Ви є тут

Електроенцефалографічні особливості когнітивної діяльності за умов ліво- та праворукості

Автор: 
Кузнєцов Ілля Павлович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004099
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ТА КОНТИНГЕНТ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Контингент дослідження
Дослідження проведені на 158 обстежуваних обох статей, віком 17-23 років,
поділених на 2 групи: ліворукі (всього 78 осіб, з них – 40 жіночої та 38 –
чоловічої статі), та праворукі (80 осіб, по 40 осіб кожної статі). Для
виявлення статевих особливостей групи поділяли на підгрупи чоловіків і жінок: у
групі ліворуких 38 чоловіків та 40 жінок, у групі праворуких – 40 чоловіків та
40 жінок. Усі обстежувані були здорові (медичні картки 026/у, 086/у).
Обстеження проводили в робочі дні тижня, у проміжку часу з 10:00 до 13:00.
Перед реєстрацією ЕЕГ проводилось опитування обстежуваних на предмет наявності
в них черепно-мозкових травм, стану здоров’я в момент дослідження, наявності
менструацій у жінок. У разі виявлення вищеперерахованих особливостей обстеження
не проводилось.
2.2. Визначення ведучої руки
Для визначення ведучої руки застосовувався ряд тестів.
1) З’ясовували, якою рукою пише обстежуваний, та чи є він праворуким або
ліворуким за самооцінкою. Збіг обох цих ознак та їх характер був обов’язковим
для проведення наступної стадії визначення рукості. На цьому етапі
застосовувався ряд допоміжних тестів:
2) Детальне опитування з наступними питаннями:
а) якою рукою відкриває кран;
б) якою рукою підмітає підлогу;
в) якою рукою чистить зуби;
г) якою рукою запалює сірники;
ґ) якою рукою ловить м’яч;
д) якою рукою кидає м’яч;
е ) якою рукою піднімає з підлоги предмет.
3) Динамометрія. Проводилось 3 проби, вираховували середнє арифметичне сили
кожної руки. Ведучою вважалася рука, показник динамометрії якої переважав іншу
на 2 кг.
4) Влучність попадання олівцем із закритими очима в мішень. Паперова мішень
розмірами 20*20 см розташовувалася на відстані витягнутої руки обстежуваного.
Певний час відводився на те, щоб обстежуваний добре придивився до мішені, а
потім без зорового контролю наносив по 5 крапок кожною рукою в центр мішені.
Ведучою вважалася рука, точність попадання якою в мішень була вищою [75, 162,
126].
5) Аплодування (домінуюча рука має бути зверху).
6) Складання рук на грудях (кисть домінуючої руки має бути ззовні).
7) Переплетіння пальців рук (великий палець домінуючої руки має бути зверху).
На основі отриманих даних вираховувався коефіцієнт рукості за наступною
формулою:
де Кпр – коефіцієнт правої руки, Епр – сума завдань, де ведучою є права рука,
Ел – сума завдань, де ведучою є ліва рука.
Обстежувані вважалися праворукими при Кпр>50% та ліворукими при Кпр< – 50% [52,
156, 162].
2.3. Експериментальні ситуації
Вивчення електричної активності мозку як показника його функціонального стану
проводилось в таких експериментальних ситуаціях:
1) Фонова активність (при закритих очах) - стан функціонального спокою;
2) Стан функціонального спокою із відкритими очима, з фіксацією погляду на
певній точці (далі - фіксація);
3) Стимуляція світлом (ритмічна фотостимуляція) - невербальна стимуляція;
4) Наочно-просторовий тест - наочно-просторова діяльність;
5) Розв’язання анаграм - вербально-аналітична діяльність;
6) Розв’язання математичного завдання – вербально-аналітична діяльність;
7) Рух лівою рукою (стискання кисті в кулак) на спалах світла при закритих очах
– руховий тест;
8) Рух правою рукою (стискання кисті в кулак) на спалах світла при закритих
очах – руховий тест.
Під час стимуляції світлом у обстежуваного були закриті очі. Фотостимуляція
здійснювалась у вигляді регулярних спалахів світла інтенсивністю 0,3 Дж і
частотою 1 Гц, низької потужності й тривалістю спалаху 50 мс. Лампа
фотофоностимулятора знаходилась на відстані 1 метра від обстежуваного на рівні
його очей. При проведенні одного експерименту подавалось до 60 спалахів
світла.
Наочно-просторовий тест передбачав відтворення обстежуваними подумки частин
геометричних фігур (квадрат, куб, паралелограм, ромб, прямокутник, трикутник та
ін.) до цілих і розцінювався як показник наочно-просторової діяльності мозку
[69, 70, 71, 84, 123, 124, 128, 177].
Розв’язання анаграм - слів, зашифрованих шляхом переставляння в них літер, у
наших дослідженнях оцінювалось як показник вербально-аналітичної діяльності
мозку [70, 71, 128, 203]. Матриці анаграм складались з п’ятибуквених слів.
Кожному обстежуваному анаграми пропонувались у випадковому порядку. При
проведенні тестування оцінювалась успішність розв’язання анаграм
обстежуваними.
Математичний тест був представлений друкованими на листі формату А3 рівняннями
з однією змінною, які можна було розв’язати шляхом простих арифметичних дій.
Математичний тест вважався показником вербально-аналітичної діяльності мозку
[7, 12, 32, 82, 93]. Як і при розв’язанні анаграм, оцінювалась успішність
виконання тесту обстежуваними.
Анаграми, математичні завдання та геометричні фігури проектувались на екрані на
відстані 1,5 м від очей обстежуваного, який знаходився в зручній позі м’язового
розслаблення.
Рухи правою та лівою рукою на спалах світла мали на меті виявлення особливостей
взаємодії коркових систем півкуль головного мозку при організації простих рухів
за відсутності когнітивного навантаження [58, 59, 132]. Спалах світла
використовувався як пусковий стимул для початку руху. Фізичні параметри
спалахів відповідали фізичним параметрам ритмічної фотостимуляції.
2.4. Матеріали дослідження
Показником інформаційних процесів в умовах адекватного тестування вважалась
електрична активність мозку. Її вивчення здійснювалось з використанням системи
комп’ютерної електроенцефалографії „DХ-5000 Practic” (Харків, 1999), яка
включала:
1) 16-канальний ЕЕГ-підсилювач;
2) ЕОМ на основі Intel Pentium III з тактовою частотою процесора 450 МГц;
3) Інтерфейсний модуль.
2