Вы здесь

Порівняльне вивчення репродуктивних, відгодівельних та м'ясних якостей свиней різного напрямку продуктивності.

Автор: 
Висланько Олександр Олександрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
3403U002932
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.4. Місце, час проведення досліджень, методична схема, формування піддослідних груп, умови годівлі і утримання тварин
Передбачений методикою обсяг науково-господарських досліджень проводився протягом 2000-2002 років в умовах експериментальної бази, станції штучного осіменіння і племзаводу дослідного господарства "Тахтаулово" та лабораторій Інституту свинарства ім О.В. Квасницького УААН.
Експериментальну частину досліджень планувалося провести так, щоб спочатку вивчити репродуктивні властивості свиноматок піддослідних порід, а потім з одержаного приплоду вибрати поголів'я для порівняльного вирощування, контрольної відгодівлі, проведення етологічних та фізіологічних досліджень. На окремих тваринах вивчався розвиток статевого апарату кнурів та якість їх спермопродукції.
Дослідження проводилися згідно методичної та загальної схем, наведених в табл. 2.1. та рис. 2.1.
У відповідності з методикою, в дослідах використовувалися чистопородні свині порід різного напрямку продуктивності: велика біла (універсальна), велика чорна (сальна) та полтавська м'ясна (м'ясна).
Для вивчення репродуктивних властивостей піддослідних свиноматок на експериментальній базі, за принципом аналогів, було сформовано по 10 голів ремонтних свинок трьох вказаних вище генотипів. При досягненні живої маси 125-130 кг, свинки були спаровані з чистопородними кнурами відповідних порід. Для поросних свинок були створені аналогічні умови годівлі і утримання. Після одержання приплоду продуктивність свиноматок вивчалася згідно прийнятих методик, які детально описані у відповідних розділах власних досліджень.

Таблиця 2.1.
Методична схема науково-господарського досліду
Піддо-слідні групиПороди свинейКіль-кість свинома-ток,
голівКількість тварин на вирощу-ванні, голівКількість тварин на контро-льній відгодівлі, голівКількість тварин на фізіологічних дослідженнях, голівЕтологічні дослідження,
голівКількість тварин для дослідження м'ясо-сальних якостей,
голКількість кнурів для вивчення розвитку статевого апарату,
голівІВелика біла 1020124943ІІВелика чорна 1020124943ІІІПолтавська м'ясна1020124943

Рис. 2.1. Загальна схема досліджень

Для проведення вирощування з одержаного приплоду було вибрано по 20 голів тварин кожної породи у віці двох місяців середньою живою масою 15-17кг. Після досягнення молодняком живої маси 30 кг, розпочали обліковий період.
Виділили також по 12 голів кожного генотипу для проведення контрольної відгодівлі. По досягненню тваринами живої маси 100 кг було передбачено контрольний забій для вивчення забійних та м'ясо-сальних якостей.
Фізіологічні досліди по перетравності кормів та засвоєнню азоту, кальцію і фосфору, були проведені на фоні контрольної відгодівлі піддослідних підсвинків кожної породи середньою живою масою 65 кг.
Для вивчення динаміки росту і розвитку кнурів та їх сім'яників з 4 до 8-ми місячного віку було за принципом аналогів відібрано по 3 голови кожного генотипу живою масою 42-45 кг. На даному поголів'ї також досліджували кількість і якість одержаної спермопродукції.
Для проведення етологічних досліджень були сформовані групи по 9 голів кожної породи.
На протязі всього періоду досліджень піддослідних тварин годували кормами власного виробництва. Раціони складали згідно існуючих норм годівлі ?19, 72? з урахуванням живої маси, фізіологічного стану, продуктивності тварин та пори року. Вони за весь період вирощування та відгодівлі мали аналогічну структуру: дерть ячмінна 80 %, дерть горохова-10 %, шрот соняшниковий 5 %, сінне борошно (люцерни)- 2%, премікс- 1 %, крейда - 1,5 %, сіль - 0,5 % (Рис. 2.2).
Раціон годівлі молодняку свиней на вирощуванні наведено в табл. 2.2.
Розроблений раціон забезпечував згідно існуючих норм потребу тварин в енергії, сухій речовині та інших його складових. На одну кормову одиницю припадало 100 грам перетравного протеїну. Співвідношення кальцію до фосфору становило 2:1.

Рис. 2.2 Структура раціону

Таблиця 2.2.
Раціон годівлі молодняка свиней на вирощуванні
КормаКілограм кормуКормових
одиниць, кгОбмінна
енергія, мДЖСуха речовина,
кгСирий
протеїн, гПеретравний
протеїн, гСира клітко-
вина, гСирий жир,
гЛізин,
гМетіонін+
цестин, гСа,
гР,
гЗалізо,
мгМідь,
мгЦинк,
мгМарганець, мгКобальт,
мгКаротин, мгВітамін А,
ІОВІтамін Д,
ІОВітамін Е,
мгНОРМАХ2,7282,03402901006216,310,2201214024120902,0145,80,658Дерть ячмінна2,02,325,41,722617098448,27,24,07,81008,470270,51,0--100Дерть горохова0,250,33,30,255481453,51,40,51,1151,9750,1---13Шрот соняшниковий0,130,11,60,156501951,82,20,51,6433,1560,10,4--1Сінне борошно 0,10,060,60,11692620,90,61,40,375-13-5--14Премікс "Вітагал", г2530,5734Крейда, г4014Сіль, г30Разом в раціоні2,7633,72,13552771575614,411,423,411,324013,486450,76,4--128Відхилення від норми+0,06+5,7+0,1+15-13+57-6-1,9+1,2+3,4-0,7+100-10,6-34-45-1,3-7,6-5,8-0,6+70

Годівля тварин проводилася вологими сумішками концентрованих кормів два рази на добу о восьмій та шістнадцятій годині, доступ до води був вільний.
У літній період до раціону свиней добавляли зелену масу багаторічних трав і однорічних злаково-бобових сумішок. Облік згодованих кормів проводився шляхом індивідуального та постанкового наважування згідно існуючих норм з поїданням до чистого корита.
Утримували тварин по 1, 2, 3 та 4 голови в станку в залежності від технологічних вимог та необхідності проведення відповідних досліджень. Площа лігва в станку становила не менше як 1,1 мВ, а фронт годівлі 30 см на одну голову. В літній час свиней