Ви є тут

Еколого-економічний механізм планування використання обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (на прикладі Полтавської області).

Автор: 
Проскурня Микола Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002006
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПІДХІД ЯК ОСНОВА НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ ПЛАНУВАННЯ
КОШТОРИСУ ОБЛАСНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО ФОНДУ
2.1. Аналіз існуючого механізму планування обласного екологічного фонду в
системі природоохоронних заходів
Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища (ОЕФ) створюється на
основі типового документа – «Положення про обласний фонд охорони навколишньої
природного середовища», затвердженого рішенням Обласної ради. Аналіз цього
документа дозволив представити існуючий механізм планування використання коштів
з ОЕФ у такий спосіб (рис. 2.1).
Ініціатива на участь у розподілі коштів з ОЕФ виходить безпосередньо від
суб'єктів господарювання, якими можуть бути юридичні чи фізичні особи –
суб'єкти підприємницької діяльності. Для цього вони розробляють проект (етап 1,
рис. 2.1) природоохоронного заходу (як правило, із залученням спеціалізованих
організацій).
Розроблений проект обов'язково повинен пройти екологічну експертизу (етап 2) у
підрозділах Мінекології чи спеціалізованих госпрозрахункових підрозділах, які
мають ліцензію на проведення такої експертизи. В процесі експертизи
встановлюються екологічні показники по тих змінах у навколишньому середовищі,
що стануть результатом реалізації проекту.
При цьому екологічна експертиза концентрується на найбільш важливих змінах у
навколишньому природному середовищі, які розглядаються з погляду не тільки їх
фізичної величини, але й їх значимості для суспільства в цілому, окремих
соціальних груп і еколого-економічного розвитку регіону, збереження його
природно-ресурсного потенціалу.

2.1. Механізм планування природоохоронних заходів для
фінансування з ОЕФ
Після проведення екологічної експертизи проекту, господарським суб'єктом
складається лист-запит (етап 3), у якому повинні бути вказані реквізити
заявника й основні характеристики проекту, а також результати його екологічної
експертизи. Листи-запити на кожний наступний фінансовий рік повинні подаватися
безпосередньо до держуправління екології в області з 1 травня до 30 жовтня
поточного року.
Обласне держуправління екології здійснює попередній розгляд запитів (етап 4).
Проект схвалюється у випадку позитивного екологічного висновку про його
відповідність переліку видів діяльності, що відносяться до природоохоронних
заходів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 [98], і
пріоритетам природоохоронної діяльності в межах відповідної одиниці
адміністративно-територіального поділу кожної області.
Запити по проектах, що одержали позитивний екологічний висновок експертизи і
оформлені з дотриманням ряду інших формальних ознак, включаються до переліку
природоохоронних заходів для фінансування з ОЕФ (етап 5).
Після цього в Обласному держуправлінні екології на основі розробленого Переліку
і проведеного прогнозу надходжень коштів до ОЕФ (етап 6) розробляється основний
фінансовий документ по плануванню використання коштів обласного екологічного
фонду – кошторис витрат ОЕФ у наступному році (етап 7).
Планування завершується розглядом розроблених Переліку і кошторису в постійній
комісії Обласної ради з питань екології (етап 8) та їх затвердженням на сесії
Обласної ради.
Таким чином, у розглянутому механізмі планування природоохоронних заходів для
фінансування з ОЕФ і в документі, що його визначає, основні етапи розробки і
прийняття рішень на використання коштів фонду тільки позначені, а порядок їх
реалізації не визначений. На практиці від цього страждає чіткість, прозорість і
ефективність усієї системи управління природоохоронною діяльністю на рівні
області. В цих умовах щорічно кошти фонду в основному використовуються для
поточного ремонту устаткування комунальних підприємств. Крім того, фонд не є
фінансовою основою екологічних програм в області і не стає каталізатором
внутрішніх інвестицій в екологію для інших підприємств області.
На наш погляд, це відбувається, перш за все, через те, що розглянутий механізм
фактично передбачає перш за все прояв первісної ініціативи на участь у
розподілі коштів з ОЕФ від суб'єктів господарювання. У той же час в області
повинна проводитися значна робота з моніторингу навколишнього природного
середовища (див. п. 1.3). За його результатами можна оцінювати і прогнозувати
екологічний стан на території області. Дані про цей стан і повинні стати
підгрунтям для ініціювання початку робіт із планування коштів з ОЕФ. При цьому
прояв самостійної ініціативи підприємств не виключається.
До недоліків розглянутого механізму планування варто віднести і те, що в його
алгоритмі передбачена тільки пряма взаємодія суб'єкта господарювання з Обласним
держуправлінням екології. На практиці вона часто здійснюється через його
районні підрозділи, але це відбувається стихійно, в залежності від ситуації, що
складається. Тому варто чітко визначити напрямок, рамки дій і роль районних
підрозділів держуправління екології у механізмі розподілу коштів з ОЕФ.
Не чітко в розглянутому механізмі планування визначена операція попереднього
розгляду в обласному держуправлінні екології заявки суб'єкта господарювання на
участь у конкурсі природоохоронних проектів на фінансування з ОЕФ.
По-перше, у формі самої заявки треба визначити перелік обов'язкових позицій, у
який включити: пояснювальну записку до проекту, висновок екологічної експертизи
проекту, кошториси витрат за проектом. Крім того, у додатку до пояснювальної
записки повинні бути наведені порядок і результати розрахунків підсумкових
еколого-економічних показників проекту.
По-друге, треба змінити порядок ухвалення рішення про включення заявленого
прое