Ви є тут

Еколого-економічні проблеми раціонального використання територій (на прикладі приморських регіонів)

Автор: 
Вишнякова Алла Михайлівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U002987
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА
ОЦІНКА ТЕРИТОРІЙ ПРИМОРСЬКИХ РЕГІОНІВ
2.1. Економічна та екологічна оцінка територіальних ресурсів
У вітчизняній літературі питання економічної оцінки природних та територіальних ресурсів, незважаючи на порівняно нетривалий термін розробки, отримали широке висвітлення. Основи теоретико-методологічного підходу до оцінки закладені в працях академіків Л.В. Кантбровича, В.С. Немчинова, Н.П. Федоренка, Т.С. Хачатурова та отримали подальший розвиток у роботах А.С. Астахова, М. Гофмана, М.П. Бронштейна, І.К. Бистрякова, Б.М. Данилишина, С.І. Дорогунцова, М.М. Паламарчук, О.М. Паламарчука, В.І. Нудельмана, М.А. Хвесика, А.А. Мінца, М. Мкртчана, Ю.В. Сухотіна та інших учених. Дослідження з даної проблематики були організовані ще у 80-х роках в рамках Об'єднаної комісії АН СРСР й ДКНТ по економічній оцінці природних ресурсів і заходів щодо охорони навколишнього середовища, очолюваної академіком Н.П. Федоренко. Їхнім підсумком і одночасно значним досягненням, якщо враховувати складність і спірність багатьох теоретичних і методологічних положень, стала розробка єдиної методологічної концепції економічної оцінки природних ресурсів [89, с. 119].
Зважаючи на різний рівень наукової та методичної проробки оцінок окремих видів природних ресурсів, не всі з них розглядаються з однаковим ступенем повноти і систематичності. Ми спробуємо сконцентрувати основну увагу на економічній оцінці території як просторового операційного базису (найменш дослідженої на сьогоднішній день), торкнувшись оцінок останніх (не будівельних) видів експлуатації, достатньо досліджених у економічній літературі. Як основні (генералізовані) види небудівельного використання території прийняті землеробство, лісоексплуатація та рекреація.
Як об'єкт оцінки територія (просторовий ресурс) має ряд особливостей, які виділяють її з числа останніх ресурсів природи. Головна відмінність полягає в тому, що вона не входить безпосередньо в процес праці, представляючи лише її "речовинну умову" [64, 65]. Проте, будучи зовнішньою умовою трудового процесу, територіальні ресурси та їх якість багато в чому визначають її результати, являючи собою об'єктивну передумову просторової диференціації продуктивності cуспільної праці. Рекурсивний зв'язок продуктивності праці і просторових умов його додатка дає всі підстави розцінювати останні як споживчу цінність територіальних ресурсів.
Об'єктом оцінки в даному випадку виступають природні та історично сформовані соціально-економічні властивості території, суб'єктом - галузі матеріального виробництва і невиробничої сфери, що використовують її в якості просторового операційного базису. Задача економічної оцінки полягає в кількісному (грошовому) виразі диференціальних розмірів впливу об'єктивних територіальних розходжень на ефективність суспільної праці [90, с. 97-98].
Звідси цілком однозначно виявляється оціночний критерій - територіальний диференціальний (рентний) ефект, отриманий за рахунок варіювання районних розходжень. Об'єктивними умовами його утворення є просторова обмеженість земель, придатних для будівництва та їх якісна неоднорідність. Іншими словами, в основі оцінки даного ресурсу природи, незважаючи на специфіку "об'єкта", лежать загальні методичні принципи.
Складним і поки недостатньо розробленим є питання вирахування рентного доходу. Ми не будемо торкатися принципової сторони цієї проблеми, оскільки вона докладно викладалася раніше [90, с. 94]. Розглядалися також і можливі способи розрахунку: по приросту ефекту від використання оцінюваного ресурсу в порівнянні з замикаючим (гіршим), за умови рівних витрат на їхню експлуатацію або по приросту додаткових витрат, що потрібні були б для заміщення оцінюваного ресурсу (точніше забезпечуваних їм результатів рівнозначними), але вже від замикаючого [91, с. 102].
Не повторюючи цього аналізу, зазначимо головне. Результати використання землі як територіальної основи розміщення продуктивних сил доцільно приймати однаковими, тобто повинні бути забезпечені рівноцінні умови функціонування проектованих об'єктів, а розрахунок територіального диференціального ефекту здійснювати за приростом витрат на освоєння і наступну експлуатацію замикаючої для даного регіону території порівняно з оцінюваною.
У методичному і практичному плані, насамперед, цікавить економічний зміст і склад територіально-оцінюваних витрат.
Істотна особливість розглянутої економічної категорії в тому, що до її складу включають не весь обсяг витрат, необхідних для вирахування надлишкового ефекту, а лише ту їхню частину, яка має яскраво виражений регіональний характер. Виключення з розрахунку просторово константних витрат (не залежних від районних умов) дозволяє елімінувати вплив суб'єктивних (безрентних) факторів і вичленити в добавочному територіальному ефекті ту його частину, яка обумовлена об'єктивними (рентними) факторами і характеризує споживчу цінність території.
У цьому зв'язку уточнимо значення понять "суб'єктивні" та "об'єктивні" фактори. До складу суб'єктивних (безрентних) факторів нами включені всі умови і причини, що забезпечують інваріантний стосовно просторових розходжень у витратах додатковий ефект (рівень організації праці, впровадження нової техніки і технології, підвищення кваліфікації робітників і інженерно-технічного персоналу тощо). Відповідно до запропонованого К. Марксом визначення умов утворення додаткового прибутку, названі фактори можуть розглядатися як причина, що "криється в самому капіталі", в ефективності його застосування.
Об'єктивні (рентні) фактори варто кваліфікувати як обмежені у своєму прояві і невідтворені вільно районні умови, що характеризують регіональні відмінності територіальних ресурсів. Говорячи словами К. Маркса, це "така умова високої продуктивної сили вкладеного капіталу, яка не може бути створена виробничим процесом самого капіталу" [64].
Не важко помітити, що виділена економічна категорія по своїй природі близька до широко використовуваного у вітчизняній і зако