Економічні проблеми транспортного забезпечення аграрного виробництва

РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ТРАНСПОРТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ
2.1. Рівень оснащеності транспортними засобами та їх якісний стан
Високоефективна виробничо-господарська діяльність сільськогосподарських
товаровиробників в значній мірі залежить від забезпеченості необхідним
матеріально-ресурсним потенціалом. Однак, нинішня система
матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва, яка прийшла на зміну
державному централізованому постачанню, є недосконалою і не задовольняє
повністю потреб виробників у транспортних засобах, запасних частинах,
нафтопродуктах. Тому вона потребує структурної і організаційної перебудови та
суттєвої державної підтримки.
Лібералізація цін на матеріально-технічні ресурси та поглиблення диспаритету
між промисловістю і сільським господарством призвели до зниження
платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників, призупинення
інвестиційних процесів. Це спричинило уповільнення темпів оновлення основних
засобів, підвищення рівня їх зношеності та старіння, зниження технічної і
енергетичної оснащеності підприємств. Протягом останніх років обсяги інвестицій
значно скоротилися і не забезпечують навіть простого відтворення спожитих
засобів. Якщо в 1990 році інвестиції в основний капітал аграрної сфери складали
11,8 млрд. грн., то в 2003 році вони скоротилися до 2,1*
[* сільське господарство, мисливство та пов’язані з ним послуги] млрд. грн.,
або в 5,6 разів.
Вартість основних засобів, зокрема транспорту, у сільському господарстві
щорічно зменшується внаслідок їх вибуття, фізичного зносу та відповідної
переоцінки (табл. 2.1). Загрозливою є тенденція перевищення темпів зносу
транспорту над його оновленням. Якщо у 1996 році балансова вартість
транспортних засобів становила 6,1 млрд. грн., то у 2003 році вона зменшилася
вдвічі і склала 2,8 млрд. грн.
Таблиця 2.1
Основні засоби в сільськогосподарських підприємствах
(на кінець року у фактичних цінах, млрд. грн.)
Роки
2003 р. до 1996р.
1996
1998
1999
2000
2001
2002
2003
+, -
Основні засоби у сільському господарстві– всього
в тому числі:
141,3
131,2
124,4
87,8
71,8
60,2
52,2
-89,1
36,9
Основні засоби сільськогосподарсь-кого призначення
з них:
121,3
111,7
105,5
72,8
57,6
47,7
41,1
-80,2
33,9
- машини і обладнання
19,1
17,1
15,8
11,5
9,6
8,8
8,2
-10,9
42,9
- транспортні засоби
6,1
5,3
4,9
3,5
3,4
3,0
2,8
-3,3
45,9
Темпи вибуття транспортних засобів, %
5,4
7,5
28,6
2,9
11,8
6,7
54,1
Джерело: Статистичний щорічник „Сільське господарство України” за 2003 рік /
Під загальним керівництвом Ю.М. Остапчука. – К. : Державний комітет статистики
України, 2004. – 314 с.
Аналіз таблиці 2.1 свідчить, що в 2000 році спостерігається різке зменшення
вартості основних засобів сільського господарства, в тому числі і транспорту.
Якщо у 1999 році балансова вартість транспортних засобів складала 4,9 млрд.
грн., то у 2000 році вона зменшилася на 1,4 млрд. грн. Темпи їх вибуття склали
28,6%. Це пояснюється тим, що у 2000 році сільськогосподарськими підприємствами
відповідно до Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення
реформування аграрного сектора економіки” від 3 грудня 1999 року було проведено
інвентаризацію транспортних засобів у складі основних та уточнено їх реальну
вартість з врахуванням фізичного зносу.
Транспорт у структурі основних виробничих засобів сільськогосподарського
призначення в 2003 році складає лише 7%, проте його внесок у виробництво
валової продукції є суттєвим (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Структура основних засобів сільськогосподарського призначення в 2003
році
Зменшення транспортних засобів відбувається не лише у вартісному, а й у
кількісному виразі. Протягом останнього десятиріччя в сільськогосподарських
підприємствах спостерігається тенденція поступового скорочення його парку та
зниження провізних можливостей. Якщо у 1990 році кількість вантажних
автомобілів складала 296,3 тис. шт., а тракторів 426,4 тис. шт., то у 2003 році
відбулося їх зменшення відповідно до 166,5 і 224,6 тис. шт., або на 43,8% і
47,3% (табл. 2.2). Лише за останній рік парк вантажних автомобілів скоротився
на 10,8%, а тракторів – на 7,8%. Збереження таких негативних тенденцій в
аграрному секторі в найближчі роки може призвести до занепаду автотракторного
парку. Як показують дослідження, зменшення транспортних засобів у
сільськогосподарських підприємствах зумовлено не лише зносом та списанням, а й
тим, що значна їх кількість була продана, або передана як майнові паї і
знаходиться у власності населення.
Таблиця 2.2
Наявність транспортних засобів в сільськогосподарських підприємствах України на
кінець року, тис. шт.
Види техніки
Роки
Техно-логічна потреба
2003 р. в % до 1990 р.
2003 р. в % до потреби
1990
1999
2000
2001
2002
2003
Вантажні автомобілі
296,3
245,1
224,4
205,1
186,7
166,5
300,0
56,2
55,5
Трактори*
426,4
305,0
281,7
262,8
243,7
224,6
423,0
52,7
53,1
Автомо-більні причепи**
39,0
40,8
36,5
32,3
32,9
28,3
120,0
72,6
23,4
Тракторні причепи
376,0
224,7
207,8
186,1
170,3
152,9
423,0
40,7
36,1
* трактори, без тракторів на яких змонтовані землерийні, меліоративні та інші
машини
** за даними Міністерства аграрної політики України
Джерело: Статистичний бюлетень за 1998-2003 роки.
Статистичний бюлетень “Наявність та списання тракторів, сільськогосподарських
машин в сільському господарстві України” за 1999-2004 роки.
Аналіз (додаток А і Б) свідчить, що скорочення транспортного парку відбувається
в усіх регіонах країни.