Ви є тут

Формування та розвиток системи кроскультурного менеджменту (на прикладі міжнародних корпорацій).

Автор: 
Приятельчук Олена Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000855
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Взаємодія культур як фактор менеджменту міжнародних корпорацій
2.1. Організаційні структури міжнародних корпорацій та культура їх діяльності
В економіці, говорячи про культуру, найчастіше розуміють її макрорівень
(американська, англійська, французька, німецька культури і т.д.) Однак з появою
та розвитком перших мультинаціональних корпорацій все частіше згадують так
званий мікрорівень культури – організаційний або корпоративний (таким чином,
можна говорити про культуру компаній Mercedes, IBM, GM, Shell та інших).
Основними суб’єктами міжнародного менеджменту справедливо вважаються
“глобальні” корпорації, а ключовою складовою організаційної культури – їх
структуру та культуру їх діяльності (як внутрішньокорпоративну, так і на ринках
різних країн світу).
Аналіз організаційної структури МНК об’єктивно потребує з’ясування питання щодо
суті самих МНК, уточнення поняття (категорії) міжнаціональних корпорацій.
У науковій, як вітчизняній, так і зарубіжній літературі, існує значна кількість
підходів як до визначення міжнародних, транснаціональних, мультинаціональних та
глобальних корпорацій, так і до взаємозв’язку між ними. З певною мірою
умовності їх можна розподілити на три групи [52].
Згідно першого підходу міжнародні та транснаціональні корпорації ототожнюються.
Найбільш характерним представником даного підходу є власне організація ЮНКТАД,
яка ототожнює дані поняття (transnational corporation = multinational
corporation, company or enterprise). За офіційним визначенням ЮНКТАД,
міжнародна корпорація – це підприємство, що об’єднує юридичних осіб будь-яких
організаційно-правових форм та видів діяльності в двох та більше країнах й
провадить єдину політику і загальну стратегію завдяки одному або декільком
центрам прийняття рішень [20].
В рамках ООН для визначення міжнародної корпорації застосовується два тотожних
поняття “транснаціональної” та “багатонаціональної” корпорацій.
Багатонаціональні корпорації, в свою чергу, поділяються на глобальні (ті, які
інтегрують воєдино господарську діяльність, що здійснюється в різних країнах, в
яких виготовляються складові одного виробу або надають послуги на певному
сегменті світового ринку) та багатокраїнові (ті, що припускають великий ступінь
незалежності при проведенні операцій у кожній країні) [20]. Тобто основна
різниця в даному випадку полягає у відмінній внутрішньокорпоративній
організаційній культурі різних типів компаній.
Згідно другого підходу міжнародні корпорації (МНК) та транснаціональні
корпорації (ТНК) чітко розділяються на двох рівнях –функціонально-виробничому
та структурному.
Функціонально-виробниче призначення міжнародних та транснаціональних корпорацій
можна представити наступним чином (рис.2.1), де А – базова країна; Х – товар,
який розробляється для внутрішнього ринку; Х1 та Х2 – товари, адаптовані до
вимог ринків країн Б та В відповідно; Y – товар, розроблений, виходячи з
загальних вимог ринків країн А, Б та В.

Рис. 2.1. Функціонально-виробниче призначення міжнародних та транснаціональних
корпорацій [68]
Таким чином, ТНК являє собою структуру, яка діє на ринках великої кількості
різних країн, оперуючи “унікальним” товаром Y. Всі зусилля ТНК спрямовані на
стандартизацію продукту, виходячи з принципу “потреби в різних країн більш
подібні, аніж відмінні”. Адаптація продукту до вимог окремої країни
відбувається лише у винятковому випадку, за умов наявності великого
потенційного ринку збуту та повної відсутності можливостей продажу свого товару
без внесення істотних змін.
МНК, на противагу, основні зусилля спрямовує на вивчення культурних
відмінностей в тих чи інших країнах, максимально адаптуючи товари та послуги до
потреб того чи іншого ринку. Порівняння ефективності вищезазначених підходів
неможливе через їх тісне переплетіння на практиці ведення міжнародної
торговельної діяльності. Відповідно, класифікація компаній, що діють на
глобальному ринку, за функціонально-виробничим призначенням на міжнародні та
транснаціональні може вважатися досить умовною.
Виокремлення ТНК та МНК на структурному рівні носить ієрархічний характер (рис.
2.2) взаємозв’язку цих двох економічних категорій.

Рис. 2.2. Різновиди міжнародних корпорацій
Таким чином, транснаціональна корпорація є одним з різновидів міжнародної
корпорації. В даному випадку МНК визначається як форма структурної організації
великої корпорації, яка здійснює прямі інвестиції в різні країни світу. А
міжнародна корпорація може існувати у формі як транснаціональної, так і
багатонаціональної.
ТНК – підприємство, що складається з взаємопов’язаних головної компанії та
закордонних філіалів; головна компанія належить капіталу однієї країни, а
філіали розпорошені по різних країнах світу. Багатонаціональна корпорація (БНК)
– об’єднує капітали різних країн світу; головна компанія належить двом та
більше країнам, а філіали також знаходяться в різних країнах світу. Тобто
основним критерієм відмінності двох видів МНК (ТНК та БНК) є структура
власності цих корпорацій [3, 18].
Згідно третьому підходу основною формою міжнародних корпорацій називається
“фінансово-промислові групи”, структура яких є досить відмінною в різних
країнах світу. Узагальнюючи, фінансово-промислову групу можна визначити як
економічну одиницю, до складу якої входять головна компанія та багаточисельні
дочірні та асоційовані фірми (підрозділи), розташовані як в основній країні
базування, так і за кордоном [47].
Враховуючи всі вищезазначені підходи до трактування міжнародних,
транснаціональних та багатонаціональних корпорацій, доцільним буде обрати
міжн