжнародному середовищі доцільно
розв’язувати у контексті аналізу сучасних тенденцій розвитку підприємств чорної
металургії, здатності останніх адекватно співпрацювати із світовим
співтовариством.
В процесі дослідження економічних умов формування та реалізації експортного
потенціалу підприємств металургійної промисловості значну увагу слід приділити
факторам зовнішнього середовища. Акцентування уваги припадає на обмежувальну
дію цих факторів, які безпосередньо впливають на здатність металургійних
підприємств України реалізовувати свої промислово-виробничі сили у міжнародному
економічному просторі.
З метою надання загальної характеристики умов реалізації експортного потенціалу
підприємств металургійної промисловості
України на світовому ринку сталі, необхідно визначити показники світового
споживання сталі протягом останніх років.
Споживання продукції металургійної промисловості (напівфабрикатів та виробів
чорної і кольорової металургії) в абсолютному й у відносному вираженні (на душу
населення) є одним з найважливіших показників рівня економічного розвитку будь
– якої країни світу.
Згідно даних Міжнародного Інституту чавуну і стали протягом 90-х років
відбувалось значне підвищення рівня споживання металопродукції в світі. Так, у
1997р. порівняно з 1996р. споживання сталі у світі збільшилося на 40,00 млн.
тонн, і склало 694,00 млн. тонн. Азіатська фінансова криза 1998р. знизила
загальне споживання сталі, але в 1999р. світове споживання стали збільшилось і
досягло 711,00 млн. тонн. У 2000р. попит на сталь зріс практично у всіх
основних країнах і регіонах. У 2000р. споживання продукції металургійної
промисловості знаходилось на рівні 768,70 млн. тонн, що на 18,00 % перевищує
показник 1990р.
Політичні та економічні перетворення, що відбувались у міжнародному середовищі,
спричинили суттєві зміни у географічній структурі виробництва і споживання
металопродукції.
Розподіл світового виробництва сталі протягом 1950 – 2000рр. та географічна
структура світового споживання сталі у 2000р. наведено, відповідно, у додатках
А.2, А.3.
Підвищення рівня суспільних потреб та науково-технічний прогрес істотно змінили
структуру виробництва і галузеві пріоритети економічного росту. У сучасній
постіндустріальній економіці більшості розвинених країн металургійна галузь
частково втратила структуроутворюючу роль і сьогодні, в основному, виконує
функції однієї з ланок системи матеріального забезпечення економічного росту.
Однак продукція металургійної промисловості залишається найважливішим ресурсом
національного господарства.
В промислово розвинених країнах світу металургійна галузь підпорядкована, в
першу чергу, функціонуванню національного (вітчизняного) сектору економіки.
Проте, металургійна промисловість України поступово перетворюється на експортну
галузь.
Географічна структура експорту продукції підприємствами металургійної
промисловості України протягом 1995 – 2000рр. наведена у додатку А.4.
Географія поставок металопродукції протягом аналізованого періоду зазнала
певних змін. Так, в географічній структурі експорту металопродукції поступово
збільшувалась питома вага поставок до країн далекого зарубіжжя з 82,52 % у
1995р. до 94,40 % у 2000р. при одночасному скороченні питомої ваги країн СНД та
Балтії, відповідно, з 17,48 % до 5,60 %.
Згідно даних табл. 2.1. основними ринками збу
- Київ+380960830922