Прядіння і ткацтво у населення Лівобережного Лісостепу України VII - початку III ст. до н. е. (за керамічними матеріалами)

РОЗДІЛ 2
АХЕОЛОГІЧНІ КОМПЛЕКСИ ТА ГЛИНЯНІ ВИРОБИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ПРЯДІННЯМ І ТКАЦТВОМ
Найбільш чисельні та доступні для дослідження вироби, пов’язані з прядінням і
ткацтвом, у населення Лівобережного Лісостепу України VII – початку III ст. до
н.е. – глиняні: кружала, важки, котушкоподібні, ґудзикоподібні, блокоподібні
вироби та фрагменти виробів з відбитками тканин. На випалені вироби з глини
мало впливають умови навколишнього середовища. Глиняні деталі знарядь прядіння
і ткацтва мало пошкоджуються внаслідок механічних факторів завдяки своїй
міцності і невеликим розмірам. Тому пов’язані з прядінням і ткацтвом вироби з
глини зберігаються на археологічних пам’ятках у тому вигляді, який вони мали
одразу після закінчення використання (на відміну від виробів, наприклад,
виготовлених з дерева, волокон рослинного та тваринного походження, а також від
глиняного посуду).
Про опрацьовані нами глиняні вироби з пам’яток Лівобережного Лісостепу України
дає уявлення таблиця (табл.Б.1.).
В різних частинах Лівобережного Лісостепу України розкопано не однакову
кількість пам’яток, тому чисельність знайдених у цих регіонах виробів,
пов’язаних з прядінням і ткацтвом, відрізняється. Найбільше розкопано пам’яток
у Поворсклі та Сіверськодонецькому регіоні. Серед пам’яток Посулля найбільш
досліджено Басівське городище і прилеглі до нього (в радіусі 8 км) кургани (з
могильників Вовківці, Оксютинці, Плавинище, Герасимівка) [Болтрик, Фіалко,
1995. – С.40-43]. У Припсіллі масштабні розкопки проводились лише на
Книшівському городищі і прилеглих до нього могильниках (біля сіл Броварки і
Дучинці) [Гавриш, 2000. – С.8-13].
2.1. Залишки прядильного і ткацького виробництв на поселеннях і в похованнях
2.1.1. Поселення. Переважну більшість кружал, а також відбитків тканин на
глиняних виробах, усі важки, ґудзикоподібні, котушкоподібні, блокоподібні
вироби VІІ – початку ІІІ ст. до н.е. Лівобережного Лісостепу України знайдено
на поселеннях.
Найбільше знайдено кружал. Наприклад, на Східному Більському городищі до 1979
року їх було виявлено 400 [Радзієвська, 1979. – С.20]; на Книшівському городищі
за 1988-1993 роки – 341 [Гавриш, 2000. – С.132]; на попелищі V поселення
Мачухи-1 за один польовий сезон 1949 року – 60 [Щербань, Мельникова, 2002-2003.
– С.96].
Для порівняння, на поселеннях культур доби неоліту – пізньої бронзи України
(зокрема, території Дніпровського Лісостепового Лівобережжя, де кружала
з’явилися в епоху середньої – пізньої бронзи) кружал значно менше. Наприклад,
на поселеннях сабатинівської, білозерської культур – лише 2-3 на кожному
[Шарафутдинова, 1982. – С.103]. Дещо більше кружал знайдено на пам’ятках
трипільської (наприклад, під час розкопок поселення біля с.Паволочі – 75
виробів [Макаревич, 1952. – С.100. – Табл.ІІ:6-17]), білогрудівської – кілька
десятків виробів (повідомлення С.Березанської), зрубної [Берестнев, 2001. –
С.91] культур.
Кружала, важки, ґудзикоподібні, котушкоподібні, блокоподібні вироби знаходять в
археологічних об’єктах (житлових приміщеннях, ямах), культурному шарі, серед
підйомних матеріалів. Звичайно, найбільш інформативними для реконструкції
прядіння і ткацтва є вироби, знайдені в житлових та господарських спорудах.
Велику кількість опрацьованих виробів знайдено у житлах на всіх поселеннях, де
їх розкопано. Серед них, зокрема, VІІІ – початку VІ ст. до н.е. [Шрамко, 1987.
– Рис.11:24, 30; Моруженко, 1989. – С.460. – Рис.6:11 – С.461. – Рис.7:4],
середини VІ – ІV ст. до н.е. [Шрамко, 1987. – Рис.16:11,12; 29, 31-34; Гейко,
1996. – С.242-249; 1999. – С.24-26; 2000. – Мал.3; Мурзин и др., 2000. –
С.16,24. – Рис.15:6; Буйнов, Окатенко, 2004. – С.9. – Рис.2:9].
Нерідко в археологічних комплексах заодно з кружалами знаходять важки,
котушкоподібні, блокоподібні вироби. Слід відзначити, що, якщо конусоподібні
важки знаходять досить часто скупченнями, то всі інші перераховані вироби – по
кілька в одному комплексі.
Охарактеризуємо окремі археологічні комплекси, в яких знайдено глиняні вироби,
пов’язані з прядінням і ткацтвом.
Під час розкопок садиби 1 Східного укріплення Більського городища (кінець V –
друга чверть IV ст. до н.е.) (розкоп №31 1986 – 1987 роки), що належала
багатому чоловіку, “який відносився до озброєних вершників, заможних ...
можливо окрім інших виконував функції жерця-шамана” [Шрамко, 1989. – С.87],
виявлено 14 кружал. З них п’ять знайдено в житлі – два поряд із залишками
вогнища [Шрамко, 1989. – Рис.3:12], два в південно-західній частині житла
[Шрамко, 1989. – Рис.3:13], одне в північно-східній [Шрамко, 1989. – С.80].
Окрім кружал, у цьому житлі виявлено три глиняні конусоподібні вироби з
отворами, в ямі №17 поряд з ним – ще один [Шрамко, 1989. – С.83]. 9 кружал і 5
конусоподібних виробів з отворами знайдено в культурному шарі одного часу з
житлом [Шрамко, 1989. – С.84]. У житлі V-IV ст. до н.е. з Глинського городища в
Посуллі і з прилеглої до нього території відомо 16 кружал, намистини, фрагмент
конусоподібного важка [Гейко, 1996. – С.242-249. – Рис.1]. На Книшівському
городищі кружало та скупчення глиняних конусоподібних виробів знайдено в
майстерні гончаря (яма №18, V ст. до н.е.) [Гавриш, 1992. – С.57-68; 2000. –
С.130-132]. На Люботинському городищі з-поміж багатьох споруд, в яких виявлено
кружала та інші вироби, пов’язані з прядінням і ткацтвом, відзначимо житло
садиби 1 (VІ ст. до н.е.), в якому біля печі знайдено глиняний конусоподібний
важок, а поряд – у господарській ямі №15 – уламки конусоподібних важків,
кружала [Шрамко, 1998. – С.24]; житло садиби 11 (яма №159-22-64), де виявлено
глиняну намистину, кружало, ґудзикоподібний виріб [Шрамко, 1998. – С.80].
З-пом