Розділ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Для досягнення мети та вирішення завдань дослідження ми використовували такі
методи дослідження:
теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури;
педагогічні спостереження;
опитування;
визначення функціонального стану;
педагогічне тестування;
педагогічний експеримент;
аналіз успішності учнів із загальноосвітніх і спеціальних предметів, а також із
професійного навчання;
методи математичної статистики.
Теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури здійснювали на
всіх етапах дослідження. Вивчення результатів досліджень вітчизняних та
зарубіжних авторів дало можливість виявити стан досліджуваної проблеми і
визначити її актуальність.
Предметом аналізу були особливості фізичної підготовленості та психофізичного
стану учнів професійно-технічних навчальних закладів, зокрема ефективність
застосування засобів професійно-прикладної фізичної підготовки у процесі
фізичного виховання, характер і специфіка досліджуваної професійної діяльності,
вимоги до фізичних і психофізичних якостей учнів професійно-технічних
навчальних закладів; співвідношення засобів загальної і професійно-прикладної
фізичної підготовки у процесі навчання і освоєння професії.
На основі аналізу та узагальнення літературних джерел, а також практичного
досвіду було сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження.
Педагогічні спостереження ми проводили протягом усього періоду дослідження,
вивчаючи характер професійної діяльності фахівців за профілем радіотехніка,
особливості робочих поз, виробничих дій, тривалість окремих операцій. Також
вивчали особливості оволодіння професією учнів професійно-технічних навчальних
закладів: аналізували режим, умови виробничого навчання, побут учнів
професійно-технічних навчальних закладів; організацію і проведення занять з
фізичного виховання, секційної роботи, додаткових і самостійних занять, а також
співвідношення часу, затраченого на розвиток фізичних і важливих професійних
якостей. Під час дослідження аналізувались всі ланки навчально-виробничого
процесу учнів професійно-технічних навчальних закладів.
Узагальнені результати педагогічного спостереження були використані під час
розробки методики занять фізичними вправами професійної спрямованості з учнями
професійно-технічних навчальних закладів за профілем радіотехніка [323].
Опитування застосовувалося для отримання інформації з окремих проблем
дослідження. У нашій роботі ми використовували такі форми опитування, як
бесіда, анкетування. Бесіди ми проводили з фахівцями (робітниками, інженерами)
галузі радіотехніки, майстрами виробничого навчання професійно-технічних
навчальних закладів, викладачами спеціальних предметів, керівниками і вчителями
фізичної культури, лікарями фізкультурного диспансеру, поліклінік,
санепідемстанції, учнями професійно-технічних навчальних закладів цих
спеціальностей.
Анкети розроблялись з урахуванням загальноприйнятих вимог. Анкетування як метод
отримання інформації шляхом письмових відповідей респондентів на систему
стандартизованих питань анкети ми використовували з метою пояснення результатів
професіографічних досліджень, визначення професійно важливих фізичних і
психофізичних якостей, впливу шкідливих факторів виробництва, особливостей
фізичного виховання та професійного навчання учнів професійно-технічних
навчальних закладів. На запитання анкети відповідали учні та студенти ВПУ №13
м. Івано-Франківська, ВПУ №59 м. Львова, Коледжу електронних приладів
Івано-Франківського Національного університету нафти і газу, Електронного
коледжу м. Львова (додаток 1). Респонденти заповнювали анкету у присутності
дослідника. За характером процедури анкетування було переважно групове, що
дозволило зібрати значний за обсягом матеріал.
Антропометричні і фізіологічні методи були використані для визначення
морфофункціонального стану учнів професійно-технічних навчальних закладів.
Для визначення фізичного розвитку учнів ми вимірювали [121, 144, 258] довжину
(см) і масу (кг) тіла, динамометрію лівої та правої кисті рук (кг), ЖЄЛ (л). На
основі цих показників розраховували ідеальну масу тіла, індекс Кетле, силовий
індекс, життєвий індекс.
Життєву ємність легенів (ЖЄЛ) визначали за допомогою сухого спірометра. Учням
пропонували виконати три спроби. Враховували найкращу.
Ідеальну масу тіла (ІМТ) знаходили за формулою:
ІМТ (кг) = 50+(довжина тіла - 150) Ч 075 + (вік - 21) / 4 (2.1)
Ваго-зростовий індекс Кетле (ІК) визначали за формулою:
ІК (г/см) = маса тіла (г)/довжина тіла (см) (2.2)
Силовий індекс (СІ) знаходили за формулою:
СІ = сила кисті /маса тіла Ч 100 % (2.3)
Життєвий індекс (ЖІ) вираховували за формулою:
ЖІ (мл/кг) = ЖЄЛ (мл)/маса тіла (кг) (2.4)
Функціональний стан дихальної системи ми оцінювали за допомогою проби Генчі.
Після звичайного видиху досліджуваний затримує дихання якомога довше,
затискаючи ніс. Після видиху секундомір включають, під час наступного вдиху
виключають. Пробу оцінюють за величиною затримки дихання таким чином:
- до 20 с – “незадовільно”;
- 20-29 с – “задовільно”;
- понад 30 с – “добре”.
З поміж показників серцево-судинної системи ми визначали частоту серцевих
скорочень (ЧСС, уд/хв) пальпаторним методом, систолічний (АТ сист., мм рт.ст.)
та діастолічний (АТ діаст., мм рт.ст.) артеріальний тиск крові методом
Короткова.
Активну ортостатичну пробу оцінювали в стані спокою після 10 хв відпочинку в
положенні лежачи, підраховували ЧСС пальпаторно. Після прийняття вертикального
положення знову підраховували ЧСС. Оцінку повноцінності рефлекторного механізму
регуляції кровообігу здійснювали за трибальн
- Київ+380960830922