Ви є тут

Клініко-патогенетична характеристика розсіяного склерозу у зоні високого ризику захворювання

Автор: 
Хавунка Марта Ярославівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001024
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження

2.1.1. Клінічна характеристика обстеженого контингенту хворих.
Представлена робота виконана на кафедрі нервових хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та у Львівському обласному науковому центрі по вивченню проблем розсіяного склерозу та інших демієлінізуючих захворювань.
З метою досягнення поставленої мети і вирішення окреслених завдань у період з 2004 по 2005 роки було обстежено 173 хворих на РС - жителів м. Львова та Львівської області. Серед них 173 особи були обстежені амбулаторно у рамках міжгалузевої комплексної програми Міністерства охорони здоров'я України "Здоров'я нації" (автор - один із виконавців). Метою цього етапу власних досліджень стала клініко-епідеміологічна характеристика РС у межах різних районів Львівської області та м. Львова, яка включала порівняльний аналіз клінічних показників цього захворювання на екологічно чистих та екологічно забруднених територіях. Шукали відмінності у показниках розповсюдженості РС на прикладі двох районів Львівської області: Яворівського (як одного із забруднених) порівняно із Буським (як екологічно чистим), а також у межах м. Львова: Франківським районом, на території якого розташовані танковий завод, автомобільний завод та інші промислові підприємства, порівняно із Сихівським районом, який безпосередньо межує із лісосмугою і не містить жодних промислових об'єктів. Підставою для формування поняття екологічно забруднений та екологічно чистий райони стали надані нам дані санітарно-епідеміологічної служби Львівської області, згідно яких забрудненість грунтів Яворівського району, в якому розташований Яворівський державний гірничо-хімічний комбінат (ЯДГХК) "Сірка", є найвищою по області - 16,2% проб з перевищенням граничнодопустимих концентрацій, водночас, найменше забрудненим виявився Буський район. Особливістю цього розділу, виконаних нами досліджень, був метод детального неврологічного огляду кожного хворого з встановленням достовірного діагнозу, а також можливого РС (з виїздами до хворих та оглядом "від дверей до дверей") із використанням спеціально розробленої Інститутом неврології, психіатрії та наркології АМН України м. Харків, анкети-опитувальника.
На другому етапі власних досліджень у 38-ми хворих на РС та 27-ми здорових осіб дослідили здатність імуноглобулінів, виділених із їх плазми крові, впливати на імунокомпетентні клітини. Діагностичне та прогностичне значення біологічної активності абзимів плазми крові у роботі представили на прикладі випадкової вибірки хворих на РС (14 хворих і 6 осіб контрольної групи), оскільки всі закономірності, отримані в загальній групі, виявилися ідентичними, до тих змін, які отримали у цій вибірці.
На третьому етапі у 9-ти хворих на РС та 6-ти донорів досліджували здатність IgG, виділених із їх плазми крові, до руйнування ОБМ та ДНК.
На четвертому етапі вивчили вплив лікування Бетафероном на ознаки апоптозу в імунокомпетентних клітинах у 10-ти хворих на РС та 10-ти здорових осіб.
Імунобіологічні дослідження молекулярного рівня проводили під керівництвом члена кореспондента НАН України, д. б. н., професора, завідувача відділу регуляції проліферації клітини та апоптозу Інституту біології клітини НАН України Р. С. Стойки, згідно підписаної угоди про співпрацю.
Діагноз РС базується на клінічних характеристиках виявів патологічного процесу в ЦНС. Різні нейрофізіологічні, томографічні та імунологічні методи дозволяють тільки підтвердити клінічний діагноз РС. Особливу цінність ці методи мають в атипових і клінічно сумнівних випадках, коли неврологи не можуть зробити остаточного висновку про те, що у даному випадку є РС. Специфічного тесту для РС поки що немає за вийнятком своєрідного клінічного перебігу захворювання і типових патоморфологічних змін.
Для клінічно обгрунтованого діагнозу РС необхідно виявити ознаки хвилеподібного хронічного перебігу процесу із захопленням декількох провідникових систем ЦНС - дисемінацію у просторі і часі. Це основний діагностичний критерій РС. Так як далеко не у всіх випадках клінічні прояви захворювання відповідають цьому, використали декілька діагностичних шкал, які мають градацію по категоріях в залежності від ймовірності підтвердження діагнозу РС.
Для встановлення клінічно достовірного діагнозу РС у більшості випадків ми користувалися критеріями MCDonald et al (2005) ?174? (додаток 1).
У частини обстежених нами хворих для встановлення діагнозу РС використали також критерії Позера [198] (табл. 2.2) (додаток 2).
При клініко-неврологічному обстеженні ретельно збирали анамнез, вивчали дані медичної документації попередніх спостережень і обстежень. У неврологічному статусі особливу увагу надавали виявленню симптомів ураження черепних нервів, передусім, зорового і окорухових, пірамідної системи порівняно зі станом функції тазових органів, а також координаторної сфери (задні канатики спинного мозку, мозочок і його шляхи).
У хворих, крім загальноприйнятого неврологічного огляду, досліджували гостроту зору, очне дно, поля зору на кольори, гостроту слуху, а також проводили магнітно-резонансну томографію (МРТ) мозку. Одночасне виконання біохімічних (ревмопроби, печінкові проби), імунологічних і загальних клініко-лабораторних досліджень (морфологія крові) дали змогу виключити патологію печінки, кісток і щитоподібної залози, а також новоутвори та інші автоімунні захворювання і відсутність прийому гепатотоксичних ліків, які б могли впливати на результати проведених біохімічних досліджень. У деяких випадках виконували серологічні тести на токсоплазмоз, бореліоз та кліщовий енцефаліт. За необхідністю проводили консультації інших спеціалістів, що дало змогу виключити інтеркурентні захворювання, насамперед, інфекційні та хронічні хвороби внутрішніх органів.
На нашу думку, виділення різних форм РС є умовним, оскільки при додаткових лабораторно-інструментальних методах дослідження (магнітно-р