Ви є тут

Інтенсифікація технології вирощування гречки в умовах південно - західного Лісостепу України

Автор: 
Тіней Віктор Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U002150
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Місце досліджень та грунтово-кліматичні умови

Дослідження проводились протягом 2003-2006 років у фермерському господарстві "Пролісок" Хмельницького району Хмельницької області. Польові досліди закладались в 4-пільній сівозміні фермерського господарства, що знаходиться в центральній частині Хмельницької області, яка за теплозабезпеченістю та ступенем зволоженості протягом вегетаційного періоду відноситься до південно-західного теплого агрокліматичного району.
Лісостеп розташований у центральній частині України і займає 33,6% її території. Південно-західний Лісостеп розміщений на площі 46000 км2, що складає 10,01%. До цієї зони належать лісостепові райони Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей. Тут знаходиться близько 14,3% потенційних земельних, 7,9% лісових, 7,7% водних, 8,4% сукупних природних ресурсів [67].
Ґрунти Лісостепу України сформувалися під багаторічною трав'янистою рослинністю в основному на карбонатних породах - лесах. Розкладання рослинності відбувається при достатньому доступі повітря й тепла за допомогою бактерій. Але недостатня кількість вологи обмежувала мінералізацію органічних речовин, які завдяки наявності в ґрунтотворній породі вапна поступово нагромаджувалися у вигляді стійких гумінових сполук. У результаті цього за багато тисячоліть трав'яниста рослинність з її дуже розвиненою кореневою системою збагатила землю великою кількістю гумусу, який забарвлює його в темно-сірий, майже чорний колір.
Ґрунт на дослідних ділянках чорнозем опідзолений на карбонатних лесовидних суглинках.
Генетичний профіль його слабодиференційований на генетичні горизонти. За гранулометричним складом ґрунти відносяться до середньо-суглинкових різновидностей.
Для вибору дослідної ділянки використані ґрунти, які в даному регіоні є домінуючими і займають 73% від наявних ґрунтів. Ґрунт на дослідній ділянці використовувався лише як рілля для вирощування сільськогосподарських культур за загальноприйнятими технологіями. Для вирівнювання родючості ґрунтк упродовж трьох років використовувалися рекогносцирувальні посіви виковівсяної суміші. І за результатами урожайності виявилася природна родючість ґрунту, а проведені агрохімічні обстеження дали підставу для проведення дослідів за принципом однотиповості та однорідності.
Вміст гумусу в ґрунті складає 2,66%, що свідчить про його середню величину.
Вміст легкогідролізованого азоту (за Корнфільдом) - 94,4 мг/кг ґрунту - низький (71-150), рухомого фосфору (Р2О5) (за Чириковим) - 80,4 мг/кг ґрунту - середній (81-150), калію (за Чириковим) - 119,4 мг/кг ґрунту - середній (81-150).
Ґрунт дослідної ділянки має слабо-кислу реакцію ґрунтового розчину - рН - 5,5.
Рівень забруднення важкими металами та пестицидами не перевищує ГДК, а щільність забруднення радіонуклідами - допустимого рівня. Агрохімічне та агроекологічне обстеження ґрунту дослідної ділянки проведено Хмельницьким центром "Облдержродючість".
Клімат південно-західного Лісостепу України помірно-континентальний з м'якою зимою та досить вологим літом. Амплітуда коливання температур незначна. Сума опадів - достатня (550-650 мм), переважають західні вітри. Середньорічний абсолютний мінімум спостерігається у січні (-31°С), середньомісячна температура повітря - 5,3°С. Абсолютний максимум припадає на липень-серпень (37-39°С), перехід середньодобової температури повітря через 50С в сторону підвищення проходить весною в перших числах квітня (початок вегетації), в сторону пониження - восени, на початку листопада, коли рослини практично припиняють свою вегетацію.
Вегетаційний період триває 190-210 днів.
Весняні заморозки спостерігаються до третьої декади квітня, як виняток, до третьої декади травня. Останні заморозки починаються в другій декаді жовтня, а ранні - третій декаді вересня.
Сума опадів коливається в часі. Це пов'язано з проходженням атмосферних фронтів циклонів, що пересуваються з Атлантики на схід по центральних та північних районах Європи.
Сума фотосинтетичної активної радіації змінюється з південного заходу на південний схід від 95 до 105 Ккал/см2 при зміні сонячного сяйва в такому ж напрямку від 1700 до 2000 годин на рік.
Річний хід абсолютної вологості повітря характеризується максимумом у липні (15,0-15,5мб), коли найбільше випаровування і мінімумом у січні (3,7-4,0 мб). Відносна вологість в повітрі порівняно з його абсолютною температурою має зворотній хід, максимум її в листопаді - ґрунті (80-88%), а мінімум, звичайно, у травні (66-70%). Особливо чітко виражений добовий хід відносної вологості ґрунту влітку - середня близько 50%, а вночі понад 80%.
Гідрорежим південно-західного Лісостепу України формується трьома річковими басейнами: Дністром, Південним Бугом та Західним Бугом, які в різних напрямках поділили територію, сформували річкові долини і луки, утворили оригінальну осланцеву форму рельєфу. Велику роль в живленні річок відіграють ґрунтові та підземні води, що забезпечують від 35 до 50% річного стоку [67].
З літературних джерел відомо, що гречка ставить високі вимоги до умов вирощування: тепла, вологи, родючості ґрунту, освітлення. Вона досить теплолюбна, проростання насіння починається при температурі 7-8°С, але енергійне проростання відбувається при прогріванні ґрунту до 13-150С [68, 69, 70]. У фазі сходів гречка чутлива до заморозків: при температурі -2°С рослини пошкоджуються, а при -40С - гинуть. Мінімальні температури ("біологічний нуль") для появи сходів гречки становлять 7-8°С [71], що за період проростання насінин визначає ріст і розвиток рослин гречки [72]. Від сходів до бутонізації гречка росте повільно, у цей період вона менш вимоглива до температурного режиму, вологості ґрунту і повітря. Але ріст і розвиток рослин підсилюється з початком цвітіння, і з цього моменту гречка вимагає сприятливих погодних умов. За спостереженнями П.А. Сірика [73], похолодання, особливо нічне, що накладається на фазу цвітіння і формування