РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота складається з експериментальної та клінічної частини.
2.1. Експериментальна частина
Експериментальна частина роботи виконана на базі лабораторії експериментальної
нейрохірургії (зав. – к. мед. н. Черченко А.П.) та лабораторії електронної
мікроскопії (зав. – д. мед. н., проф. Носов А.Т.) Інституту нейрохірургії ім.
акад. А.П. Ромоданова АМН України (директор – акад. АМН України, д. мед. н.,
проф. Зозуля Ю.П.).
Експериментальне дослідження проведене на 83 безпородних білих щурах, яким
моделювалася тромбоемболічна ішемія мозку шляхом введення в загальну сонну
артерію водного розчину сульфату барію (BaSO4) у пропорції 4:5 за методикою
Л.В. Бондар [13], перевагами якої є швидкість виконання, тромбоемболічний шлях
формування інфаркту мозку, що відповідає патофізіологічній моделі ГПМК за
ішемічним типом. Оперативні втручання проводилися під загальним знеболюванням.
В залежності від варіанту анестезіологічного забезпечення оперативного
втручання тварини були розподілені на чотири групи. Тваринам першої групи
(n=20) для анестезіологічного забезпечення операції внутрішньобрюшинно вводився
тіопентал натрію в дозі 10 мг/кг маси тіла, тваринам другої групи (n=20) -
тіопентал натрію 10 мг/кг в сполученні з внутрішньовенним введенням перфторану
в дозі 3 мл/кг, тваринам третьої групи (n=20) - пропофол в дозі 5 мг/кг,
тваринам четвертої групи (n=20) – пропофол 5 мг/кг в сполученні з
внутрішньовенним введенням перфторану 3 мл/кг. Було виділено 2 періоди
дослідження: ранній - протягом першої години після моделювання тромбоемболічної
ішемії і віддалений - 24 години після оперативного втручання. Тварин забивали
методом декапітації, після якої протягом 5 хвилин забирали тканину головного
мозку в області сенсомоторної зони кори. У кожній групі за допомогою
електронної мікроскопії досліджували премоторну зону ураженої півкулі головного
мозку. Крім цього, у 3-х тварин досліджувалася інтактна кора головного мозку,
електронномікроскопічні показники якої були контрольними. Всі досліди
проводилися згідно вимогам комісії з експериментальних тварин при Науковій
медичній раді МОЗ України.
Для електронномікроскопічного дослідження брали шматочок тканини головного
мозку розміром 1 мм3, фіксували в суміші 4% параформальдегіду, 2,5%
глютаральдегіду і 4% сахарози на 0,1 молярному фосфатному буфері (рН=7,4) з
наступною дофіксацією у 1% розчині осмієвої кислоти (Palladi, 1957),
зневоднювали в спиртах висхідної міцності та оксипропиленом і заливали в суміш
епоксидних смол (Епон-аралдіт) за стандартними методиками (Гайер Г., 1974).
Для прицільної ультратомії і більш заглибленої оцінки отриманих даних з
епоксидних блоків виготовляли напівтонкі зрізи товщиною 1 нм, фарбували
метиленовим синім – піроніном за методикою, запропонованою лабораторією
електронної мікроскопії Київського НДІ урології та нефрології, і проглядали у
світлооптичному фотомікроскопі «Axiophot» фірми «OPTON» (Німеччина).
Ультратонкі зрізи товщиною 0,5-0,7 нм виготовляли на ультратомах «LKB» (Швеція)
і «Reicherd-Jung» (Австрія). Для поліпшення контрастності препарати фарбували
уранілацетатом і нітратом свинцю по Reynolds (1963) і проглядали в електронному
мікроскопі ЕМ-400 Т фірми «Phillips» (Голландія).
В основу аналізу покладені морфометричні дослідження стану внутрішньоклітинних
органел нейронів і синаптичного апарату нервових клітин, діаметру мікросудин і
товщини маргінального набряку ендотеліоцитів, що дає підстави для поглибленої
оцінки змін, які розвиваються в тканині мозку, а також дозволяє диференціювати
наявні зміни при тромбоемболічній ішемії з урахуванням різних видів
анестезіологічного забезпечення. Оцінка структурних змін, які спостерігалися в
нейронах і мікросудинах головного мозку, проводилась за допомогою
морфометричної обробки електронограм на системі аналізатора зображення
IBAS-2000 фірми «Kontron» (Німеччина) за такими критеріями:
Процентний вміст хроматину в ядрах нервових клітин кори з розрахунку 10 ядер на
1 випадок.
Співвідношення площі, що займають інтактні мітохондрії, до площі ділянки
цитоплазми з розрахунку 10 ділянок цитоплазми на кожен випадок.
Ступінь набряку мітохондрій з розрахунку 10 мітохондрій на кожен випадок.
У синапсах відношення довжини активної синаптичної зони до довжини синаптичного
контакту. Для підрахунку брали 10 синаптичних контактів на кожен випадок.
Кількість синаптичних везикул підраховували в 10 пресинаптичних закінченнях на
кожен випадок.
Кількість лізосом з розрахунку 10 нейронів на кожен випадок.
Внутрішній діаметр мікросудин з розрахунку 10 мікросудин на кожен випадок.
Товщина ендотеліоцітів визначалася в нм з урахуванням оцінки найменшої товщини
маргінальної частини ендотеліоциту, з розрахунку 10 ендотеліальних клітин на
кожен випадок.
Кількість мікропіноцитозних везикул визначалась на цитоплазмі ендотеліоциту з
розрахунку 10 ділянок на кожен випадок.
Статистична обробка отриманих даних проводилась на комп'ютері з використанням
програми підрахунку, розробленої в лабораторії електронної мікроскопії
Інституту нейрохірургії АМН України. Вірогідність отриманих даних визначалася
по системі Ст’юдента.
2.2. Клінічна частина
2.2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих.
Клінічна частина роботи виконана в клініці анестезіології та інтенсивної
терапії (директор клініки – член-кор. НАН та АМН України, д.мед.н, професор
Л.В. Усенко) Дніпропетровської державної медичної академії на базі обласної
клінічної лікарні їм. І.І. Мечнікова (головний лікар – д. мед. н., проф. В.О.
Павлов) за термін з 2000 по 2005 рік.
У дослідження включено 103 пацієнта з
- Київ+380960830922