РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Протягом 2003-2006 років нами проведено загальноклінічні, лабораторні, інструментальні, а також ряд спеціальних досліджень у 90 вагітних. Дисертаційна робота є частиною планової науково-дослідної теми кафедри акушерства та гінекології №1 Харківського державного медичного університету: "Розробка методів діагностики, лікування і профілактики в перинатальній охороні плода і при порушеннях в репродуктивній системі" (номер Державної реєстрації 0198002629).
Клінічне обстеження вагітних включало вивчення скарг, анамнестичних даних, фізичного та загальноклінічного обстеження, які доповнювалися лабораторними, біохімічними, інструментальними, мікробілогічними, імунологічними дослідженнями.
2.1. Клінічна характеристика груп обстежуваних вагітних
Для вирішення задач, що були поставлені в роботі, проведено обстеження 90 вагітних жінок. Дослідження проводилося на кафедрі акушерства та гінекології №1 Харківського державного медичного університету, на базі клінічних пологових будинків №5 і №1 м. Харкова, з 2003 по 2006 рр. З метою порівняльного аналізу всі вагітні жінки були розподілені на такі клінічні групи - перша (І) контрольна - 30 вагітних з фізіологічним перебігом вагітності, друга (ІІ) основна - 60 вагітних з порушеннями мікробіоценозу піхви, яка поділялася на дві підгрупи ІІ-а та ІІ-б. До підгрупи ІІ-а ввійшли 30 пацієнток, що отримували традиційне протизапальне лікування вагінітів, до ІІ-б ввійшли 30 вагітних, які, окрім базисного лікування, отримували імуномодулюючий препарат "Протефлазид".
Для оцінки частоти окремих симптомів, що зустрічаються, була виділена шляхом випадкової вибірки з виключенням вагітних з генітальною та екстрагенітальною патологією та з неускладненим перебігом вагітності, контрольна група вагітних у кількості 30 жінок. Другу групу склали 60 вагітних, у яких були клінічні прояви вагініту з підтвердженою неспецифічною етіологією. Ця група була виділена для того, щоб оцінити ступінь виразності змін імунологічної резистентності організму й схильність до апоптозу імунокомпетентних клітин у вагітних з вагінітами. Ведення вагітності у жінок ІІ-а підгрупи проводилося згідно наказу МОЗ України №503.
2.2. Методи дослідження
Клініко-лабораторні методи дослідження виконувалися відповідно наказу №530 МОЗ України. Загальний аналіз крові та біохімічні дослідження крові проводили зі стандартними реактивами.
Бактеріологічні
З метою виявлення ступеня та складу інфікованості організму вагітної жінкам проводилося бактеріологічне дослідження (згідно наказу №535 МОЗ).
Для визначення етіології захворювання генітального тракту досліджувалися виділення з піхви. Для цього після обробки зовнішніх статевих органів розчином антисептика шийка матки оголювалася за допомогою стерильного дзеркала Куско, після чого її обробляли фізіологічним розчином, витирали насухо та обережно, не торкаючись стінок піхви, брали вміст заднього склепіння піхви на стерильний ватний тампон. Матеріал, який був взятий для дослідження, відразу направлявся до мікробіологічної лабораторії. Матеріал, що досліджувався, сіявся за допомогою поживного середовища: 5% кров'яний агар, цукровий бульйон, середовище Ендо. Засіви інкубували при температурі 37°С, продивляючись щоденно. При прояві росту на щільних середовищах проводився підрахунок колоній різної морфології, враховуючи їх співвідношення. При замутнінні бульйону робили препарати на скельці (фарбування за Граммом) та згідно з результатами мікроскопії робили засіви на щільні поживні середовища (кров'яний агар, середовище Ендо, жовточно-сольовий агар). Після цього проводили ідентифікацію мікроорганізмів та визначення їх чутливості до антибактеріальних препаратів. Негативний результат дослідження видавався при відсутності росту на всіх харчових середовищах протягом 72 годин.
Для ідентифікації мікробів використовували культуральний, бактеріоскопічний та біохімічний методи.
Імунологічні
Оцінка імунного статусу проведена в 90 жінок. Для імунологічних методів дослідження використовували цільну кров, сироватку, формені елементи крові. Дослідження проводили на базі Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України.
Об'єктом дослідження була периферична кров, яку одержували у дві пробірки: у першу - 5мл крові з додаванням гепарину (з разрахунку 5 ОД/мл) для визначення основних показників клітинного імунітету, у другу - 5 мл цільної крові для визначення імуноглобулінів основних класів, рівня ЦІК, титру комплементу.
Загальний аналіз крові проводили за загальноприйнятою методикою з визначенням відсоткового співвідношення імунокомпетентних клітин при підрахунку їх у камері Горяєва.
Мононуклеари були виділені з крові фіколверографіном (щільність 1,077 г/мл). Фенотипові характеристики лімфоцитів визначали непрямим імунофлюоресцентним методом за допомогою моноклональних антитіл до поверхневих антигенів лейкоцитів людини: CD3 (Т-клітини), CD4 (Т-хелпери), CD8 (Т-супресори цитотоксичні), CD16 (природні кілери), CD72 (В-лімфоцити). Виділення лімфоцитів на градієнт щільності фікол-верографін проводили таким чином. У центрифужну пробірку ємністю 10 мл вносили 3 мл розчину фікол-верографіну, на поверхню нашаровували 6 мл крові, попередньо розведеної ізотонічним розчином натрію хлориду 1:1. Центрифугували протягом 30 хв. з прискоренням 300 об/хв. при кімнатній температурі. Після центрифугування терміново збирали з фази лімфоцитарне "кільце", лімфоцити тричі промивали ізотонічним розчином натрію хлориду (10 мл центрифугування перший раз при 1500 об/хв. 45 хв., другий раз - 20 хв. при 1500 об/хв., третій та четвертий - 10 хв. при 1000 об/хв.), ресуспензували в 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду й підраховували кількість клітин у камері Горяєва. Кількість антигенпозитивних клітин визначалася як відсоток клітин, що флуоресціюють при перегляді 200 лімфоцитів за відніманням відсотка клітин, що флу