РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
2.1. Клінічна характеристика хворих
Для реалізації мети дослідження обстежені 129 хворих на ревматичні
захворювання: 39 з них – на ССД, 45 – на СЧВ, 45 – на РА. Усі пацієнти
знаходились на стаціонарному лікуванні у Тернопільській обласній комунальній
клінічній лікарні, а також на консультативному прийомі в Тернопільській
обласній консультативній поліклініці за період 2001-2004 роки (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розподіл хворих за основною патологією
Серед обстежених переважали жінки, а саме: 111 хворих (86,05 %) – жінки, 18
(13,95 %) – чоловіки, що відповідає клініко-статистичним дослідженням,
проведеним іншими авторами в ревматології. Середній вік пацієнтів становив
(43,61±1,18) років, причому переважна більшість хворих відповідали віку 20-44
років – 62 осіб (48,06 %). Тривалість хвороби в середньому – (8,14±0,53) років,
а розподіл хворих по групах за тривалістю хвороби був неоднорідним (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Розподіл хворих за тривалістю хвороби.
Таким чином, тривалість недуги до 1 року мали лише 13 пацієнтів, що становить
10,08 %.
За результатами статистичної обробки результатів було встановлено, що на час
поступлення на стаціонарне лікування у 54 хворих (41,86 %) активність
запального процесу відповідала І-му ступеню, у 56 (43,41 %) – ІІ-му ступеню, і
лише 19 пацієнтів (14,73 %) мали ІІІ ступінь активності запального процесу.
Враховуючи середній вік хворих, а також пересічну тривалість хвороби,
актуальним є питання втрати працездатності. За нашими даними, частка інвалідів
серед даної групи обстежених налічувала 45,74 % (59 пацієнтів) (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Розподіл пацієнтів за групами інвалідності
Як демонструє рис. 2.3, вагому частину непрацездатних становлять інваліди ІІ-ої
групи.
У вибірці пацієнтів переважають непрацюючі 51,93 % (67 хворих) та люди
розумової праці 26,36 % (34 пацієнти). На третьому місці пенсіонери – 13,18 %
(17 хворих). І на останньому місці люди фізичної праці – 8,53 % (11 чоловік).
Діагноз хворих на ССД був виставлений за критеріями ACR (1980 р.), для
верифікації діагнозу СЧВ були використані критерії ACR (1997 р.), діагноз
хворих на РА був виставлений за ACR (1987 р.).
Анамнестичні дані пацієнтів та їх характеристика за нозологічними одиницями
представлені у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Клінічна характеристика хворих залежно від нозологічної одиниці
Показник
Пацієнти
ССД, n=39
СЧВ, n=45
РА, n=45
абс.
абс.
Абс.
Вік, роки:
до 20
20-44
45-59
60 і більше
14
18
35,9
46,2
17,9
26
8,9
57,8
20,0
13,3
22
16
6,7
48,8
35,6
8,9
Чоловіки
Жінки
37
5,1
94,9
37
17,8
82,2
37
17,8
82,2
Акт. І ст.
Акт. ІІ ст.
Акт. ІІІ ст.
24
10
61,6
25,6
12,8
16
23
35,6
51,1
13,3
14
23
31,1
51,1
17,8
Тривалість хвороби
до 1 р.
1-5 p.
5-10 p.
>10 p.
17
11
5,1
43,6
28,2
23,1
14
11
12
17,8
31,1
24,4
26,7
13
13
16
6,7
28,9
28,9
35,5
Інвалідності немає
ІІІ група
ІІ група
І група
22
56,4
23,1
20,5
25
11
55,6
20,0
24,4
23
13
51,1
17,8
28,9
2,2
Ураження нирок:
-наявне
-відсутнє
31
20,5
79,5
26
19
57,8
42,2
45
100
Ураження серця:
-наявне
-відсутнє
24
15
61,6
38,4
20
25
44,4
55,6
45
100
Ураження легень:
-наявне
-відсутнє
13
26
33,3
66,7
15
30
33,3
66,7
45
100
Отже, при використанні стандартних схем діагностики системні прояви у вигляді
ураження внутрішніх органів були виявлені у хворих на ССД, СЧВ та не були
діагностовані у пацієнтів з РА. Тому, крім загальноприйнятих клінічних методів
обстеження, були застосовані: поздовжня реовазографія, морфометрія біоптату
шкіри пальця, гемостазіограма, визначення концентрації ЕТ-1, імунограма,
визначення активності метаболізму сполучної тканини. Дана схема, на нашу думку,
повинна забезпечити досить повний об’єм інформації про особливості перебігу
ревматичних захворювань та ефективність впливу стандартної і модифікованої
терапії на розлади периферичної гемодинаміки, показники системи гемостазу та
функцію ендотелію судин.
Усі обстеження виконувались на базі міжкафедральної науково-клінічної
лабораторії Тернопільського державного медичного університету ім.
І.Я.Горбачевського, яка у 2004 році була сертифікована за програмою PREVECAL.
2.2. Методика вивчення змін периферичної гемодинаміки та мікроциркуляції у
хворих на ССД, СЧВ та РА
Для оцінки периферичної гемодинаміки проводили запис поздовжньої реовазографії
передпліч та гомілок за допомогою програмно-апаратного комплексу
автоматизованого аналізу реограм УСРГ-01 [94, 146]. Дослідження проводилося
двічі – до і після лікування, з інтервалом у 14 днів.
При аналізі реовазограм оцінювали регулярність пульсових хвиль, їх зовнішній
вигляд – крутизну підйому та спуску, характер верхівки, вираженість інцізури,
наявність додаткових хвиль, місця їх локалізації на низхідній частині кривої.
Проводили аналіз таких показників:
As – амплітуда основної систолічної хвилі реограми, Ом;
РІ – реографічний індекс, який характеризує величину пульсового
кровонаповнення, тобто систолічного притоку; це – відношення змінної і
постійної складових імпедансу досліджуваної ділянки, а саме основної хвилі
реограми до величини калібрувального імпульсу, ум. од.;
Ai – інтервал від ізолінії до інцізури на низхідній частині кривої, Ом;
ДІ – дикротичний індекс, який відображає стан тонусу артеріол і прекапілярних
судин, %.
При аналізі реовазограм великого значення надавали їх архітектоніці. Так, при
наявності