Ви є тут

Фінансування екологічно безпечного виробництва та шляхи його вдосконалення (на матеріалах підприємств цукрової промисловості)

Автор: 
Зятковська Лідія Ігорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U004380
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ ЕКОЛОГІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЦУКРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
2.1. Техніко-виробничі особливості цукрової галузі промисловості та їх вплив на фінансування екологічно безпечного виробництва
В основі екологічної політики України, спрямованої на досягнення національної безпеки, є "концепція ризику", суть якої полягає у збереженні та охороні здоров'я людини від впливу будь-якого виду забруднення середовища її існування. Тому головним елементом екологічної політики стає пошук шляхів зменшення екологічного ризику техногенного та соціально-економічного походження. З огляду на це, практичною основою екологічно безпечного варіанта суспільного прогресу України повинна стати принципово нова структура економіки з глибинними технологічними, галузевими та господарськими напрямками діяльності й характеру її розвитку з метою кардинального зниження природоємності суспільного виробництва й попередження чинників екологічного ризику. Відповідно, запровадження інвестиційної політики в Україні має орієнтуватися передусім на підвищення сприйняття економікою технологічних та організаційних нововведень, масштабне оновлення виробничого апарату, що дає змогу забезпечити нормальні умови життєдіяльності населення, запобігти погіршенню екологічної рівноваги й виникненню небезпеки для здоров'я людини.
Відомо, що завдання екологічної політики держави полягає у захисті навколишнього середовища шляхом створення більш екологічних і менш ресурсоємних технологій, реструктуризації промислового виробництва за інноваційним екологобезпечним типом, впровадженні таких методів управління, які одночасно забезпечують зростання його ефективності та зниження обсягів забруднень, а також формують екологічну орієнтацію у споживачів.
Аналітичний та фактологічний огляд техніко-виробничих та еколого-економічних умов функціонування національного господарства свідчить про його кризовий стан, який поглиблювався впродовж 90-х років ХХ ст. і надалі продовжується на початку ХХІ ст. На макрорівні погіршення техніко-екологічних і еколого-економічних умов суспільного виробництва проявилось як низка стабільних негативних тенденцій. Серед них найсуттєвішими, на нашу думку, можна вважати наступні:
- по-перше, просування національної економіки ресурсовитратним шляхом, тобто, утримання на високому рівні показника енерго- та ресурсоємності вихідного національного продукту, про що свідчить структура витрат на виробництво та витрати на одиницю виробленої продукції за видами економічної діяльності (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Частка матеріальних витрат на виробництво продукції в промисловості України у 2001 - 2002 рр.*
ПоказникиЧастка матеріальних витрат у їх загальному обсязі, %1999 р.2000 р.2001 р.2002 р.2003 р.Промисловість, всього68,967,269,069,270,7Добувна промисловість53,950,449,147,847,2Обробна промисловість
з неї:
харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів70,9
72,671,4
76,473,3
77,073,4
76,975,7
77,2Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
70,6
61,9
62,5
61,2
58,4*Джерело: [171, с. 101; 172, с. 123].
Статистичні дані підтверджують, що рівень матеріалоємності національної економіки є значним. Наприклад в обробній промисловості, до якої належить об'єкт нашого дослідження, частка матеріальних витрат у загальному їх обсязі перевищує 70%, з неї частка цих витрат у харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарських продуктів перевищує 77%;
- по-друге, не можна визнати задовільним технологічну структуру інвестицій в основний капітал. За 12 років частка обладнання, інструменту та інвентарю збільшилася всього на 11%, при зменшенні частки будівельних і монтажних робіт на 4% (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Технологічна структура інвестицій в основний капітал .
Не кращою є динаміка й екологічних інвестицій, від яких значною мірою залежить екологічна безпечність промислового виробництва [73, с. 63]. Результати аналізу інвестицій в основний капітал на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів за період з 1998 р. до 2002 р. свідчать, що введення потужностей для охорони навколишнього середовища не є значними, якщо брати до уваги, що за станом на 2002 р. кількість промислових підприємств в Укранії у 2002 р. становила понад 103 тис. од. [172, с. 62]. Динаміка введення в дію окремих потужностей для охорони навколишнього середовища, наведена у таблиці 2.2 на с. 67, підтверджує наявність проблем у реалізації заходів щодо охорони навколишнього середовища.
Варто зазначити, що обсяги витрат на створення установок для вловлювання та знешкодження шкідливих речовин з вихідних газів, підприємства і полігони з утилізації, знешкодження і захоронення токсичних промислових та інших відходів, наприклад у 2002 р., становили всього 4% від загальних витрат інвестицій в основний капітал на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів;
- по-третє, на рівень технологічної та екологічної безпеки впливає стан технічної бази суспільного виробництва, показниками чого є високий ступінь зношеності основних засобів (до 70% в окремих галузях), зростання питомої ваги морально застарілого обладнання й устаткування та низький рівень впровадження нових технологічних процесів. За таких умов темпи зростання інноваційних витрат мають випереджувати зростання загальних обсягів інвестицій в основний капітал.
Таблиця 2.2
Введення в дію окремих потужностей для охорони навколишнього
середовища у промисловості за 1998 - 2002 рр.*
Потужності для охорони
навколишнього середовищаРоки19901999200020012002Системи оборотного водопостачання, тис. м3 за добу (оборотної води)
379
20
26Установки для вловлювання та знешкодження шкідливих речовин з вихідних газів, тис. м3 газу за годину
3710
2628
916
3896
1205Підприємства і полігони з утилізації,