РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводились упродовж 1990-2001 рр. у Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів та кормових добавок та в господарствах Львівської області.
Лабораторна частина роботи виконана в лабораторіях ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок Міністерства аграрної політики України. Науково-господарські досліди та виробничі випробування проведені в господарстві ТзОВ "Стоянів" Радехівського р-ну Львівської області.
2.1. Методика вивчення технологічних параметрів стабільності йодбілкового препарату при зберіганні
Для проведення вивчення стабільності йодбілкового препарату в лабораторних умовах зберігалися дослідні зразки препарату такого складу: сирий протеїн - 51,9%, зола ? 3,2%; волога - 9,5%; йод ? 1,4%.
Дослідні зразки препарату зберігалися в лабораторних умовах при різних температурних режимах: 00 ? 50С, 180 ? 250С, 300С.
Схему досліду наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Схема досліду з вивчення стабільності йодбілкового препарату
ПробаМаса проби, гТемпературний режим зберігання110003 ? 50С2100018 ? 250С31000300С
Тривалість досліду становила 5 років. Упродовж цього терміну проводився контроль температурного режиму зберігання препарату. На початку досліду, а також через кожні 6 місяців у пробах препарату визначалися такі кількісні і якісні показники: зовнішній вигляд, вологість, вміст загального азоту, вміст сирого протеїну, вологи, золи, йоду.
Визначення показників якості проведено такими методами: Визначення зовнішнього вигляду - органолептично; визначення вмісту загального азоту, вмісту золи, вмісту вологи, вмісту йоду - згідно з ГОСТ 26185-84 "Водоросли морские, травы и продукты их переработки. Методы анализа" [ 32 ].
2.2. Методика токсикологічних досліджень йодбiлкового препарату на лабораторних і сільськогосподарських тваринах
2.1.1. Вивчення гострої токсичності йодбiлкового препарату
Дослідження гострої токсичності препарату було проведено за два етапи. [ 18 ]. Для дослідів було підібрано нелінійних білих мишей 2 ? 2,5-мiсячного віку з масою тіла 18?22 грами i білих щурів 2,5 ? 4 місячного віку з масою тіла 150 ? 240 грамів.
Попередньо (перший етап досліду) з метою виявлення діапазону летальних доз було проведено дослідження на 12 білих мишах. Було сформовано 4 групи тварин по 3 голови в кожній (3 дослідні та 1 контрольна). Тваринам дослідних груп вводили йодбiлковий препарат в дозах 100, 5000, 10000 мг на кг живої маси. Досліджувані препарати вводили за допомогою металічного зонда у вигляді суспензії на водному розчині крохмалю.
Після першого етапу досліду проведено основний дослід. Для цього було сформовано 10 груп білих мишей i 10 груп білих щурів по 10 голів у кожній. Дози препарату, що вводилися підбирали таким чином, щоб вони знаходилися між абсолютно смертельною дозою (ЛД100) i дозою, яка не викликала ефект (ЛД0). Максимальна введена доза йодбiлкового препарату ефекту не викликала, тому в основному експерименті препарат вводили наступним чином: для мишей ? по 1 мл суспензії 2 рази на день, для білих щурів ? по 5 мл суспензії 2 - 3 рази на день. Повторне введення проводили через 2 години після першого. Тваринам контрольної групи вводили водний розчин крохмалю у відповідних кількостях.
На білих мишах було випробувано 9 доз йодбiлкового препарату (в мг/кг): 400, 800, 1000, 2000, 4000, 8000, 10000, 14000, 16000. На білих щурах було випробувано 9 різних доз (в мг/кг): 600, 800, 1000, 2000, 4000, 8000, 10000, 15000, 20000.
У процесі досліду враховували такі показники: зовнішній вигляд i поведінку тварин, стан шерстного покриву i видимих слизових оболонок, відношення до корму, рухливість, час виникнення i характер інтоксикації, її ступінь, оборотнiсть, терміни загибелі або видужання тварин. Спостереження за тваринами проводили протягом 20 днів.
Оскільки при визначенні гострої токсичності на лабораторних тваринах ЛД50 встановити не вдалося чере низьку токсичность препарату було проведено визначення ефективної дози препарату (ЕД50), яка викликала певний ефект.
2.2.2. Визначення кумулятивних властивостей йодбiлкового препарату
Для визначення здатності йодбiлкового препарату до кумуляції застосовували метод субхронічної токсичності, оснований на обліку загибелі тварин при повторному введенні досліджуваної речовини. [ 18 ].
Вивчення кумулятивних властивостей йодбiлкового препарату було проведено на білих щурах живою масою 180 ? 200 г. Iндивiдуально визначалася маса кожної тварини. Тварин було розподілено на дві групи по 30 голів у кожній. Препарат вводився щоденно натще внутрiшньошлунково за допомогою зонда у вигляді суспензії на водному розчині крохмалю. Тривалість досліду становила 28 днiв. ЛД50 для йодбiлкового препарату визначити не вдалося через низьку токсичність препарату. Доза, яка викликала ефкт, становила для білих щурів 2000 мг/кг живої маси. Цю дозу взято за основу при проведенні визначенні субхронiчної токсичностi.
Препарат в дозі, яка становить 0,1 від раніше встановленої ефективної дози, вводили тваринам дослідної групи перші 4 дні. Потім кожні 4 наступні дні дозу препарату підвищували в 1,5 рази. Таким чином, до кінця досліду одноразово введена доза становила 1,12 від ефективної дози. Тваринам контрольної групи вводили водний розчин крохмалю у відповідних кількостях.
Схема досліду подана в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Схема досліду з вивчення субхронічної токсичності йодбiлкового препарату
День досліду Доза препарату 1 ? 4
5 ? 8
9 ? 12
13 ? 16
17 ? 20
21 ? 24
25 ? 28 0,1 ЕД50
0,15 ЕД50
0,225 ЕД50
0,337 ЕД50
0,5 ЕД50
0,76 ЕД50
1,12 ЕД50
Протягом досліду спостерігали за тваринами, враховуючи стан тварин (збудження, пригнічення), характер i ступінь активності та координацію рухів, реакцію тварин на орієнтувальні,