Ви є тут

Прогноз, профілактика та інтенсивна терапія інтра- та післяопераційних ускладнень при хірургічному лікуванні виразкових гастродуоденальних кровотеч

Автор: 
Буднюк Олександр Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U001344
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика хворих
У роботі піддано аналізу результати обстеження й лікування 276 хворих,
оперованих з приводу кровоточивих гастродуоденальних виразок в Одеській міської
клінічної лікарні №11 та №1 у 1997 – 2003 роках. Всі хворі досліджені з
використанням оцінки анамнезу, загальноприйнятих лабораторних, біохімічних,
ендоскопічних, рентгенологічних досліджень, а також досліджень показників
гемодинаміки (систолічний артеріальний тиск, діастолічний артеріальний тиск,
центральний венозний тиск, ударний об’єм серця).
Серед обстежених переважна більшість представлена чоловіками – 201 особа
(72,8%), і лише 75 (27,2%) з них – жінки. Вік хворих коливався від 20 до 68
років. Найбільша група представлена хворими у віці від 41 до 60 років – 123
особи (44,7%), 104 особи (37,4%) це хворі ? 40 років та 49 хворих (17,9%)
старше 60 років.
Тяжкість крововтрати визначали по класифікації П.Г. Брюсова, дефіцит об’єму
циркулюючої крові визначали за допомогою шокового індексу Альговера, величини
центрального венозного тиску та гематокриту.
Серед обстежених переважна більшість представлена чоловіками – 201 особа
(72,8%), і лише 75 оперованих (27,2%) з них – жінки. Вік хворих коливався від
20 до 68 років. Найбільша група представлена хворими у віці від 41 до 60 років
– 123 особи (44,7%), 104 особи (37,4%) це хворі ? 40 років та 49 хворих (17,9%)
похилого.
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих в залежності від статі та віку
Показник
Стать: чоловіча
жіноча
201
75
72,8
27,2
Вік: ? 40 років
41 – 60 років
> 60 років
104
123
49
37,4
44,7
17,9
Більшістьсть пацієнтів (221 – 80,1%) надійшли до клініки у зв’язку із
дуоденальною кровотечею, і тільки 55 (19,9%) – із шлунковою. (табл. 2.1.2).
Таблиця 2.1.2
Розподіл хворих в залежності від локалізації виразки
Локалізація виразки
n (%)
I. Виразки шлунку
55 (19,9)
По малій кривизні
37 (67,3)
2. Кардіальний відділ
9 (16,3)
3. Антральний відділ
6 (11,0)
4. По великій кривізні
3 (5,4)
II. Дуоденальні виразки
221 (80,1)
ВСЬОГО
276 (100)

Хворих було розділено на три групи. Кожну групу розділено на дві підгрупи.
Перша група – хворі (n=78) з виразковою гастродуоденальною кровотечею, яким
виконано резекцію шлунку. Друга група - хворі (n=124), яким виконано
органозберігаючі (висічення виразки з ваготомією, прошивання виразки з
ваготомією) операції. Третя група – хворі (n=74), яким виконано лапароскопічну
ваготомію за Taylor. Кожну з цих груп було розділено на дві підгрупи –
контрольна, в якій використовувались загальноприйняті методи лікування
ускладнень без урахування ступеню ризику розвитку ускладнень, і основна група,
в якій використовувались методи лікування і профілактики в залежності від
ступеню ризику розвитку ускладнень. Окремому аналізу були піддані результати
лікування хворих за допомогою лапароскопічної ваготомії, тому що в цій групі
ускладнення спостерігались рідко і вони були представлені тільки
серцево-судинними ускладненнями. Ця група була розділена на дві підгрупи –
контрольну (n=38), де була внутрішньовенна анестезія з штучною вентиляцією
легень без додаткового введення атропіну сульфату, і основна група (n=36), яким
повторно вводили атропіна сульфат за 2-3 хвилини до маніпуляції на гілках
блукаючого нерву.
Розміри виразок коливались від 0,2 – 0,3 см до 5 см (табл. 2.1.3). У 20
пацієнтів (7,2%) виразкова хвороба ускладнилася пенетрацією виразки, у 27
(9,8%) – стенозом, у 4 (1,4%) – малігнізацією (табл. 2.1.4).
Таблиця 2.1.3
Розподіл хворих в залежності від розміру виразки
Розмір виразки
n (%)
< 1см
80 (29,0)
1-2 см
136 (49,3)
>2 см
60 (21,7)
ВСЬОГО
276 (100)

Таблиця 2.1.4
Розподіл хворих в залежності від частоти ускладнень виразок
Питома вага ускладнених виразок
n, (%)
Пенетрацыя
20 (7,2)
Стеноз
27 (9,8)
Малігнізація
4 (1,4)
Без цих ускладнень
225 (81,6)
ВСЬОГО
276 (100)

Тривалість захворювання, за даними анамнезу, коливалась від декількох днів до
багатьох років (табл. 2.1.5).
Таблиця 2.1.5
Розподіл хворих від тривалості виразкової хвороби
Тривалість захворювання
n, (%)
До 6 місяців
13 (4,7)
6 міс – 2 роки
14 (5,1)
> 2 років
222 (80,4)
Без даних
27 (9,8)
ВСЬОГО
276 (100)
Тяжкість кровотечі оцінювали по П.Г. Брюсову (1998) [73]. Розподіл цих хворих
представлено в табл. 2.1.6.
Таблиця 2.1.6
Розподіл хворих в залежності від тяжкості крововтрати
Тяжкість крововтрати
n, (%)
Підгостра, велика, тяжка*
202 (73,2)
Підгостра, середня, помірна**
74 (26,8)
ВСЬОГО
276 (100)
Примітка: * - хворі, яким проведена резекція шлунку або органозберігаюча
операція; ** - хворі, яким проведена лапароскопічна ваготомія.
Тривалість захворювання, за даними анамнеза, коливалась від декількох днів до
багатьох років (табл. 2.1.7).
Таблиця 2.1.7
Розподіл хворих в залежності від початку виразкової кровотечі
Початок виразкової кровотечі
n, (%)
До 3-х діб
205 (74,2)
3 -10 діб
47 (17,0)
10 – 30 діб
19 (6,9)
Без даних
5 (1,9)
ВСЬОГО
276 (100)
Тривалі та, особливо, рецидивуючі кровотечі, звичайно, призводили до розвитку
різних ускладнень та втягнення до патологічного процесу інших органів і систем,
у немалій мірі сприяючи появу ускладненого післяопераційного періоду.
У всіх випадках захворювання супроводжувалось нудотою та блювотою „кавовою
гущею”. Багаторазове блювання призводило до дегідратації різного ступеню
вираженості, яка мала прояви у вигляді спраги, сухості язика, зниження тургору
шкіри, тахікардії, падіння центрального венозного тиску (ЦВТ), зменшення
діурезу.
У 157 хворих (56,9%) на момент госпіталізації загальний стан було розцінено як
середньої важкості, а у 119 (43,1%