Вы здесь

Комплексна оцінка та механізм регулювання зайнятості населення у контексті соціально-економічного розвитку регіону

Автор: 
Гармідер Лариса Дмитрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U001920
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЩО УТВОРЮЮТЬ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯМ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
У ПРОМИСЛОВИХ РЕГІОНАХ

2.1.Методологія визначення, аналізу і прогнозу основних характеристик зайнятості населення

Ефективність функціонування запропонованої системи зайнятості населення визначається за допомогою відповідного критерію оптимальності. Зайнятість - це досить складна соціально-економічна система, функціонування якої забезпечує досягнення цілей, що часом не узгоджуються між собою. Тому при оцінці стану зайнятості необхідно виходити з багатокритеріальності оптимуму. За критерій оптимізації в складній соціально-економічній системі "зайнятість" приймається система взаємопов'язаних функцій показників з їх математичною позначкою, що складається з цільової функції (Y), спрямованої на максимізацію рівня офіційної зайнятості (Yз), і функцій-обмежувачів: мінімізації супутнього їй рівня тіньової зайнятості (Yтз) і рівня безробіття (Yб), що мають зв'язок з параметрами зовнішнього середовища f(х1, х2,..., х n):

Yз = f (Х1, Х2,..., Хn) max

при: Yтз = f (х1, х2,..., х n) min,
Yб = f (х1, х2, ..., х n) min.

Для досягнення максимальних значень цільової функції необхідно установити визначальні її параметри, від яких залежить обраний критерій (Yз) і умови (Yтз і Yб), виявити тенденції їх розвитку в прогнозному періоді та на основі цього розробляти конкретні рішення для здійснення регулюючого впливу на стан і структуру зайнятості населення. Практична реалізація такого підходу до регулювання зайнятості населення може базуватися на використанні методів математичної статистики.
Проблем прогнозування соціально-економічних процесів торкалися у своїх роботах В. Цигічко, Е. Четиркін, А. Френкель, Г. Бро та Л. Шнайдман, Л. Попов та ін. [159;160;172;176;179;183;187]. Для вивчення економічних систем ними використовуються в основному математичні моделі - системи математичних співвідношень, що описують досліджуваний процес або явище. Математичні методи і моделі стали широко застосовуватися в аналізі трудових показників на межі 50-60-х років, коли у вітчизняній економічній науці виник напрямок оптимального функціонування народного господарства. Зростає також значення економіко-математичного моделювання в досягненні раціонального використання трудових ресурсів [43;65;93;100;113;139;146].
Незважаючи на те що вже опубліковане велике число наукових розробок і накопичений значний досвід вирішення практичних завдань за допомогою ЕОМ і засобів обчислювальної техніки, наявні результати поки не можуть цілком задовольнити практичні потреби економіки. Істотною перешкодою є ще й те, що багато завдань управління погано піддаються типізації. Це зумовлює необхідність розробки оригінальних економіко-математичних моделей (ЕММ) для заданих умов. Це цілком стосується використання ЕММ для вирішення завдань оптимізації, прогнозування та регулювання ринку праці. У даній дисертаційній роботі запропонована прогнозна динамічна соціально-економічна модель формування контингентів трудових ресурсів, яка відображає запропоновану раніше динамічну систему зайнятості населення системою рівнянь, а також вперше надає регресійну оцінку руху населення між альтернативними станами ринку праці (офіційна зайнятість, безробіття та тіньова зайнятість).
Дотепер аналіз процесів зайнятості населення відбувався на вербальному рівні і мав словесні оцінки в прогнозах. На основі переважно логічних висновків подавалися кількісні орієнтовні показники зайнятості на найближчу, середню і віддалену перспективи. Водночас при сучасному рівні розвитку наукового апарату, можливості адаптації його до вирішення проблем складних соціально-економічних систем можна дати комплексну оцінку зайнятості трудових ресурсів як системи і регулювати її елементи в аналітичній формі на основі виявлення об'єктивних кількісних закономірностей та оцінки особливостей зайнятості на різних ієрархічних рівнях управління і часових масштабах прогнозування. Це дасть можливість побудувати конкретні теоретичні моделі математичного опису процесів зайнятості населення з урахуванням тіньової зайнятості і безробіття і поставити на об'єктивну кількісну основу прогнози і регулювання на ринку праці.
Сучасний ринок праці характеризується постійними динамічними змінами, переходами робочої сили з одного стану зайнятості трудових ресурсів в інший [138]. Оцінка динамічних потоків на ринку праці дозволяє виявити фактори, що найбільшою мірою детермінують зміни у структурі зайнятості трудових ресурсів. Переміщення населення між станом офіційної зайнятості (З), безробіття (Б) і тіньової зайнятості (ТЗ) може бути подане у вигляді схеми (рис.2.1).

Рис. 2.1. Основні потоки на ринку праці (загальна схема)
Одна з проблем, що ускладнює проведення дослідження за наведеною схемою, полягає в надзвичайній нестачі або, в окремих випадках, у повній відсутності необхідних статистичних даних про реальний рівень безробіття, чисельність економічно неактивного населення, приховуванні потрібної інформації про зайнятість у тіньовій економіці, вторинну зайнятість та ін. Тобто крім використання даних офіційної статистики необхідно проводити додаткові обстеження робочої сили. Цей процес тривалий і складний.
Тому пропонується дещо спрощена схема, у якій відбивається залежність між легальною і нелегальною (тіньовою) зайнятістю і незайнятістю (безробіттям) (рис.2.2).

Рис. 2.2. Основні потоки на ринку праці (спрощена схема)
На рис. 2.2. Рij показує ймовірність трансформації, тобто ймовірність, з якою представники певної групи населення перейдуть з i-го стану (офіційної зайнятості, тіньової зайнятості та незайнятості) в j-й (офіційної зайнятості