РОЗДІЛ 2
програма, методи та УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматична характеристика умов північного
Степу України
Зона північного Степу України, де проводились і впроваджувалися результати
розробок у виробництво, розміщена в центрі України, на стику двох
грунтово-кліматичних зон – Степу і Лісостепу.
Грунтово-кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування зернових,
технічних та кормових культур. В об’ємі валової продукції держави питома вага
північного степу перевищує 40%, тоді як за сільськогосподарськими угіддями вона
займає 32%. Кордони зони майже співпадають з адміністративним поділом між
іншими регіонами. На відміну від інших зон, вона являє собою суцільну територію
з приблизно однаковими грунтово-кліматичними умовами. Але, не дивлячись на
відносну відповідність природно-економічних умов, в зоні північного Степу
України виділяють три великі підзони: західна, центральна і придніпровська. За
складом ґрунтів, кліматичних умов і іншими особливостями підзони мають певні
відмінності.
В зоні північного Степу України багато розораних земель, а також більш висока
їх продуктивність, ніж в інших регіонах. Тут рілля займає 90%, а в
Кіровоградському, Олександрійському, Світловодському районах Кіровоградської
області перевищує 95% від усієї площі сільськогосподарських угідь, а решта
знаходиться під багаторічними плодовими угіддями [58, 251].
Територія Кіровоградської області в основному вкрита ґрунтами чорноземного
типу. Всього під час проведення крупномасштабних обстежень ґрунтів на території
Кіровоградської області виділено 577 ґрунтових відмін, які об’єднані у 18
підтипів (табл. 2.1). Дані таблиці 2.1 свідчать, що більше серед інших ґрунтів
є чорноземів, які найродючіші порівняно з іншими, – на їх долю припадає 95%
орних земель. На цих грунтах і проводились наші дослідження та перепровірялись
їх результати у виробництві.
Таблиця 2.1
Номенклатурний список і площі основних типів на території
Кіровоградської області
№ п/п
Ґрунти
Площа, га
1.
Ясно-сірі і сірі лісові ґрунти
8900
2.
Темно-сірі лісові ґрунти
17000
3.
Чорноземи опідзолені
53300
4.
Сірі лісові реградовані
900
5.
Темно-сірі лісові реградовані
5800
6.
Чорноземи реградовані
221300
7.
Чорноземи типові
456300
8.
Чорноземи звичайні
1163500
9.
Чорноземи на щільних глинах
2500
10.
Чорноземи солонцюваті на щільних глинах
100
11.
Чорноземи на елювії корінних порід
3000
12.
Чорноземи глинисто-піщані та супіщані
14600
13.
Лучно-чорноземні ґрунти
3400
14.
Чорноземно-лучні ґрунти
9300
15.
Лучні ґрунти
8800
16.
Лучно-болотні
7700
17.
Болотні ґрунти
2400
18.
Дернові ґрунти
3000
Ці ґрунти сформовані в основному на лесах та лессовидних суглинках під покривом
лучно-степової трав’янистої рослинності, чорноземи залягають на рівних
вододільних плато та слабопологих схилах; вони характеризуються високим вмістом
поживних речовин і сприятливими для росту і розвитку водно-фізичними
властивостями. Менш родючими є темно-сірі і сірі опідзолені ґрунти, які
займають біля одного відсотка орних земель. Для них характерні менші запаси
органічної речовини, кисла реакція ґрунтового розчину. Решта ґрунтів
розповсюджені невеликими масивами у всіх регіонах області. По своїй
продуктивності вони значно поступаються ґрунтам чорноземного типу і потребують
комплексу агротехнічних заходів, направлених на підвищення їх родючості.
Найважливішим показником стану родючості грунту є вміст в ньому органічної
речовини. Адже гумус – це основне джерело багатьох поживних елементів для
рослин, який поліпшує фізичні і хімічні властивості грунту і по суті є формою
акумуляції сонячної енергії на Землі.
Чорноземи є найбагатшими гумусом ґрунтами. Вміст і склад гумусу в чорноземах
відіграє важливе значення. За даними Кіровоградського центру „Облдержродючість”
вміст гумусу в основних підтипах ґрунтів області розкриває закономірності змін,
що відбуваються в них
(табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Динаміка вмісту гумусу і поживних речовин в грунтах
Кіровоградської області
Роки
Гумус, %
Рухомий фосфор
Обмінний калій
За методом Чирікова
мг на 100 г грунту
1882
5,5
Не визначалось
Не визначалось
1965-1970
4,8
7,8
13,3
1971-1975
4,6
7,5
12,1
1976-1980
4,5
7,8
12,5
1981-1985
4,4
8,2
13,7
1986-1990
4,3
9,1
14,1
1991-1992
4,2
8,1
13,0
1996-2000
4,2
7,9
12,6
Низькогумусні ґрунти при розорюваності і удобренні збагачуються, а більш
гумусовані збіднюються тим сильніше, чим вищий був початковий вміст гумусу
[118].
Таким чином, оптимальними агрохімічними показниками чорноземних ґрунтів в
Кіровоградської області є: вміст гумусу 6,2 відсотка, рухомих сполук азоту
22,5, фосфату 17,6, калію 15,1 мг на 100 г грунту, рН сольове 6,5, гідролітична
кислотність 1,8 мг-екв. на 100 г грунту, насиченість вбирного комплексу
катіонами – не менше 93%.
Ґрунти Центрального відділку КІАПВ УААН, де проводилися польові досліди
схематично наведені на рисунку 1.
Рис. 1. План ґрунтів центрального відділку КІАПВ УААН:
I і ІІ – селекційні сівозміни, IIІ – стаціонари відділу рільництва, IV –
овочева сівозміна, V – польова сівозміна, 1 – чорнозем звичайний
середньогумусний перехідний до глибокого, 2 – чорнозем звичайний
середньогумусний перехідний до глибокого слабозмитий, 3 – чорнозем звичайний
середньогумусний перехідний до глибокого карбонатний, 4 – чорнозем звичайний
середньогумусний перехідний до глибокого вилугуваний, 5 –чорнозем звичайний
середньогумусний перехідний до глибокого середньозмитий, 6 – чорноземно-лучний
глибокий наносний грунт.
Результати досліджень показують, що чорноземи Кіровоградської області нині
помітно поступ
- Київ+380960830922