Ви є тут

Особливості патогенезу попереково-крижового болю (low back pain) у чоловіків фертильного віку з урогенітальною патологією.

Автор: 
Клименко Олександр Віталійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004535
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Під нашим спостереженням знаходилось 157 хворих, які перебували на лікуванні в неврологічному відділенні Київської міської клінічної лікарні №9, що є базою кафедри неврології №1 Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, (47 хворих), 1-й спинальній клініці Інституту нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України (60 пацієнтів) та поліклініці Інституту урології АМН України (50 чоловік).
В залежності від захворювання всі хворі були розділені на три групи:
* перша - хворі з виключно вертеброгенною патологією (60 чоловік);
* друга (основна група) - хворі з поєднанням остеохондрозу попереково-крижового рівня хребта та хронічним простатитом (64 чоловіка);
* третя - хворі з хронічним простатитом (33 чоловіка).
Розподіл хворих за віком представлений в таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих за віком
Вік в рокахКлінічні групиВсьогоперша групадруга групатретя групаДо 201 (1.7%)-2 (6,065 %)3 (1,92 %)21-3012 (20%) 10 (15,6 %)12 (36,36 %)34 (21,65 %)31-4015 (25%)15 (23,4 %)2 (6,065 %)32 (20,38 %)41-5017 (28.3%)21 (32,8 %)8 (24,24 %)46 (29,3 %)51-6012 (20%)13 ( 20,4%)8 (24,24 %)33 (21,02 %)Більше 603 (5%)5 (7,8 %)1 (3,03 %)9 (5,73 %)Загальна кількість60 (100%)64 (100 %)33 (100 %)157 (100 %)
Як видно з таблиці 2.1.1., основну частину становили хворі віком від 41 до 50 років - 46 чоловік (29.3%), тобто найбільш працездатного віку, що співпадає з даними багатьох авторів про віковий аспект захворювання ?6, 87, 113, 129, 169?. При цьому, керуючись даними таблиці, ми можемо стверджувати, що найбільший відсоток припадає на вік від 21 до 50 років (88,2%), що безперечно має велике соціальне значення, враховуючи демографічну ситуацію в Україні та старіння нації ?181?.
Обстеження хворих включало: ретельний збір скарг та анамнезу захворювання і життя, дані медичної документації, детальне клініко-неврологічне обстеження [23, 25, 32, 40, 88, 112, 146]. Визначення синдромів проводилось відповідно до класифікації І.П. Антонова, прийнятій на розширеному засіданні пленума Всесоюзної проблемної комісії "Захворювання периферичної нервової системи" в 1985 році в Мінську [9]. Дані про тривалість болю в нижній частині спини вертеброгенного генезу та хронічного простатиту з моменту початку захворювання наведені в таблицях 2.1.2. і 2.1.3.
Таблиця 2.1.2
Тривалість болю в нижньому відділі спини вертеброгенного генезу
ГрупиКіль-кість хворихТривалість захворюванняДо 1 рокуВід 1 до 5 роківВід 6 до 10 роківБільш ніж 10 роківАбс%Абс%Абс%Абс%поперековий остеохондроз6021352338.31016.7610поперековий остеохондроз і хронічний простатит6416252437.51117.21320.3Всього1243729.84737.92116.91915.4
Таблиця 2.1.3
Тривалість хронічного простатиту
ГрупиКількість хворихТривалість захворюванняДо 1 рокуВід 1 до 5 роківВід 6 до 10 роківБільш ніж 10 роківАбс%Абс%Абс%Абс%поперековий остеохондроз і хронічний простатит 64710,92539,12031,31218,7хроонічний простатит33515,21236,3618,21030,3Всього971212,43738,12626,82222,7
З наведених таблиць видно, що тривалість БНС вертеброгенного генезу в більшості спостережень становила від 1 до 5 років (47 чоловік - 37,9%), що було подібним до анамнезу захворювання хронічного простатиту (37 хворих - 38,1%).
За результатами наших досліджень найбільш частими чинниками, на основі яких з`являвся або загострювався БНС у чоловіків були професійні перенавантаження (підйом або переміщення важких предметів з одночасним розгинанням і поворотом тулуба) - 31,2%, надлишкова маса тіла - 23,3%, переохолодження - 41,6%, фізичні перевантаження, пов`язані з тривалим перебуванням у вимушеному положенні тіла - 51,2%. Слід зауважити, що у 72,3% обстежених чоловіків причиною виникнення або загострення попереково-крижового болю була комбінація двох і більше чинників. В цілому основний контингент обстежених нами хворих з БНС (126 чоловік - 81,2%) становили особи, які займалися інтелектуальною або адинамічною працею, серед яких переважали службовці, програмісти, водії, продавці. Люди фізичної праці становили всього 18,8%, серед яких більшість була будівельниками. Розподіл за видом праці був у відсотковому відношенні однаковий у всіх групах обстежених нами хворих.
Привертає увагу наявність у пацієнтів супутніх захворювань, які мали негативний вплив на БНС. Це гіпертонічна хвороба (26,8% випадків), хронічний гастрит та гастродуоденіт (22,1%), хвороби обміну - жовчно-кам`яна (17,5%), сечо-кам`яна (9,1%), деформуючий остеоартроз (18,9%).
В залежності від переважання основних клінічних проявів та подальшої посиндромної диференційної діагностики остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта та при поєднанні вертеброгенної патології і хронічного простатиту пацієнти в структурі загальних груп були розподілені на три умовні підгрупи:
підгрупа А - хворі з корінцевим синдромом (82 чоловіка, з них - 46 пацієнтів першої та 36 - другої групи);
підгрупа Б - хворі з люмбоішіалгічним синдромом (19 чоловік, з них - 7 пацієнтів першої та 12 - другої групи);
підгрупа С - хворі з люмбалгічним синдромом (23 чоловіка, з них - 7 пацієнтів першої та 16 - другої групи).
При класифікації простатиту ми використовували класифікацію Юнди І.Ф. [176], побудовану за етіологічним принципом. Практичне використання цієї класифікації потребує врахування патогенезу, в ній виділені: провокуючі чинники, клінічний перебіг, розповсюдженість процесу, ускладнення.
В досліджувані групи хворих входили пацієнти з хронічним перебігом простатиту, що було підтверджено даними у відповідній медичній документації, з локалізацією запального процесу в передміхуровій залозі та розповсюдженням на уретру та сім'яні міхурці. Хворі, які мали гострий або підгострий перебіг простатиту, в аналіз не включались. Дані розподілу хворих за р