Розділ 2
Вибір напряму, матеріали і методи досліджень
2.1. Вибір напряму досліджень
Під час аналізу даних літератури було з’ясовано, що діагностика та лікування
захворювань нирок домашніх котів є однією із актуальних проблем сучасної
ветеринарної медицини [1–8,9,94,100]. У ветеринарній літературі, на відміну від
медичної, відсутні чіткі діагностичні критерії хвороб нирок. Особливий інтерес
викликає вивчення рівня екскреції із сечею хворих тварин метаболітів сполучної
тканини – уронових кислот та оксипроліну, які використовуються у діагностиці
захворювань опорно-рухового апарату [101–103], печінки [104]. На думку О.Я.
Склярова (2007), при хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті вже на
початкових стадіях хвороби змінюється метаболізм сполучної тканини нирок, що
проявляється підвищенням екскреції оксипроліну та ГАГ із сечею, що важливо для
діагностики нефросклерозу. За даними Z. Parildar (2002) та H. Nadir (2007),
рівень ГАГ у сечі може бути інформативним прогностичним тестом при
захворюваннях нирок [105,106].
Питання щодо рівня екскреції оксипроліну та уронових кислот із сечею клінічно
здорових домашніх котів та котів на різних стадіях ХНН залишається відкритим, а
вивчення метаболізму сполучної тканини при захворюваннях нирок домашніх котів є
принципово новим напрямком у ветеринарній медицині. Вивчення даних питань
дозволяє розробити нові лабораторні тести для діагностики та диференціальної
діагностики ХНН домашніх котів, у яких основним матеріалом дослідження є сеча.
У гуманній медицині широко використовують такий показник сироватки крові, як
«середні молекули», для оцінки стану ендогенної інтоксикації при різних
захворюваннях із хронічним перебігом – хронічний панкреатит [107], хронічний
тонзиліт, а також ХНН [14,107,108]. У ветеринарній медицині питання визначення
ступеню ендогенної інтоксикації за показниками СМ широко не вивчається. У
зв’язку з цим ми вважали за необхідне включити у комплекс діагностичних тестів
при ХНН показник СМ сироватки крові, що дозволило визначити ступінь ендогенної
інтоксикації у організмі домашніх котів, хворих на хронічну ниркову
недостатність.
Відомо, що прогресування ХНН супроводжується розвитком ішемічних процесів у
нирковій тканині, що призводить до склерозу паренхіми і строми нирок [40]. У
зв’язку з цим у медичній практиці у схеми лікування на додіалізних стадіях
вводять препарати, які б проявляли антиішемічну та антисклеротичну дію у
нирковій тканині – пентоксифілін, сулодексид [10,12,109]. Зростання кількості
котів, хворих на ХНН, змушує вдаватися до корекції даного синдрому у домашніх
котів, вишукувати нові методи лікування, які б були доступні у сучасній
ветеринарній практиці.
2.2. Об’єкти та місце проведення досліджень
Дисертаційна робота виконувалася протягом 2005–2008 років на базі кафедри
клінічної діагностики Харківської державної зооветеринарної академії, у
акредитованому відділі проблем лабораторної діагностики та імунології із
клініко-діагностичною лабораторією Державної установи «Інститут патології
хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка» (атестат акредитації – 100-0623/2001
від 20.06.2001р.), клініки ветеринарної медицини «Пес + Кіт» м. Харкова
(ліцензія АВ 318945 від 09.07.2007р.). Дослідження виконані відповідно до
положення 3R згідно із загальними принципами експериментів на тваринах, що
ухвалені на І Національному конгресі з біоетики (Київ, 2001) і узгоджені із
положеннями Європейської конвенції про захист хребетних тварин, яких
використовують для експериментальних та інших цілей (Страсбург, 1985).
Об’єктами дослідження були домашні коти (Felix domesticus), хворі на хронічну
ниркову недостатність. У якості контрольної групи досліджували клінічно
здорових котів (n=85).
Під час звернення власника кота із симптомами ХНН до ветеринарної клініки
тварину обстежували загальноклінічними, лабораторними та інструментальними
методами (сонографічне дослідження). Для підтвердження діагнозу на ХНН у сечі
хворих тварин визначали вміст оксипроліну та уронових кислот, а у сироватці
крові – рівень середніх молекул. Під час виконання роботи всього обстежено 195
котів, з них 72 із ХНН на різних стадіях перебігу. Підбір тварин у дослідну
групу здійснювався на основі комплексу клініко-лабораторних та інструментальних
досліджень із урахуванням анамнезу, віку, статі, а також клінічного стану
(табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Дані анамнезу котів, хворих на ХНН (n=72)
Характеристика тварин із ХНН
Кількість тварин, %
Вік
Від 5 до 10 років
40,3
Більше 10 років
59,7
Стать
Коти
51,4
Кішки
49,6
Харчування
Вологі корми
25,0
Сухі корми
18,8
Натуральна їжа
56,2
Поїння
Водопровідна вода
68,7
Кип’ячена вода
31,3
Хронічні захворювання нирок і сечових шляхів
Були присутні
56,3
Не проявлялися
43,7
Найчастіше ХНН діагностувалася у тварин віком від 10 років і старше, основний
раціон яких протягом декількох років складався із кормів економ-класу без
дотримання відповідного дозування, або тваринам постійно згодовувалася риба та
рибопродукти.
Дисертаційну роботу виконували згідно наступного плану:
З’ясування клінічних проявів ХНН у домашніх котів на різних стадіях (n=72);
Визначення інформативності клінічного та біохімічного аналізів крові та сечі у
діагностиці ХНН домашніх котів (n=30);
Визначення рівня екскреції оксипроліну та уронових кислот із сечею клінічно
здорових домашніх котів та котів, хворих на ХНН (n=55);
Встановлення рівня екскреції кальцію та фосфору із сечею клінічно здорових
домашніх котів та котів, хворих на ХНН (n=30);
Визначення рівня середніх молекул у сироватці крові клінічно здорових домашніх
котів та котів, хворих на ХНН (