РОЗДІЛ 2
СТАН І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ В ГАЛУЗІ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА
2.1. Динаміка виробництва молока та конкурентоспроможності
молочного скотарства
Територія Полтавської області знаходиться в межах українського лівобережного
Лісостепу, незначна частина земель Кременчуцького району - в Степу. Рельєф –
слабохвиляста похила рівнина, площею 28,8 тис. км2. Територія об-ласті
підвищується в напрямку з південного заходу на північний схід. У
південно-західній частині відсутні яри та балки, характерні для центральної
частини, а північно-східна – найбільш підвищена і розчленована, має хвилястий
характер.
Клімат області – помірний, середньорічна температура повітря змінюється в її
межах від +6,50С на північному сході до +8,30С на південному заході, розподіл
опадів - максимум влітку і мінімум взимку, середньорічна кількість опадів
коливається в межах 450-570 мм з нерівномірним розподілом по сезонах року.
До несприятливих відносно сільського господарства кліматичних умов відносять:
малосніжні зими з відлигами і утворенням льодяної кірки; нерівномірний розподіл
опадів протягом теплого періоду; часті проливні дощі, особливо в період
збирання врожаю; пізні весняні заморозки в період цвітіння садів і після сходів
теплолюбивих культур.
Ґрунтовий покрив різноманітний (50 різновидів ґрунтів ) за походженням,
механічним складом і родючістю. Водночас дві третини території області займають
високоякісні чорноземи, які мають добру водопроникність, високий вміст
органічних речовин, грудочкувато-зернисту структуру і досить легко піддаються
механічному руйнуванню – водою, вітром, сільськогосподарською технікою.
Загалом природно-кліматичні умови Полтавської області сприятливі від-носно
розвитку сільського господарства.
Розвиток тваринництва залишається важливим аспектом вирішення продовольчої
проблеми в Полтавській області і визначається погіршенням ситуації в роки
ринкових перетворень (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка та структура продукції сільського господарства
Полтавської області, 1990-2004 рр.
Показники
Одиниці виміру
1990
1995
2002
2003
2004
2004 в % до 1990
Продукція сільсь-кого господарства
млн. грн.
5682,8
3755,9
3115,7
2652,2
3448,0
60,67
100
100
100
100
100
Сільськогосподарські підприємства
Продукція сільсь-кого господарства
млн. грн.
4461,8
2378,7
1648,5
1238,2
1785,0
40,0
78,51
63,33
52,91
46,69
51,77
в т.ч. рослин-ництва
млн. грн.
2485
1412,6
1206
859,7
1410,1
56,74
55,70
59,39
73,16
69,43
79,0
тваринництва
млн. грн.
1976,8
966,1
442,5
378,5
374,9
18,96
44,30
40,61
26,84
30,57
21,0
Господарства населення
Продукція сільсь-кого господарства
млн. грн.
1221
1377,2
1467,2
1414
1663,0
136,2
21,49
36,67
47,09
53,31
48,23
в т.ч. рослин-ництва
млн. грн.
521,2
764,1
904,4
918,7
1160,3
222,6
42,69
55,48
61,64
64,97
69,78
тваринництва
млн. грн.
699,8
613,1
562,8
495,3
502,7
71,83
57,31
44,52
38,36
35,03
30,22
Отже, частка продукції тваринництва в загальній вартості виробленої продукції
всіма підприємствами Полтавської області з кожним роком знижується: у 1990 р.
вона становила 47,1%, а у 2004 р. – 25,4%, що на 1799 млн. грн. менше у 2004 р.
порівняно з 1990 р. Основною причиною цього стала збитковість продукції
тваринництва через зменшення поголів’я, зниження продуктивності тварин, відміна
дотацій у разі закупівлі тварин, зниження купівельної спромож-ності споживачів,
що зменшило попит на продукцію, а виробництво молока протягом 15 років
скоротилося на 48,79% (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Динаміка виробництва молока в Полтавській області,
1990-2004 рр.
Показники
1990
1995
2002
2003
2004
2004 в % до 1990
Виробництво молока в усіх категоріях підприємств, тис. т
1313,1
950,7
695,1
653,7
672,5
51,21
в т. ч.
сільськогосподарські підприємства
1065,3
623,4
259,9
218,8
224,9
21,11
господарства населення
250,8
327,3
435,2
434,9
447,6
178,47
Питома вага госпо-дарств населення, %
19,10
34,43
62,61
66,53
66,56
Падіння виробництва молока має місце лише в сільськогосподарських підприємствах
(на 78,89%), в господарствах населення воно збільшилося у 2004 р., порівняно з
1990 р., із 250,8 до 447,6 тис. т або на 78,47%. Питома вага цього сектору у
валовому виробництві за аналізований період підвищилася із 19,10% до 66,56%.
Проте це зростання не компенсувало його падіння в аграрних підприємствах (табл.
2.3).
Отже, середньорічне виробництво молока у 2002-2004 рр. становить 234,5 тис. т.,
що менше порівняно з 1990-1992 рр. на 75,24% і зумовлене зменшенням поголів’я
корів ( з 334,6 тис. гол. на 1. 01. 1990 р. до 73,9 тис. гол. на 1. 01. 2004
р.) та зниження їх продуктивності.
Зниження продуктивності тварин негативно вплинуло на енергоємність виробництва
продукції, оскільки це призводить до підвищення питомих витрат енергії.
Так, молочна продуктивність корів в аграрних підприємствах Полтавської області
знизилася у 2002-2004 рр., порівняно з 1990-1992 рр., на 20,23% або в
середньому від однієї корови - на 586 кг. Але аналіз (рис. 2.1) свідчить, що
середній надій на корову коливається по роках: найвищим був у 1990 р. – 3200
кг, найнижчим - у 1997 р. – 1555 кг. У всіх випадках це менше, ніж в економічно
розвинених країнах. У 1997 р. у США він дорівнював 7690 кг, Швеції - 6229,
Данії – 6395 і Нідерландах – 6581 кг [68, с.49]. Низька продуктивність тварин у
підприємствах Полтавської області зумовлена низькою якістю та недостатнім
рівнем їх годівлі, в результаті чого корми використовуються здебільшого на
підтримку життєдіяльності. Основою відтворення поголів’я тваринництва є маточне
стадо. Якщо воно використовується
- Київ+380960830922