Вы здесь

Генетико-літологічна обумовленість формування ґрунтового покриву Розточчя.

Автор: 
Підкова Оксана Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U003480
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ҐЕНЕЗИ І ГЕОГРАФІЇ ҐРУНТІВ РОЗТОЧЧЯ
Ґрунт як самостійне природно-історичне тіло формується у часі з гірської породи під дією чинників ґрунтоутворення [46]. Поєднання як загальних, так і елементарних ґрунтоутворюючих процесів призводить до диференціації ґрунтоутворюючої породи на генетичні горизонти і формування профілю ґрунту. Кожний генетичний тип характеризується притаманним йому набором поєднання елементарних ґрунтових процесів. Ступінь розвитку основних і додаткових елементарних ґрунтових процесів є підставою для поділу генетичного типу на підтипи, роди і види ґрунтів [106. - С. 301].
Неоднорідність чинників ґрунтоутворення Розточчя, зокрема розчленованість рельєфу, значна лісистість, помірно-континентальний клімат, значна різноманітність ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід спричинили різку просторову диференціацію ґрунтоутворюючих процесів, які зумовили часту зміну ґрунтів як на типовому, так і на нижчих таксономічних рівнях. Одним із провідних чинників є літологічна неоднорідність ґрунтоутворюючих порід, у результаті якої на Розточчі поширені як зональні, так азональні і інтразональні ґрунти. Через це ґрунтовий покрив складний і характеризується значною мозаїчністю і дрібноконтурністю [93].
За агроґрунтовим районуванням Розточчя розміщене в межах двох агроґрунтових провінцій: Західно-Поліської провінції (переважно дерново-підзолистих оглеєних ґрунтів і торфовищ) Поліської агроґрунтової зони і Західнолісостепової провінції (сірих лісових, чорноземів опідзолених і чорноземів типових вологих) Лісостепової зони [16].
На Розточчі поширені дерново-підзолисті, сірі лісові, дернові, лучні, лучно-болотні, болотні і торфово-болотні ґрунти. Фоновими ґрунтами території є дерново-підзолисті [27; 129. - С. 42], також значні площі займають сірі лісові і дернові ґрунти (рис. 2.1).
У минулому дерново-підзолисті ґрунти виділялись як підтип у типі підзолистих ґрунтів [61]. Проте ряд вчених (І.С. Кауричев і інші) запропонували виділяти їх у самостійний тип, який поділяється на два підтипи: дерново-підзолистих і дерново-підзолистих глеюватих ґрунтів [109. - С. 148]. Н.А. Ногіна виділила дерново-підзолисті ґрунти у окремий тип [80].
Дерново-підзолисті ґрунти сформувались в результаті поєднання підзолистого і дернового процесів ґрунтоутворення (звідси і назва ґрунтів) в умовах промивного водного режиму на безкарбонатних породах. У освітлених лісах трав'яний покрив розвинутий досить добре, що сприяє накопиченню гумусу і утворенню дернового горизонту. У той же час промивний тип водного режиму приводить до промивання ґрунту [109. - С. 142 - 143].
Процеси підзолоутворення вивчались Ф.Р. Зайдельманом, Е.Н. Івановою, А.А. Роде, Н.А. Ногіною, В.В. Пономарьовою, С.І. Ярковим і іншими [51; 61; 96; 104; 116; 145].
Згідно результатів їхніх досліджень, підзолистий процес протікає під покривом лісової рослинності і пов'язаний з утворенням в результаті грибного розкладу лісової підстилки низькомолекулярних органічних кислот, агресивних по відношенню до мінеральної частини ґрунту [112. - С. 56]. В.В. Пономарьова зазначає, що утворюються дві форми гумусових кислот: більш високомолекулярні бурі гумінові кислоти, які осаджуються основами у верхній частині ґрунтового профілю, і менш високомолекулярні фульвокислоти, які залишаються у вільному стані, оскільки для їх нейтралізації не вистачає кальцію і інших основ [104].
Кислоти, які не осаджуються основами, в умовах промивного режиму вимиваються з підстилки вниз. Під їхньою дією мінерали ґрунтоутворюючої породи розкладаються на оксиди силіцію, феруму, алюмінію, лужних і лужноземельних металів. В умовах кислого середовища кремнезем стає малорухомим і залишається на місці утворення. Нагромаджуючись таким
чином у верхніх горизонтах ґрунту, він надає їм світлого, білястого забарвлення, а при максимальному накопиченні утворює елювіальний горизонт.
Оксиди феруму і алюмінію утворюють комплексні солі з фульвокислотами і в умовах кислого середовища під дією низхідних потоків води вимиваються вниз по профілю. У середній частині ґрунтового профілю кислотність зменшується, фульватно-алюмінієво-ферумні комплекси втрачають рухливість і випадають в осад. Так утворюється ілювіальний горизонт [112. - С. 56 - 57].
На думку В.Г. Крикунова і М.І. Полупана, руйнування мінеральної частини ґрунту є характерною ознакою підзолистого процесу, під час цього руйнуванню піддаються різні за складом речовини. Кислий ґрунтовий розчин перш за все руйнує, розчиняє і виносить з ґрунту прості солі, в тому числі і важкорозчинну вуглекислоту карбонатів. Тому сірі лісові і дерново-підзолисті ґрунти безкарбонатні (у крайньому випадку до материнської породи) навіть тоді, коли до утворення лісу материнська порода була карбонатною [109. - С. 143].
В.В. Добровольський зазначає, що найбільш важливу роль у формуванні профілю дерново-підзолистих ґрунтів має процес переміщення дисперсних часток з фільтруючими ґрунтовими водами [43. - С. 219].
На думку К.Д. Глінки, під час підзолоутворення мулисті частинки мігрують з верхніх горизонтів у нижні без їхнього хімічного руйнування [28]. І.П. Герасимов і С.В. Зонн запропонували розрізняти два самостійні процеси: підзолоутворення і лесиважу (ілімеризації) [26].
Н.Б. Вернандер, Д.А. Тютюнник, Д.І. Ковалишин вважають, що у підзолистих ґрунтах, у тому числі і дерново-підзолистих, процеси руйнування первинних і вторинних мінералів і виніс продуктів руйнування у вигляді окремих оксидів і комплексних з'єднань, а також процеси лесиважу протікають одночасно [112. - С. 57].
Значна частина ґрунтів Розточчя містить ознаки оглеєності профілю, які зумовлені особливостями кліматичних, геоморфологічних, гідрологічних умов території. С.П. Ярков, І.С. Кауричев, Є.М. Ноздрунова вказували на характерність оглеєння всіх підзолистих ґрунтів [54; 145; 146].
Ф.Р. Зайдельман вважає, що підзолоутворення є однією з форм глеєутворення [50. - С. 64]. У сильноглеєвих ґрунтах процеси глеєутворення перева