Розділ 2. Порівняльний аналіз педагогічних поглядів В.Сухомлинського і С.Френе
2.1. Спільне та відмінне у педагогічних поглядах В.Сухомлинського і
С.Френе...................................................................................................…...…74
2.2. Педагогічні технології В.Сухомлинського і
С.Френе....................……….131
2.3. Напрями реалізації педагогічних ідей В.Сухомлинського і С.Френе в сучасній
школі України................……………………………………..…...166
Висновки до 2
розділу..................................................................................……....175
Висновки.......................................................................................………………...178
Література.....................................................................................................…......184
Вступ
Актуальність теми. Епоха глобалізації світового освітнього процесу викликала
нагальну необхідність зіставлення моделей освіти різних країн, що пояснюється
інтеграційними тенденціями, котрі прослідковуються як в окремих регіонах, так і
в усьому світі. В результаті склався окремий напрям наукових досліджень -
компаративістика, основним завданням якої є міжнародне зіставлення у сфері
освіти - однієї з головних сфер життєдіяльності людини. Як зазначав у своєму
виступі на ІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти Президент України
Л.Д.Кучма, “Історичний досвід переконує: країни і народи, що переймалися сферою
освіти як головним рушієм свого поступу, вийшли на передові рубежі в
економічному та соціальному розвитку. А в наш час актуальність цієї парадигми
зростає на кілька порядків”[20, 2].
Пошуки сучасних гуманістичних концепцій спричиняють звернення до виховної
системи українського вчителя-творця В.Сухомлинського, в центрі якої також
знаходиться дитина як унікальна неповторна особистість. За словами В.Кузя,
"В.Сухомлинський обгрунтував теорію національного самовизначення учнів у
процесі навчання і виховання. Глибоко досліджуючи і розвиваючи українську
педагогічну спадщину, В.О.Сухомлинський досяг вершин світової педагогіки,
ставши, на думку багатьох вчених, одним з найбільших педагогів ХХ століття"
[62,63].
Життєвий шлях та педагогічна діяльність В.Сухомлинського – це яскрава сторінка
"у величній книзі педагогічної творчості України" [36,3], яка була глибоко і
всебічно відображена в документально-історичних повістях і нарисах І.Цюпи
[176], Б.Тартаковського [159], К.Григор’єва і Б.Хандроса [28], Б.Рябініна [91],
Д.Водзинського [21] та ін. Різні аспекти педагогічної діяльності
В.Сухомлинського розглядалися в статтях і книгах М.Ярмаченка [36, 180],
О.Сухомлинської [97, 99], І.Зязюна [39], М.Красовицького [59], В.Кузя [63],
М.Сметанського [94], М.Антонця [3], Г.Калмикова [42] та ін. Багатогранна
педагогічна спадщина В.Сухомлинського стала предметом численних дисертаційних
досліджень, захищених в Україні, за авторством Н.Безлюдної [6], Г.Бондаренка
[14], А.Бика [7], В.Кіндрата [45], А.Луцюка [67], І.Наливайко [71],
Т.Остапйовської [75], О.Петренко [80], Л.Петрук [81], Л.Ткачук [160], О.Дуди
[34] та ін.
За кордоном педагогічну спадщину нашого видатного земляка досліджують Х.Франчос
і М.Ціандзі (Греція), В.Іфферт, Р.Штайник, Е.Гартман (Німеччина), М.Библюк,
С.Лашин (Польща), Л.Мілков (Болгарія), Бі Шуджі, Ван Ігао (Китай), А.Кокеріль
(Австралія) [36] та ін.
Необхідність врахування кращих надбань світової педагогічної спадщини у
реформуванні національної школи України зумовлює цінність дослідження освітніх
ідей видатних педагогів усіх часів і народів, адже за словами міністра освіти і
науки України В.Г.Кременя, “Розвиток у світовому і національному контекстах
обумовлює зміни в освіті. Світ на початку ХХІ століття не просто змінюється.
Його змінність перетворилася в константу історичного процесу” [33, 5]. Серед
них не може залишитись поза увагою науково-педагогічний спадок відомого
французького педагога-новатора Селестена Френе, чиї погляди та ідеї ще у 20-30
роки минулого століття викликали інтерес в українських освітян. Пізніше ім’я
Селестена Френе повністю зникло з педагогічної лексики українських вчителів,
щоб наприкінці 90-х знову повернутися на сторінки педагогічної преси України.
За словами О.В.Сухомлинської, цей педагог-новатор не може не зацікавити своєю
неординарністю, емоційністю, запереченням усіх навчально-виховних канонів,
оригінальністю мислення. Ім’я С.Френе широко знане в усьому світі, воно дало
назву окремій галузі педагогіки – "френопедагогіки", яка відводить головну роль
в освіті дитячому колективу, що поєднується з вільним вибором учнями форм
навчальної діяльності і навчальних предметів. Життя і діяльність С.Френе широко
висвітлювалися у творах Е.Френе [251,252,253,254,255,256,257,258], дружини
педагога, та його доньки Мадлен Бен-Френе [259]. Виховні ідеї та педагогічні
технології С.Френе стали предметом ґрунтовних досліджень Л.Брульяра[184],
Б.Вульфсона[22,23,24,25,26,165], Н.Джакобіні[261], Дж.Жерардена[262], П.Кланше
та Дж. Тестаньєра[206], Л.Леграна[65,270,277], Дж.Лемері[271], В.Лі[269],
Л.Морі[274], С.Роше[275], Г.Семенович [278], Дж.Шлемінгера [277], Дж.Снайдерса
[279,280] та ін.
В Україні до педагогічних ідей С.Френе зверталася у своїх статтях
О.Сухомлинська [99], а П.Браїловська у 1991р. детально виклала та
проаналізувала їх у дисертаційному дослідженні "Розвиток теорії і практики
навчання та виховання школярів у творчій спадщині французького педагога
Селестена Френе (1896-1966)” [12].
Наведені факти засвідчують високий ступінь