РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови західного Лісосотепу України
Західний Лісостеп, де проводилися наші дослідження, займає 37% території Львівської області. Материнські породи тут представлені в основному лесовидними суглинками та лесами.
А.І. Гуменюк (1964) виділяє в межах Львівського Лісостепу 5 агрогрунтових районів, які є одночасно фізико-геоморфологічними або ландшафтними районами [164]. Західний (Городоцько-Рудківський) район - це слабохвиляста рівнина з широкими, часто заболоченими, долинами (Сансько-Дністровська водороздільна рівнина і Львівське плато). Тут переважають опідзолені і темно-сірі лісові суглинисті грунти. Подекуди зустрічаються дерново-підзолисті піщані та супіщані. Грунти цього району переважно оглеєні та достатньо кислі. На понижених елементах рельєфу часто поширені легкосуглинкові лучні, дернові та болотні грунти.
Клімат західного Лісостепу порівняно вирівняний. Сума активних температур (вище 10°С) складає 2300-2600°С, середньорічна сума опадів - 660 мм. Тривалість вегетаційного періоду з температурою вище +5°С - 205-215, а вище +10°С - 155- 160 днів. Тривалість безморозного періоду - 160-170 днів. Перші осінні приморозки починаються в першій декаді жовтня, а в окремі роки - раніше. Весняні заморозки закінчуються в першій декаді травня, хоча інколи спостерігаються до кінця місяця.
Початок весни зумовлений переходом середньодобової температури через 0°С, що відбувається в першій декаді березня. Весна триває 2-2,5 місяці. Літо тепле, переважно дощове, триває 3-3,5 місяці. Середня денна температура в червні - серпні складає 20-22°С, а максимум температур - +35-36°С. Перехід від літа до осені тривалий, часто супроводжується 20-25-денним передосіннім потеплінням з середньодобовою температурою вище +10°С, але нижче +15°С. Зимовий період триває 3-3,5 місяці з річним мінімумом температур у січні - 3,4-3,5°С, частими відлигами.
2.2. Метеорологічні умови в роки проведення досліджень
Погодні умови 1997-1999 років були в цілому сприятливими для росту та розвитку лукопасовищних трав (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Метеорологічні показники під час досліджень
(дані АМС с. Оброшино)
ПоказникМісяціЗа вегета-
ційний
період45678910 Температура, ?С середнєСередньо-багаторічна7,412,916,317,516,913,18,013,2За 1997 рік
За 1998 рік
За 1999 рік4,1
10,8
9,714,2
13,5
12,217,0
17,5
18,417,0
18,1
20,217,3
17,0
16,813,1
13,0
15,45,9
7,7
7,912,7
13,9
14,4 Опади, мм сумаСередньо-багаторічна517593102825557515За 1997 рік
За 1998 рік
За 1999 рік46,8
118,3
92,4148,4
62,6
26,752,3
169,9
71,1149,6
211,1
52,145,3
60,9
81,841,2
58,2
47,473,6
85,2
37,5557,2
766,2
409,0
Метеоумови 1997 року мали свої особливості, вегетаційний період був не зовсім сприятливий для росту та розвитку трав. Температурні значення і опади були рівні та вищі за середньобагаторічну норму. Лише в квітні та жовтні температура була істотно нижчою, а в червні, серпні і вересні випало менше опадів за норму. Бобово-злакові травостої лучних угідь протягом вегетаційного періоду 1998 року досліджень мали добру забезпеченість в цілому як атмосферними опадами, так і температурним режимом - за вегетаційний період випало на 48,8% опадів більше за норму, а температура повітря на 0,7? перевищувала середньобагаторічну. Вегетаційний період 1999 року був малосприятливим для росту та розвитку лучних трав. За квітень-жовтень випало на 106 мм опадів менше від середньобагаторічної норми при температурі повітря за цей період на 1,2?С вищій.
2.3. Методика досліджень
Виходячи із завдань досліджень, на осушених гончарним дренажем природних кормових угіддях відділення "Ставчани" експериментальної бази Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН було закладено два польових досліди.
Старосіяний травостій, створений в 1978 році, на час покращення містив у своєму складі цінні злаки та їстивне різнотрав'я. У 20-сантиметровому шарі темно-сірого опідзоленого поверхнево оглеєного легкосуглинкового грунту містилося: гумусу - 3,1%, рухомого фосфору (за Кірсановим) - 115, обмінного калію - 92 мг на 1 кг грунту, рН (сольове) - 5,6, легкогідролізованого азоту - 182 мг/1 кг грунту, гідролітична кислотність - 1,36, сума ввібраних основ - 18-19 мг-екв. на 100 г грунту.
Дослід 1 - Вплив грунтового внесення гноївки та всівання бобових трав на врожай і якість корму виродженої сіножаті.
До схеми досліду входило 7 варіантів: 1 - контроль; 2 - всівання бобових трав (6,7 кг/га) (без добрив); 3 - внесення гноївки (30 т/га) з шириною між смугами 75 см + Р45К60; 4, 5 - всівання бобових трав + внесення гноївки (30 т/га) з шириною між смугами 75 і 55 см + Р45К60; 6 - всівання бобових трав з внесенням нітрогенізатора + Р45К60; 7 - всівання бобових трав + N50Р45К60 (еквівалент до гноївки).
Дослід 2 - Продуктивність пасовищних травостоїв залежно від прийомів всівання бобових компонентів і застосування гербіциду (раундап).
Схема досліду включала 12 варіантів: 1 - контроль; 2 - Р45К60; 3 - всівання з шириною підрізу 13 см (без добрив); 4, 5, 6 - всівання з шириною підрізу 9, 13, 17 см + N90Р45К60; 7, 8, 9 - всівання з шириною підрізу 13 см, норма внесення гербіциду 0,5 , 1,5 і 2,5 л/га, смуга гербіциду 10 см + N90Р45К60; 10, 11 - всівання з шириною підрізу 13 см, норма внесення гербіциду 1,5 л/га, смуга гербіциду 5 і 15 см + N90Р45К60; 12 - всівання у V-подібну канавку, норма внесення гербіциду 1,5 л/га + N90Р45К60.
Багаторічні бобові трави всівали в дернину згідно схем дослідів у першій декаді вересня 1996 року за допомогою комбінованого агрегату ЛУКА-2,8: конюшину лучну сорту Передкарпатська 33 - 1 кг (2 в другому досліді), повзучу сорту Передкарпатська 1 - 2 к