РОЗДІЛ II
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ
2.1. Оцінювання ефективності функціонування підприємства в
контексті управління якістю
Відомий фахівець у галузі якості Е.Демінг зазначав, що в майбутньому будуть існувати два види підприємств: ті, що впровадили TQM, та ті, що залишилися поза бізнесом [105]. В умовах ринкової економіки перед усіма підприємствами стоять завдання: отримання максимального та довготермінового прибутку, стійкого розвитку, забезпечення переваг над конкурентами. Ці завдання кожне підприємство прагне виконувати власними шляхами, але тільки через поліпшення якості роботи за всіма аспектами діяльності можливо досягти успіху.
Вихідною передумовою оцінювання діяльності торговельних підприємств є огляд сучасного стану галузі в цілому. Динаміку основних показників, що характеризують стан та тенденції розвитку роздрібної торгівлі України у 2000-2003 рр., наведено у табл.2.1.
Таблиця 2.1
Динаміка основних показників, що характеризують
стан роздрібної торгівлі України у 2000-2003 рр.
?132, с.288-303?
Показники2000200120022003Кількість підприємств, тис.од.
77,9
72,3
66,8
62,3
Базисний темп зростання (2000=100%)
100
92,8
85,8
79,9
Роздрібний товарооборот підприємств, млн.грн.
26663,4
31885,1
36920,4
46991,8
Базисний темп зростання (2000=100%)
100
119,6
138,5
176,2
Як свідчать дані табл. 2.1, у період з 2000 по 2003 рр. середньорічні темпи приросту кількості підприємств роздрібної торгівлі характеризуються від'ємними значеннями, в той час як роздрібний товарооборот стрімко зростає. Тенденція до збільшення товарообороту спостерігається і у територіальному розрізі. Усім регіонам України властива позитивна тенденція збільшення цього показника у межах від 135,5% по Сумській області до 227,9% - по Одеській ?132, с.290?.
На думку аналітиків вітчизняного бізнесу важливим джерелом зростання торгівлі є економічна стабільність. Середньорічний темп приросту валового внутрішнього продукту за останні 4 роки становить 116%, середньорічний темп зростання доходів населення - 119%, що сприяє прихильності громадян до споживання ?132, с.29?.
Ми вважаємо, що внутрішнім фактором позитивних зрушень у торгівлі є зростання продуктивності внаслідок укрупнення підприємств та переходу до мережевих форм організації торгівлі. Ці процеси є об'єктивними. У роздрібній торгівлі України малі підприємства становлять майже 75%, значна частина з яких працюють на межі збитковості. Це пояснюється тим, що вони не можуть забезпечити якість обслуговування покупців, ефективне застосування найсучасніших маркетингових та торговельних технологій. Частина малих підприємств укрупнюються шляхом реконструкції торговельних приміщень, введення нових технологій постачання та продажу товарів. Решта з метою концентрації ресурсів, зусиль, зниження витрат, уніфікації та стандартизації усіх бізнес-процесів, отримання економічного ефекту об'єднуються у різноманітні торговельні мережі.
Торговельні мережі - це сукупність (2 і більше) одно- або різнотипних бізнес одиниць підприємств, що здійснюють роздрібну (або роздрібну та дрібнооптову) торгівлю під однією торговою маркою, мають корпоративну стратегію діяльності, єдиний центр управління, власний розподільчий центр, з якого здійснюється товаропостачання магазинів, що входять до складу об'єднання ?40, с. 54-57?.
Результати дослідження засвідчують, що створення корпоративних торговельних мереж - головний стратегічний напрям розвитку роздрібної торгівлі. Останніми роками в роздрібній торгівлі відбуваються значні структурні зміни. Поряд з традиційними гастрономами, універмагами, універсамами дедалі більше з'являється магазинів, що відповідають європейським форматам (гіпермаркети, супермаркети, дискаунтери). Більшість підприємств нового типу входять до складу корпоративних торговельних мереж і мають значні конкурентні переваги перед традиційними магазинами, а саме: ефективні технології постачання товарів, мерчандайзинг, стандартизований "портфель" товарів та послуг.
Аналіз економічної літератури свідчить про дискусійний характер щодо структуризації та типізації об'єктів роздрібної торгівлі. Зокрема, проблематичним є застосування терміна формат підприємства як тотожність типу; розподілу магазинів за розміром торговельної площі - за умови врахування цього критерію при типізації підприємств тощо.
Існує нагальна потреба у сучасній науково обґрунтованій класифікації об'єктів роздрібної торгівлі та стандартизації основних термінів.
Ми поділяємо думку Н. Голошубової ?40, с.53? щодо поняття "формат" яке визначає його, як властивість типу підприємства. Це ствердження обґрунтоване тим, що слово формат ?лат.? - тлумачиться як розмір, параметр ?134, с.340? які є однією з ознак типу, в даному разі підприємств торгівлі.
Відповідно до ієрархічної побудови систем, підприємства роздрібної торгівлі, на нашу думку, доцільно класифікувати у такий спосіб: за асортиментом товарів, що реалізуються підприємством (спеціалізацією) - тип; за сукупною відповідністю підприємств даного типу таким ознакам, як розмір торговельної площі, методи продажу, кількість асортиментних позицій та рівень цін, - вид. Варіант уточненої класифікації надано у дод. Д.
Запропонована нами класифікація допоможе визначити вид будь-якого (традиційного, нового) об'єкта роздрібної торгівлі в межах даного типу. Вважаємо, що термін формат роздрібної торгівлі, слід вживати, характеризуючи мережі підприємств одного виду за умови запровадження єдиного "портфеля" товарів та послуг і моделі організації торговельно-технологічних процесів.
Рис. 2.1. Частка покупок товарів повсякденного
попиту за місцем продажу
За даними досліджень уподобань покупців щодо місць придбання товарів повсякденного попиту, що проведені консалтинговою компанією G?K - USM, частка покупок на відкритих ринках, вулицях та кіосках за останні чотири роки зменшується. Водночас збільшується кількість придбань у супермаркетах (темп зростання